Аквапарк у селищі Прибережному біля Євпаторії в розпал сезону впадає у вічі безлюдними атракціонами, пустельними паркінгами та закритими воротами. Цього літа він не відкрився для відвідувачів. Причиною став корпоративний конфлікт між власниками об'єкта, один з яких домігся арешту водно-розважального комплексу. Через що посварилися власники найбільшого аквапарку на півострові та чому до «розборок» долучилася ФСБ ‒ читайте в цьому матеріалі.
Поліція замість відвідувачів
Аквапарк «Медуза», який до ребрендингу називався «Банановою Республікою», так і не почав працювати з початком курортного сезону. Вранці 1 червня судові пристави за підтримки ОМОНу взяли під контроль територію аквапарку, виконуючи рішення суду.
«Нам кажуть, що майно арештоване, ми не можемо пройти. Але заздалегідь ніхто не попереджав! Ми прийшли, а тут все зачинено, ОМОН і судові пристави на території. Потім з'явилися і співробітники ПОП», ‒ розповів російському виданню «Комсомольская правда. Крым» охоронець, який назвався Костянтином.
У публічному доступі вдалося знайти частину рішення російського Київського районного суду Сімферополя від 1 липня, яким суддя Андрій Долгополов забороняє використання майна на один місяць ‒ до 1 серпня 2020 року. У тексті також згадується, що Ідрисов Ахтям Зієвич підозрюється у злочині, передбаченому статтею 159 Кримінального кодексу Росії, а саме ‒ в скоєнні шахрайських дій щодо майна громадянина Юрія Рилькова, який визнаний потерпілим.
Власник контрольного пакета акцій холдингу «IRB holding MG», якому належить аквапарк, Ахтям Ідрисов стверджує, що це рейдерське захоплення, організоване його компаньйоном Юрієм Рильковим за підтримки кримських силовиків. Схема захоплення, за словами Ідрисова, така: його партнер два роки тому подав заяву в поліцію про те, що якісь особи намагаються позбавити його майна ‒ частки акцій у холдингу, якому належить аквапарк. У зв'язку з цим сьогодні майно аквапарку «передане на зберігання третій особі».
Хто кого рейдернув?
Судячи з публічних коментарів Ідрисова, ґрунтом для конфлікту послужили претензії до Юрія Рилькова, який до російської анексії Криму вів «сіру» бухгалтерію та приховував справжні прибутки дочірньої фірми холдингу «Риф-Сервіс». Саме на цю структуру була оформлена діяльність і майно аквапарку. Після 2014 року фірма перейшла в російське правове поле, і до Рилькова накопичилися запитання. У результаті два його компаньйони, Ахтям Ідрисов та Віталій Булат, вирішили ліквідувати спільний холдинг.
Позиція самого Рилькова в публічному доступі відсутня. За наявними у відкритому доступі телефонами додзвонитися до нього не вдалося. Мобільний телефон оператора Vodafon, поданий у реєстраційних відомостях однієї з українських фірм Рилькова, не обслуговується, а міський у Євпаторії «не може прийняти дзвінок». Крим.Реалії готові надати можливість висловити свою позицію Юрію Рилькову, а також іншим сторонам.
А поки що, за браком інших коментарів, наводимо його позицію, викладену в позові, який розглядався підконтрольним Росії Арбітражним судом Криму наприкінці позаминулого року, і продубльовану в рішенні суду про арешт аквапарку. Згідно з рішенням арбітражу, в 2017 році «Риф-Сервіс» звільнила з посади якогось генерального директора (ймовірно, Рилькова або когось із його людей) і передала управління аквапарком фірмі з назвою «Рапан», яка заснована тим же холдингом. Сам Рильков про це рішення дізнався з відкритих джерел, але як один з акціонерів холдингу згоди на такі «перестановки» не давав. І взагалі, він розцінив ці дії як спробу з боку партнерів його «кинути» і прибрати до рук його частку.
Щоправда, судом також встановлено, що на етапі арбітражного розгляду позивачем не були надані документи про те, що він має якийсь стосунок до швейцарського холдингу. Навіть більше, фірма, через яку Рильков володів пакетом акцій в IRB, була ліквідована за рік до того, як компаньйони «усунули» його від управління аквапарком.
Чому ФСБ?
Уся ця історія так і залишилася б на рівні корпоративного конфлікту, якби щодо Ідрисова не завели кримінальну справу. Причому, судячи з коментарів підприємця, до розслідування причетний підрозділ з економічної безпеки управління ФСБ. «Ми бачимо, як поводяться співробітники прокуратури, Слідкому. М'яко кажучи, дуже дивно. Коли до нас прийшли заарештовувати майно, було два співробітники ФСБ. Але такі справи ‒ не їхня прерогатива», ‒ пояснює Ідрисов.
Він вважає, що колишній компаньйон використовує кримські зв'язки в силових відомствах і відверто «віджимає» аквапарк. Чи так це насправді, стверджувати складно, але ось те, що у Рилькова дійсно можуть бути подібні зв'язки, встановити вдалося.
Примітно, що в російському правовому полі з шести фірм, засновником яких є Юрій Рильков, п'ять вже ліквідовані, а шоста ‒ у стадії ліквідації. Одна зі структур, які припинили існування, товариство з обмеженою відповідальністю «Пляж», була зареєстрована за адресою: село Прибережне, Каламітська вулиця, будинок 14. За тією ж адресою, що і аквапарк. Як виявилося, там же прописана чинна фірма «Фрегат», єдиним засновником якої значиться Ірина Сидельникова. Вона ж входила до складу кооперативу «Масив Морське», більшість засновників якого пов'язані з відомим у регіоні кланом Розумовських. Члени цієї родини представлені у структурах правоохоронних органів і депутатських радах Сакського району.
Втім, виявилися у Рилькова й інші зв'язки. Їх вдалося знайти в реєстрі фірми, що перебуває у стадії ліквідації ‒ «1 Ралтс Авто Сіті». Рівноправними її засновниками є Юрій Рильков та Рустем Німетуллаєв. Судячи з по батькові «Сейтумерович», це син голови підконтрольної Росії громадської організації «Къырым бирлиги» Сейтумера Німетуллаєва. В усякому разі, на сайті цієї організації Рустем Німетуллаєв позначений як заступник голови «Къырым бирлиги».
А ще там же вказано, що він є радником російського глави Криму Сергія Аксенова. Не виключено, що саме тому зустріч співвласника аквапарку Ахтяма Ідрисова з Аксеновим, а також їхня розмова про ситуацію з арештом-захопленням аквапарку та шкоду для інвестиційної репутації півострова залишилися безрезультатними.
Власне, у цій же гіпотезі міститься і відповідь на запитання, яким чином у корпоративний конфлікт вдалося залучити ФСБ. Торік лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, коментуючи візит делегації «Къырым бирлиги» до Чехії, повідомив, що ФСБ «проштовхують цих людей у різних країнах, нав'язують їх, щоб якось легалізувати окупацію Криму».
З урахуванням нинішніх реалій анексованого півострова, у припущенні про тісні зв'язки з ФСБ немає нічого суперечливого. Як і в тому, що російські силовики іноді можуть надавати своїм підопічним «відповідні послуги». Як, наприклад, в історії з аквапарком у Прибережному.
