У російському МВС анексованого Криму запрошують жителів Сімферополя вступити в народні дружини для надання допомоги поліції в забезпеченні громадського ладу.
«Упродовж минулого року нарядами комплексних сил спільно з дружинниками були затримані за вчинення злочинів 72 особи, за вчинення адміністративних правопорушень ‒ 1435 осіб», ‒ повідомили в російському МВС Криму.
На думку кримського опозиційного активіста Павла Степанченка, створенням народних дружин російська поліція в Криму має на меті не стільки підвищити рівень правопорядку, скільки утримати падіння рівня довіри до самої поліції.
«Так звані «ополчення» і «самооборона» вже були, і до чого це призвело? Частина жителів Криму потрапила до списку «Миротворця» за участь у подібних формуваннях. Вважаю, що основне завдання цих формувань, зокрема й народних дружин, ‒ прокачування бюджетних грошей і підвищення довіри до співробітників поліції в Криму, до яких у суспільстві, за моїми спостереженнями, рівень довіри вкрай низький», ‒ повідомив Крим.Реалії активіст.
Кримська журналістка Зера Емірсуїн не впевнена в доцільності створення народних дружин, вбачаючи в них і певні ризики для громадян.
«Думаю, що це або данина минулому, або... навіть не знаю. Для підтримки правопорядку і безпеки городян є патрулі зі співробітників правоохоронних органів, Росгвардії. Казачих патрулів у Сімферополі не бачила, не знаю, є вони чи ні. Решта ‒ «тимуровщина». Але якщо люди хочуть брати участь у цьому добровільно, то заради Бога, щоправда, ніхто не дасть гарантію, що «дружинник» не перевищить повноваження і не візьме на себе зайве. Адже відчувати себе «головним на районі» це теж елемент влади», ‒ поділилася своєю думкою з Крим.Реалії журналістка.
Скептично оцінює ініціативи російського МВС щодо розвитку народних дружин кримська активістка Людвіка Пападопулу, вважаючи, що в Криму й так надлишок силовиків.
«У самому запиті міститься помилка. Написано: повнолітні громадяни, які не мають іншого громадянства. Це безглуздо, бо всі кримчани (не ті, що понаїхали) є громадянами України. У країні, де силовиків трохи більше, ніж дуже багато, просити допомоги населення це як говорити, що їм потрібно додаткове фінансування під розпил. Нічим іншим це пояснити неможливо. Є Росгвардія, поліція, ФСБ, МНС, інших силових структур просто море, а годує їх усіх народ», ‒ повідомила Крим.Реалії активістка.
Активіст громадського руху «Вільний Крим» Решад Меметов вважає, що чим більше на вулицях різних «помічників правоохоронців», тим дискомфортніше почувають себе пересічні місцеві жителі.
«Щоб домогтися правопорядку, не потрібно на кожному розі ставити правоохоронця та його помічника, тим більше, ми знаємо ставлення суспільства до них. У першу чергу, потрібно комплексно працювати у сфері культури, моралі. Є приказка: «Чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять». Ось так само і з правопорядком ‒ він не там, де переповнені тюрми, а там, де люди просто не допускають правопорушень. Є країни, де ви відчуваєте себе в цілковитій безпеці, при цьому на вулицях немає поліції. Все залежить від самих людей, від їх виховання. На жаль, ми поки про це можемо лише мріяти. Що стосується народних дружин, казаків, ополчення тощо, то я та мої знайомі хочемо просто йти вулицею і не бачити нікого з них, не хочемо, щоб до нас підходили і перевіряли документи, щоб на нас дивилися, як на потенційних правопорушників. І взагалі, народні дружини в переповненому силовиками Криму ‒ це нонсенс», ‒ розповів Крим.Реалії активіст.
Російська влада стверджує, що добровільні народні дружини вже діють і надають допомогу російській поліції в організації громадської безпеки. Сьогодні в анексованому Криму нараховується 48 народних дружин, до складу яких входять 942 людини.
Російська поліція в анексованому Криму повідомляє, що весною 2019 року на базі Кримського фінансово-економічного коледжу створений Студентський оперативний загін як добровільна народна дружина, покликана сприяти поліції.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
