Найманці для російської агресії: як кримчани потрапляють до ПВК «Вагнер»

У Криму відбувся набір людей до лав російської приватної військової компанії «Вагнер» ‒ про це керівник апарату Служби безпеки України Ігор Гуськов повідомив телеканалу «Прямий». Він уточнив, що обраних кримчан відрядили до Судану.

Група Вагнера, або ПВК «Вагнер» ‒ неофіційне збройне формування, створення якого приписують російській владі. Кремль заперечує існування цієї структури, проте, за інформацією ЗМІ, вона діяла на території України та Сирії з 2014 року.

Керівник апарату Служби безпеки України Ігор Гуськов підкреслює, що кримчани давно беруть участь у неофіційному збройному формуванні.

‒ Так звана ПВК «Вагнер» ‒ позаштатні співробітники спецслужби військової розвідки Росії. Така структура прикриття давно бере участь у бойових діях на Донбасі, у Сирії, а останнім часом ‒ у Судані та інших африканських країнах. Перший кримчанин вступив до лав найманців і загинув ще влітку 2014 року при штурмі Луганського аеропорту. Ми неодноразово фіксували участь українських громадян, зокрема з Криму, у військових діях на Донбасі та в Сирії, це було не менше ніж 30 осіб разом. На початку 2019 року СБУ оприлюднила інформацію про те, що військовими літаками Росії під личиною ПВК «Вагнер» йде перекидання найманців до Судану. Ми отримали документи, зокрема й паспортні, понад 1000 осіб. Цільовий набір дійсно пройшов.

Ігор Гуськов зазначає, що аналітики СБУ вже ідентифікували понад 15 осіб, чия участь у бойових діях раніше не фіксувалася.

‒ Це жителі Криму, які отримали російське громадянство й сьогодні служать агресору зі зброєю в руках, зокрема в інших країнах. Ми вже назвали шість прізвищ. Серед них є і маргінальні особи, яких на початку 2000-х років фіксували як належних до злочинного світу Криму, є й керівники місцевих осередків «Единой России» після 2014 року. Наприклад, Василь Шарейко ‒ колишній депутат Верховної ради Криму від блоку Наталії Вітренко, який сьогодні входить до складу цієї позаштатної структури військової розвідки Росії та бере участь у придушенні протестів у Судані. Його прізвище ще не звучало. Ми пропонуємо журналістам перевірити інформацію СБУ й готові до співпраці.

За відомостями Ігоря Гуськова, людей до ПВК «Вагнер» набирають через сайти та за допомогою рекрутерів, причому наявність бойового досвіду обов'язкова, а також потрібна рекомендація від чинного учасника структури.

‒ Претенденти здають нормативи з фізичної підготовки, обов'язково проходять поліграф. СБУ вдалося встановити конкретну структуру, що працює в Ростові й Краснодарі та займається поліграфічними дослідженнями. Пройшовши первинну перевірку, найманці виїжджають на базу 15-ї бригади спеціального призначення Головного управління Генштабу Росії в Краснодарському краї, в населеному пункті Молькіне. Там у них є на цій базі своя підбаза, де проходить остаточний етап перевірки, комплектація, невелике бойове злагодження. Після цього ‒ зброя в руки, конкретне завдання й готовність вбивати не тільки людей, які чинять збройний спротив, але й мирне населення.

Радіослухач Володимир із Криму вважає, що подібна практика абсолютно нормальна:

«Що поганого в приватних військових компаніях? Наскільки я знаю, це одне з досягнень демократії ‒ Сполучені Штати були засновниками цієї практики. Це дає професіоналам можливість заробити, а державі ‒ захищати свої інтереси, не залучаючи офіційну армію. Я вважаю, що приватні військові компанії ‒ дуже хороша практика, що дозволяє працювати державі неофіційно».

Ігор Гуськов пояснює, що російська влада в цьому випадку підміняє поняття.

‒ Тут основна помилка в тому, що не існує приватної військової компанії «Вагнер». Це позаштатний підрозділ військової розвідки Росії, що перебуває на забезпеченні, комплектується і навчається Збройними силами Російської Федерації. В якої приватної військової компанії можуть бути артилерія, системи залпового вогню? Все це має ця структура. Це не люди, які ходять з автоматами, з кулеметами, пересуваючись на джипах. Це навчені екіпажі. Навіть більше, їхня організаційно-штатна структура повністю відповідає батальйонно-тактичній групі Збройних сил Росії. Є підрозділи мінометників, артилеристів, беспілотчиків, снайперів, танкістів ‒ це ціла армія. Принадність для російського керівництва в тому, що їх не існує, отже не існує і втрат. А втрати вимірюються сотнями.

Керівник українського Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко згоден, що цю структуру не можна назвати приватною військовою компанією у звичному розумінні.

‒ Всі ці групи ‒ ПВК «Вагнер» та інші ‒ отримують накази безпосередньо від військового керівництва Російської Федерації. Очевидно, що вони діють в її інтересах і виступають інструментом проведення її агресивної політики. Як правило, це військові з армії Росії, які пішли в запас або звільнилися рік, два, десять років тому. Звичайно, вони всі служили, у них є навички та кваліфікації. З вулиці туди не набирають, туди беруть професіоналів, які проходили гарячі точки. У 2014 році набір, можливо, відбувався і з територій Донбасу, непідконтрольних Україні, але була чітка градація. Мені здається, зрадникам мало віри. На якесь там завдання з охорони блокпосту тебе можуть взяти, а на виконання серйозних бойових завдань вони намагаються набирати громадян Російської Федерації.

Засновник групи розслідувачів Conflict Intelligence Team Руслан Левієв розкриває зв'язок ПВК «Вагнер» із російською владою.

‒ Сама структура не зареєстрована якось легально, в усякому разі в Росії. Наскільки ми знаємо з журналістських розслідувань, розповідей найманців машина з готівкою приїжджає на їхню базу в Молькіному в Краснодарському краї, де з ними розплачуються. Якщо боєць гине, приїжджає людина до його родичів і готівкою під розписку видає їм компенсацію. Наскільки ми знаємо, очолює групу Вагнера Дмитро Уткін, наближений до Євгена Пригожина ‒ а це олігарх, наближений до Володимира Путіна. Він виграє багато держконтрактів, пов'язаних з обслуговуванням Міноборони, з харчуванням у школах і багатьма іншими речами. Ми вважаємо, що звідси й беруться гроші для існування групи Вагнера.

(Текст підготував Владислав Ленцев)