Міністри оборони країн НАТО узгодили новий генеральний план щодо захисту від потенційного нападу з боку Росії на кількох напрямках. Це підтверджує продовження спроб Північноатлантичного альянсу стримати Москву, попри нову загрозу в особі Китаю.
Ця конфіденційна стратегія виходить за рамки наявних регіональних планів оборони та спрямована на підготовку до одночасної атаки з боку Москви в напрямку Балтійського і Чорноморського регіонів, можливо, включно із застосуванням ядерної зброї, зламом комп'ютерних мереж або атакою з космосу.
Офіційні особи та дипломати не вважають таку атаку «неминучою».
Представники адміністрації США, дипломати країн НАТО і колишні офіційні особи вважають, що «Концепція стримування та оборони в євроатлантичному регіоні» і стратегічний план її реалізації необхідні, бо Росія розробляє сучасні системи озброєнь і розміщує війська і техніку ближче до кордонів союзників по блоку НАТО.
«Якщо такий серйозний конфлікт виникне, це вимагатиме заходів на всій території проведення операцій, – говорить високопоставлений представник адміністрації США, – Одночасно можуть відбуватися різні речі, і це дійсно вимагає цілісного планування».
Росія заперечує
Росія заперечує наявність будь-яких планів нападу на країни альянсу, і заявляє, що саме НАТО ризикує дестабілізувати Європу підготовкою таких планів.
Як повідомляє МЗС Росії, речниця відомства Марія Захарова заявила, що НАТО та його генеральний секретар Столтенберґ привели відносини між Росією та Альянсом до стану, якого не було навіть на піку Холодної війни.
«Сам Альянс відмовляється від співпраці з Росією та будь-яких військових контактів», – твітує МЗС Росії.
У четвер заступник міністра закордонних справ Росії Андрій Руденко попередив НАТО, що будь-які заходи щодо членства України у НАТО матимуть наслідки. Як повідомляє РИА «Новости», Руденко коментував заяву міністра оборони США про те, що треті країни не мають права голосу щодо членства України в Альянсі. При цьому Руденко зазначив, що Москва орієнтується на конкретні кроки, а не офіційну позицію.
Як раніше повідомляло Радіо Свобода, перебуваючи в Україні, міністр оборони США Ллойд Остін заявив, що жодна третя країна не має права накладати вето на прагнення України вступити в НАТО.
Остін також наголосив, що офіційний Вашингтон із союзниками віддані підтримці права України визначати власне майбутнє, без будь-якого зовнішнього втручання.
Генерал у відставці Бен Ходжес, який командував військами США в Європі з 2014 по 2017 рік, сказав в інтерв'ю Reuters, що стратегічний план призведе до більшої узгодженості у колективній обороні НАТО, що означає виділення великих ресурсів для захисту Чорноморського регіону.
«На мою думку, це найбільш ймовірна гаряча точка, ніж Балтійський регіон», – сказав Ходжес, зазначивши меншу кількість великих союзників, таких як Велика Британія та Франція, з сильною присутністю в Чорному морі, при тому, що Туреччина більше зосереджена на конфлікті в Сирії.
Джеймі Ши, колишній високопоставлений співробітник НАТО, який нині працює в аналітичному центрі «Друзі Європи» в Брюсселі, вважає, що цей план може також допомогти посилити увагу до дій Росії у той час, коли Сполучені Штати, Велика Британія і Франція розробляють стратегії захисту в Індо-Тихоокеанському регіоні.
Союзники прагнуть посилити свою присутність в Індо-Тихоокеанському регіоні та протистояти наростальній військовій потужності Китаю, розміщуючи там більше число кораблів.
«Досі передбачалося, що Росія стоїть на заваді, але не становить безпосередню загрозу. Але росіяни роблять тривожні для нас речі, вони розвивають робототехніку, і гіперзвукові крилаті ракети можуть бути дійсно руйнівними», – каже Ши.
Провокація чи застереження?
Раніше професор Університету Джонса Гопкінса Сергій Радченко зазначив, що сигнали уряду США щодо відкритих дверей до НАТО для України може сприйматись Кремлем як провокація.
«Реальне членство у НАТО, як очікується, стримало б Росію від агресії щодо України та Грузії (якщо допустити, що вона має такі наміри, що не гарантовано). Але обіцянка членства у НАТО – на тлі оголошених Москвою червоних ліній щодо цього питання – як видається, несе багато ризиків не надаючи при цьому жодних переваг стримування. Це може навіть спровокувати Росію на агресивні дії щодо України та/або Грузії», – твітував експерт.
Однак є багато експертів, які кажуть, що «з огляду на дії Кремля і перейдені ним міжнародні червоні лінії, включно з окупацією, Росія боїться тільки сили».
«Керівництво Росії боїться посиленої взаємодії між Україною та США. Отже, ми на правильному шляху», – озвучив таку точку зору український дипломат, експредставник України при ЄС Андрій Веселовський.
У статті використано матеріали Reuters, РИА «Новости», Російської служби «Голосу Америки»
