Перед самітом НАТО президент Росії Володимир Путін застеріг Захід: для Москви вступ України в альянс є «червоною лінією». Як же відповіло НАТО і що вдалося «вигризти» Україні (термінологія глави МЗС Дмитра Кулеби)?
На саміт НАТО у Брюсселі Україну не запрошували, однак у підсумковому комюніке вона присутня. У Північноатлантичному блоці підтвердили: Україна отримає членство не напряму, а через ПДЧ (План дій щодо членства). НАТО запевнило у чинності свого рішення, ухваленого на саміті 2008 року в Бухаресті. Тоді йшлося, що Україна стане членом альянсу і що Україна отримає ПДЧ.
«Ми підтверджуємо всі складові того рішення, так само, як і подальші рішення, в тому числі щодо того, що кожного партнера будуть оцінювати, базуючись на його власних якостях. Ми рішуче підтримуємо право України обирати власне майбутнє та курс зовнішньої політики без зовнішнього втручання», – йдеться в комюніке за підсумками цьогорічного Брюссельського саміту.
При цьому жодних конкретних термінів можливого вступу України до НАТО альянс не назвав.
Путін застерігає
За п’ять днів до саміту НАТО Володимир Путін на телеканалі «Росія-1» застеріг: для Москви вступ України в альянс неприйнятний, це «червона лінія».
«Уявімо собі, що Україна стане членом НАТО. Час підльоту (ракет – ред.) від Харкова чи, скажімо, Дніпропетровська до центральної частини Росії, до Москви – зменшиться до 7-10 хвилин. Це для нас червоні лінії чи ні? Ми повинні мати це на увазі і відповідним чином вибудовувати свої відносини в сфері безпеки з нашими партнерами», – заявив президент Росії.
Путін також стверджував: «зараз американські партнери говорять, що нічого не обіцяли ані Україні, ані українському керівництву, в тому числі президенту Зеленському. Звідки ми це знаємо? Можна собі уявити, що план вступу України в НАТО обговорюється, у всякому разі, ніхто не говорить ні», – уявляв Путін.
НАТО злякалося?
Як стверджував російський політолог Дмитро Дробницький, саме жорстка позиція Москви щодо можливого вступу України до НАТО стала однією з причин того, що на саміті не вказали конкретні терміни вступу України до альянсу. За прогнозом Дробницького, «НАТО не прийме до свого складу Україну».
«По-перше, Росія ясно дала зрозуміти, що подальше розширення інфраструктури НАТО на її кордонах неприйнятне. У 2014 році Україна намагалася вирішити процедурні питання для інтеграції з Заходом, але в результаті втратила свою територіальну цілісність і на додачу придбала тривалий конфлікт на своїй території. Зараз такого ґатунку державу неможливо втягнути в НАТО. Це російська зона впливу», – стверджує російський політолог.
НАТО «не дає Росії слова»
За підсумками цьогорічного Брюссельського саміту НАТО його генсекретар Єнс Столтенберґ наголосив: Росія не матиме впливу на рішення про вступ України до альянсу.
«Кожна країна обирає свій шлях, і це стосується також вступу до НАТО. Це питання до України та до 30 членів НАТО, вирішувати, чи вона прагне бути членом альянсу», – заявив він у понеділок на підсумковій пресконференції саміту.
Єнс Столтенберґ також зазначив: коли настане час розгляду цього питання, Росія не матиме можливості ветувати можливий вступ України.
«Росія не має слова у питанні того, чи бути Україні членом альянсу. Вони не можуть ветувати, що робити їхнім сусідам. Ми не повернемося в епоху сфер інтересів, коли великі країни вирішують, що робити меншим», – пояснив генеральний секретар НАТО.
Огризко: НАТО «пропонує Путіну малювати «червону лінію» на Камчатці»
Позиція Північноатлантичного блоку щодо України кардинально змінилася. Це зазначив у коментарі Радіо Свобода міністр закордонних справ України 2007–2009 років Володимир Огризко. Грубо кажучи, Україну на Брюссельському саміті не «прокотили», вважає він.
«Думаю, що ні (не «прокотили» – ред.). Мені здається, що все таки підтвердження – Україна буде членом НАТО за певних, конкретних обставин – є важливим. Згадаймо, що заявив Путін буквально за кілька днів до цього саміту. Мовляв, Україна в НАТО – «червона лінія, яку не можна переходити». На що йому колективний Захід в особі НАТО сказав: «малюйте вашу «червону лінію» десь у районі Камчатки – там буде нормально. І якщо ми порівнюємо заяву 2008 року (на Бухарестському саміті – ред.) та заяву 2021 року, то кардинально відрізняються контекстом. Якщо 2008 року на Заході все-таки сподівалися, що з Росією якось можна домовитися, демократизувати її, долучити її до цивілізації тощо, то заява цьогорічного саміту засвідчує: у Росію вже ніхто реально не вірить. Санкції проти Росії не скасовують, Москву ніхто не хоче розглядати як партнера. Більше того – путінську Росію визнають загрозою. І на цьому підтвердження того, що Україна буде в НАТО, але для цього розберіться, будь ласка, з вашими олігархами, корупціонерами тощо, виглядає значно перспективнішою, ніж на саміті 2008 року», – констатував Володимир Огризко.
Україна «не повинна проситись»
Коментуючи підсумки саміту НАТО, Володимир Зеленський зазначив, що Україна заслуговує на більше. Про це президент України заявив, відповідаючи запитання журналістів на Всеукраїнському форумі «Україна 30. Економіка без олігархів» в Києві.
«Я вважаю, що ми отримали найбільше, що ми могли отримати. Тим не менш, я вважаю, що Україна заслуговує на більше. Не через жадібність. Я вважаю, що ми дійсно заслуговуємо бути однією з рівних потужних країн альянсу, і нас потрібно запрошувати. Я вважаю, що це чесно, ми не повинні проситись», – зазначив Зеленський.
Теми можливого членства України у НАТО Зеленський торкнувся і у спільному інтерв'ю France-Presse, Reuters і Associated Press, оприлюдненому в день проведення саміту в Брюсселі 14 червня.
«Ми щодня доводимо, що готові бути в альянсі більше, ніж більшість країн Європейського союзу. Через те, що, на жаль, у нас сім років іде війна, серед українців зросла підтримка вступу в НАТО. Тому що для людей це безпека, це захист для їхніх дітей», – наголосив Зеленський. За його оцінкою, протягом останнього року позиція західних партнерів щодо підтримки України стала міцнішою, але лідери цих держав, як і раніше, часто керуються своїми внутрішніми інтересами.
Однак західні країни мають усвідомити, що війна на українських кордонах та на окупованих територіях України – це також війна в Європі, на якій вмирають українці «за всі ті принципи, які проповідують і відстоюють лідери НАТО і ЄС», підкреслив Зеленський. Тому, на його переконання, західні партнери повинні зрозуміти, що підтримка України – це не лише благо для українського народу, це також благо й безпека їхніх держав.
Навіть такого результату саміту НАТО – згадки про ПДЧ для України – могло і не бути, повідомив у фейсбуці глава українського МЗС Дмитро Кулеба.
«Ще за пару днів до саміту не було в тексті декларації. Це правда, що ми її буквально вигризли в останній момент завдяки власній наполегливості, чесній розмові з НАТО та твердій підтримці ключових наших друзів. (Раніше) декларації самітів НАТО ухвалювалися у 2014, 2016 та 2018 роках. У жодній з них союзники ПДЧ для України не згадували. Могли, але не згадували. Хоча в цей час Україна воювала і заслуговувала на таку підтримку. Декларація (цьогорічного саміту в Брюсселі – ред.) має набагато ширший контекст – це по суті план дій нового НАТО, в якому США помирилися з рештою союзників, і тепер з новими силами альянс працюватиме над досягненням поставлених цілей, підтримкою визначених друзів, у тому числі України, та стримуванням визначених суперників, у тому числі Росії», – прогнозує Кулеба.
«НАТО саме повинно просити Україну»
Звісно, Україна не могла стати членом НАТО прямо на Брюссельському саміті альянсу, пише у фейсбуці журналіст, заступник гендиректора кримськотатарського телеканалу ATR Айдер Муждабаєв. Але, наголошує він, НАТО має не просто ПДЧ надавати Україні, а давно вже прийняти її до своїх лав.
«Україна повинна була стати (членом НАТО – ред.) позавчора, навіть позапозавчора. А так – перекинутий світ продовжує летіти до війни, яку він неодмінно собі влаштує, переминаючись з ноги на ногу… Хіба сучасним західним націям і урядам, які жодного разу не воювали, тим більше на своїй землі (а Україна, хто не пам'ятає, – Європа, до миролюбних країн ЄС – один ракетний плювок), зарозуміло вирішувати, чи приймати Україну в НАТО. Вони повинні Україну про це благати, вибачаючись за те, як кидали на поживу росіянам, і публічно дякуючи за багаторічне стримування ворога цивілізованого світу ціною життів власних громадян», – стверджував Айдер Муждабаєв.
За підсумками Брюссельського саміту НАТО генсекретар Єнс Столтенберґ також зауважив: альянс продовжуватиме діалог із Росією і в той же час вживатиме заходів для нарощування свого оборонного потенціалу, щоб протистояти її агресивним діям. Столтенберґ наголосив на важливості єдності всіх 30 країн НАТО, сказавши, що Москві не вдасться його зруйнувати.
