Президент Латвії Егілс Левітс на саміті «Кримської платформи» 23 серпня запропонував створити в парламентах країн-учасниць, а також у міжнародних асоціаціях групи підтримки майданчика з деокупації Криму.
«Латвія була однією з перших країн, яка заявила про участь у «Кримській платформі». У нашому парламенті була створена група, що займається підтримкою «Кримської платформи». Ми пропонуємо іншим парламентам подумати про створення таких самих груп. Ми також вважаємо, що було б доцільно подумати про створення груп підтримки «Кримської платформи» в міжпарламентських і міжнародних асоціаціях. Це сприяло б досягненню цілей платформи і підтримці релевантності питання Криму в міжнародному порядку денному», – сказав Левітс під час свого виступу.
23 серпня у Києві розпочався перший інавгураційний саміт «Кримської платформи», який офіційно запустить міжнародний формат з питання деокупації Криму.
Крим.Реалії спільно з Радіо Свобода ведуть трансляцію з місця проведення заходу.
Десятки іноземних делегацій, очолювані президентами, головами урядів і парламентів, міністрами і керівниками міжнародних структур, погодилися взяти участь у цьому саміті.
За інформацією міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, на саміті «Кримської платформи» заплановані такі панелі:
- про невизнання спроби анексії Криму;
- про мілітаризацію Азово-Чорноморського регіону;
- про шляхи реінтеграції Криму через права людини і сталий розвиток;
- про відновлення прав кримськотатарського народу.
Він також зазначав, що до декларації, яку ухвалять на саміті, зможуть приєднатися держави, представники яких не приїдуть до Києва.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називають «шабашем» і погрожують його учасникам наслідками. Незадовго до його початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби і секретаря РНБО Олексія Данілова.
Міжнародний майданчик з деокупації Криму
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
