Ситуація з правами людини в Криму за минулі сім років істотно погіршилася. Про це 15 червня повідомили правозахисники під час презентації доповіді «Ситуація з правами людини в Криму за 7 років окупації» в Києві.
Під час презентації доповіді керівник Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник зазначила, що однією зі стратегічних цілей Росії в анексованому нею Криму стало знищення свободи слова. Крім того, зазначають правозахисники, Росія масово переслідує кримських мусульман за звинуваченням у причетності до «Хізб ут-Тахрір»: загалом, за їхніми даними, у зв'язку з цією справою наразі перебувають за ґратами 74 людини.
Також, за даними правозахисних організацій, щонайменше 105 українських політв'язнів перебувають у місцях позбавлення волі на території Криму та Росії, і ще шість осіб – під домашнім арештом.
Під час презентації доповіді зазначили, що з 2014 року зафіксовано 44 насильницьких зникнення, переважна більшість (28) яких відбулася в перший рік анексії Криму Росією, про долю ще 15 осіб нічого не відомо досі.
Також правозахисники відзначили зростання обшуків, що порушують права кримчан на приватність. Більша частина цих обшуків відбувається у кримських татар.
За словами голови Регіонального центру прав людини Анастасії Мартиновської, Росія незаконно затримує кримчан, а судова система не забезпечує право на справедливий суд. Крім цього, в Криму утискаються права адвокатів.
Правозахисники додають, що незважаючи на міжнародну підтримку України в її боротьбі проти анексії Криму, поки всі злочини проти прав людини на півострові залишаються нерозслідуваними, а винних у їх скоєнні не притягують до відповідальності.
Крім того, досі не існує дієвих механізмів для захисту індивідуальних і колективних прав та інтересів громадян України, які живуть у Криму, зазначають правозахисники.
Доповідь підготовлена Домом прав людини «Крим»: «Кримською правозахисною групою», Регіональним центром прав людини, Центром громадянської освіти «Альменда», Центром прав людини ZMINA за підтримки Фонду Будинків прав людини.
Раніше місія США в ОБСЄ засудила триваючі спроби Росії залякати лідерів кримських татар, змусити замовкнути журналістів, а також переслідувати й ув'язнювати тих, хто виступає проти більш ніж семирічної анексії Криму Росією.
В ООН також закликали Росію припинити порушення прав людини в Криму.
16 лютого Верховна Рада України звернулася до міжнародних інституцій із закликом засудити російську анексію Криму і порушення прав людини на півострові. У річницю спротиву Криму російській окупації низка західних країн зробили заяви із закликом до Росії. Після цього в Кремлі заявили, що «анексії не було», а спікер МЗС Росії Марія Захарова закликала перестати «розповідати небилиці» про Крим.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
