Доступність посилання

ТОП новини

«Такий об'єкт не сприяє курорту»: навіщо Росії військові радіолокаційні станції в Криму


Ілюстративне фото
Ілюстративне фото

У 2019 році в анексованому Севастополі може розпочатися будівництво нової військової радіолокаційної станції «Воронеж-М» ‒ це система попередження про ракетний напад. Як повідомив заступник командувача Космічними військами Росії Ігор Морозов, об'єкт планують завершити до 2024 року.

Російське агентство «Интерфакс» ще торік із посиланням на своє джерело повідомляло про плани російської влади почати таке будівництво в Севастополі на місці старої РЛС «Дніпро» на мисі Херсонес, яка зараз фактично занедбана. В Україні упродовж п'яти років висловлюють стурбованість зростанням мілітаризації анексованого українського півострова.

Заступник голови комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Верховної Ради України Юрій Мисягін обіцяє зробити офіційну заяву, як тільки з'явиться більше інформації щодо будівництва нової РЛС у Криму.

‒ Поки що ніяк не відреагували, але я думаю, що відреагуємо, буде якась заява. Найголовніше ‒ не мовчати й акцентувати на цьому увагу Ради національної безпеки та оборони, щоб вона зробила заяву. Плюс просити наших західних партнерів у Європі, які також робили заяви, зробити спільну заяву, так буде ще краще. У нас курс у НАТО, це наші партнери в Європі, тому спільна заява ‒ це один із способів реакції. Якщо треба зробити заяву від комітету, ми зробимо. Поки інформації як такої повної немає.

Російський військовий оглядач Павло Фельгенгауер нагадує історію РЛС у Криму.

– Це станція СПРН ‒ системи попередження про ракетний напад. Вона була в радянські часи недалеко від Севастополя, потім залишилася на території України після 1991 року, функціонувала якийсь час, а потім Москва відмовилася платити за це та сказала, що станція стара ‒ і це дійсно так. Замість неї збудували типу «Воронеж» на Ставропіллі, це більш-менш покривало той же простір. Коли Росія зайняла Крим, станцію начебто навіть запустили, але оскільки вона дуже стара, аналогова, вирішили замінити її новою. Станції типу «Воронеж» ‒ дециметрового й більшого діапазону ‒ ставлять досить густо на всій території Росії, створюючи надгоризонтне радіолокаційне поле. Ці станції в першу чергу мають засікати ракети, які випущені по території Росії, визначати траєкторії. Заодно вони бачать літаки.

Павло Фельгенгауер
Павло Фельгенгауер

Павло Фельгенгауер вказує на те, що наявність Чорноморського флоту Росії в Криму говорить керівництву країни про можливість ракетного нападу на півострів із півдня чи з заходу в разі повномасштабної війни.

Крим ‒ це такий висунутий вперед, непотоплюваний авіаносець у Чорному морі в уявленні російських військових
Павло Фельгенгауер

– У принципі, СПРН вважається військовими фахівцями, зокрема й західними, стабілізуючим фактором. Якщо ядерна держава добре уявляє, що відбувається навколо, то менше ймовірності помилкової або випадкової відповідної ядерної дії, коли загрози реально не було. У Росії радіолокаційна наземна складова розгорнута досить добре... Крим ‒ це такий висунутий вперед, непотоплюваний авіаносець у Чорному морі в уявленні російських військових. Відповідно, там мають бути серйозні радари, щоб дивитися, що підлітає ‒ але це вже інші завдання, не для СПРН.

Керівник українського Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко вважає, що Росія посилює свою військову присутність у Чорному морі в межах нової гонки озброєнь зі США.

‒ З моменту виходу США з Договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності все йде до того, що Росія кидає виклик США в гонці озброєнь саме в системах протиракетної оборони. Звідси й установка цих РЛС. У Криму також планують розгорнути надпотужні далекобійні радіолокаційні системи «Ниобий-СВ», які спрямовані на літаки-невидимки, американські розвідники та пуски ракет, однак радіус дії таких систем невеликий. А ось «Воронеж» ‒ це дуже серйозні РЛС, здатні покривати всю територію до Близького Сходу й до Балкан, щоб виявляти пуски балістичних ракет і готуватися до їхнього перехоплення. У свою чергу, США розглядають варіанти розміщення систем протиракетної оборони та ракет малого радіуса дії в Румунії або в Болгарії. Зараз ідуть такі дискусії.

Олександр Мусієнко
Олександр Мусієнко

Олександр Мусієнко впевнений, що Росія в цій гонці озброєнь все одно виявляється в програшній позиції.

Якби у них була можливість поставити такі станції в Криму 10-15 років тому, вони б це зробили
Олександр Мусієнко

– Якщо навіть подивитися на карту, то в американців більше можливостей і більше точок, де вони можуть розміщувати і ракети, і системи ПРО. Це і Польща, і Румунія на західному фланзі. На східному це може бути Японія та Південна Корея. У Росії тут маневр обмежений, тому вони намагаються ставити РЛС де тільки можна. Я думаю, якби у них була можливість поставити такі станції в Криму 10-15 років тому, вони б це зробили... Я хочу нагадати про те, що Росія першою вийшла з договору про звичайні збройні сили в Європі. США ж вийшли з ракетного договору, тому що Росія проводила випробування нових ракет, які порушують цю угоду. Також була інформація аналітиків про те, що ракети типу «Іскандер» здатні мати дальність польоту понад 500 кілометрів, яку встановлює договір.

Доктор технічних наук, український фахівець у галузі радіоелектроніки Ігор Шелевицький пояснює, чому потужні РЛС небезпечні для місцевих жителів.

Потужні електромагнітні випромінювання негативно впливають на серцево-судинну систему
Ігор Шелевицький

– На відміну від звичайних радарів, які стоять на аеродромах і оглядають простір до 300 кілометрів, військові бачать на відстані до 6000 кілометрів. Тобто потужність випромінювання такого пристрою становить приблизно 10 мегаватів ‒ це дуже серйозний показник. Є різні дані, але, швидше за все, йдеться не про метровий діапазон, а про сантиметровий (існує відповідна модифікація «Воронеж-СМ» ‒ КР). Ця станція має працювати паралельно з Армавірською, у якої діапазон дециметровий. Чим менший цей показник, тим негативніший вплив таких станцій на здоров'я. З приводу онкології результатів досліджень немає, але потужні електромагнітні випромінювання негативно впливають на серцево-судинну систему. Раніше в Севастополі була станція потужністю два мегавати, нова ж буде в п'ять разів потужнішою.

Ігор Шелевицький підкреслює, що поруч із такими станціями завжди є бічне випромінювання.

‒ При такій потужності воно досить сильне й може впливати на здоров'я людей недалеко від таких об'єктів. Звісно, захищають, ставлять відповідні наземні сітки, але це вже залежить від того, в якому діапазоні йде випромінювання. Це необхідно вимірювати. Однозначно такий об'єкт не сприяє перетворенню Криму на курортну зону. Безумовно, таке потужне джерело електромагнітного випромінювання сантиметрового діапазону негативно впливає на здоров'я.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

  • 16x9 Image

    Олена Ремовська

    Ведуча програм Радіо Крим.Реалії з 2018 року. До цього – кореспондент, редактор і ведуча на Радіо Свобода. Зокрема, брала участь у запуску проекту Радіо Донбасс.Реалії. Автор книги «Говорить Радіо Свобода: iсторія української редакції» (2014). Закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

XS
SM
MD
LG