На покращення постачання жителів анексованого Криму питною водою уряд Росії витратить 19 мільярдів рублів, повідомив заступник голови Мінекономрозвитку Росії Сергій Назаров. За словами чиновника, в найближчі три роки буде реалізована триетапна програма зі зниження водного дефіциту. Вона передбачає створення інфраструктури для забезпечення східних районів півострова з трьох підземних джерел у його центральній частині.
Тим часом телеканал «Первый Крымский» повідомляє, що місцеві водосховища спорожніли. У сюжеті журналістів мовиться: берег Сімферопольського водосховища тепер має інший «малюнок» ‒ ділянки суші стали більшими. Місцеві жителі до змін ставляться насторожено, проте російська влада півострова запевняє, що ситуація не критична. За словами заступника голови підконтрольного Росії Держкомітету з водного господарства та меліорації Андрія Лісовського, обсяги води у водосховищі відповідають середньому багаторічному показнику.
Російський незалежний експерт, кандидат геолого-мінералогічних наук Юрій Медовар переконаний, що експлуатувати підземні води Криму ‒ не вихід.
Використовувати підземні води для меліорації ‒ злочин, це дуже дороге задоволенняЮрій Медовар
‒ Я вже не раз говорив, що XXI століття ‒ це століття воєн за воду. Бракує водних ресурсів не тільки в Криму, але й в усьому світі. Північно-Кримський канал свого часу дав півострову друге життя. До нас зверталися з однієї організації кримської з проханням допомогти щодо підземних вод, я фахівець у цьому. Але річ у тім, що використовувати їх для меліорації ‒ злочин, це дуже дороге задоволення. Чистих підземних вод не так багато в Криму, через їх розробку знизу підтягуються солонуваті води, які пити не можна. До того ж, ґрунт недоотримує харчування знизу, тому відбувається його трансформація в ті самі знамениті кримські солончаки, на яких нічого не росте. Фахівці говорили мені, що вони зроблять акведук: тобто як Керченський міст, тільки зверху тектиме вода. А звідки ви воду візьмете? Кажуть, з Кубані. Але Дон міліє, так можна зневоднити Південь Росії.
Юрій Медовар зазначає, що в таких умовах цілком реалістичним варіантом стає опріснення морської води.
‒ Найбільш висока технологія в цій сфері в Ізраїлі ‒ вони опріснюють воду з Середземного моря практично до питної. Мінералізація та солоність ‒ менше одного грама на літр. У нас такої опріснювальної установки немає, а ще для цього потрібна велика кількість електроенергії, з якою в Криму теж проблема. Куди не кинь ‒ всюди клин. Виходить, що єдиний вихід ‒ дати воду з Дніпра, але Північно-Кримський канал сухий, він руйнується. Можна виділити не 19, а 190 мільярдів, але якщо немає води, звідки її взяти?
Заступник директора Інституту водних проблем і меліорації, колишній перший заступник голови українського Державного агентства водних ресурсів Михайло Яцюк звертає увагу на інший аспект російської програми, але прогнози також дає негативні.
Гроші ці, швидше за все, виділяються на пошук додаткових джерел та інженерні рішення з акумуляції стоків. Але це призведе не тільки до деградації ґрунтів, а й вдарить по екологіїМихайло Яцюк
‒ У центральній частині Криму немає такої кількості води, щоб забезпечити всі потреби. Я уважно почитав документи ‒ там більше сенсу в додатковій акумуляції стоків саме в центральній частині, де є можливість збудувати додаткові водосховища або водойми, щоб потім перекидати воду на Схід Криму. Гроші ці, швидше за все, виділяються на пошук додаткових джерел та інженерні рішення з акумуляції стоків. Але знову ж таки ‒ це призведе не тільки до деградації ґрунтів, а й вдарить по екології. У кожної річки або водозабірної площі є ресурс, який можна вилучати, і це не призведе до негативних наслідків. Якщо ж його повністю акумулювати, це призведе до серйозних порушень екологічної ситуації в басейнах річок.
Постійний представник президента Росії в Криму Георгій Мурадов погрожує прорити новий канал у Смоленській області, де розташоване верхів'я Дніпра ‒ річка Десна, і перекидати 3-4 кубокілометри води з Десни в Оку та Волгу. Про це він повідомив у ефірі телеканалу «Россия 24», де також висловився про дії України:
«Те, що робить українська націоналістична влада, це, звичайно, має ознаки геноциду. Намагаються задушити населення, перш за все, селян, фермерів, які нормально працювали. До речі, серед них велика кількість і кримських татар, яких з Києва намагаються захищати, насправді підриваючи їхні господарства й ведучи таку антигуманну політику. Це все веде, звичайно ж, до неприйняття цієї позиції. Республіка Крим пропонувала українській стороні провести переговори, дати компенсації фінансові, якщо потрібно ‒ не хочуть. Взагалі, в Криму понад 1600 річок, це величезні запаси води. Просто зараз вся система кримського водопостачання переходить на те, щоб збирати ці води та ефективно використовувати. Тому тут немає ніяких наслідків катастрофічних. Але Україна дограється ось такими своїми діями до серйозних контрзаходів».
Голова громадської організації «Сила права», екс-віце-прем'єр Автономної Республіки Крим Андрій Сенченко нагадує про положення Женевської конвенції 1949 року.
‒ На 100% обов'язки забезпечувати життєдіяльність населення на окупованій території лежать на окупантах, тобто в цьому випадку на Росії. Коли вони йшли війною в Україну, коли вони захоплювали наші території, то теж про це мали думати. Насправді, тієї води, яка в Криму є, для населення досить. Так, її недостатньо для поливного землеробства, для промисловості, для колонізаторів, яких завозять вже кілька сотень тисяч, для псевдотуристів, для великої військової бази. У Криму поверхневі стоки складають приблизно 1 кубокілометр. При раціональному використанні потреба двомільйонного населення ‒ 100 мільйонів кубометрів. Розв'язання цієї проблеми тільки в одному ‒ в тому, щоб піти з Криму та Донбасу й займатися нарешті своїми російськими проблемами.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
