Найчастіше докази участі Росії у війні на Донбасі вдавалося збирати під час масштабних протистоянь – таких, як в Іловайську або Дебальцеві. Але і зараз, незважаючи на відносне затишшя на передовій, російське озброєння і техніку продовжують використовувати на лінії фронту, як встановили українські військові. Останній подібний випадок, кажуть вони, – зафіксований у лютому цього року. Як видала себе Російська Федерація і чому мішенню став нічим не примітний житловий будинок невеликого селища? Про це – у матеріалі журналістів спеціального проекту Радіо Свобода «Донбас.Реалії».
Світлодарська дуга – одна з найгарячіших ділянок на Донбасі. Тут, практично на лінії фронту, розташоване невелике селище Новолуганське.
Місцевий житель Віктор Фролов показує купу уламків цегли і дощок, які ще донедавна були його будинком.
«Мене приліпило до стінки – і все почало сипатися. У мене стоїть камін і плита, і я якось потрапив дивом під цей куточок», – пригадує як рятувався Віктор Миколайович.
Житло 70-річного пенсіонера потрапило під артилерійський обстріл, як встановили українські військові. Як стверджує господар будинку, сюди влетів всього один снаряд.
«Це – якийсь снаряд не той. Я все бачив. Я був на війні. Але такого снаряда ще не бачив», – розповідає Віктор Фролов.
У штабі ООС підтверджують: снаряд, що зруйнував житловий будинок на околиці Новолуганського, дійсно незвичайний. Українські військові встановили: стріляли російським керованим артилерійським боєприпасом «Краснополь».
«Було проведено аналіз саме цього боєприпасу, зібрані всі осколки. Сам боєприпас «Краснополь» має особливості – це і система наведення, це і бойова частина, стабілізаційна частина, ті ж самі хвостові наконечники, що дозволяють здійснювати коригування траєкторії польоту вже на підльоті до цілі», – зазначив спікер Головного управління розвідки Міноборони України Вадим Скібіцький.
Що ж це за боєприпас? І чому українські військові вважають цей інцидент ще одним доказом участі Росії у війні на Донбасі?
Керований артилерійський снаряд «Краснополь»: калібр – 152 міліметри, вага снаряду – 50 кілограмів. Осколково-фугасна бойова частина дозволяє вражати бронетехніку та укріплені військові об’єкти на відстані до 20 кілометрів. Наводиться боєприпас за допомогою лазерного променя, що входить до складу комплексу.
Цей далекомір є у складі штатних підрозділів регулярних Збройних силВіктор Шидлюх
«Для того, щоб використовувати цей боєприпас, потрібен лазерний цілевказівник-далекомір, що підсвічує ціль, а вже на відбитий лазерний промінь летить цей снаряд і влучає. Цей далекомір є у складі штатних підрозділів регулярних Збройних сил», – каже заступник начальника науково-дослідного управління Генштабу ЗСУ Віктор Шидлюх.
Російські провладні ЗМІ неодноразово показували, як армія Російської Федерації використовує боєприпас «Краснополь». Кадри телеканалу «Россия-24» річної давності – артилеристи під Санкт-Петербургом вчаться стріляти керованим снарядом. Вогонь ведуть із самохідних гаубиць «Мста-С».
«Від запуску до цілі – максимум 15 секунд. Снаряд, аналогів якому в світі більше немає, «Краснополь». Розробка тульського конструкторського бюро», – мовиться у сюжеті.
Кремлівські медіа активно хвалять російську розробку: «Роботу «Краснополя» можна порівняти з ювелірною хірургічною операцією. Військові так і називають його – «скальпель».
Боєприпас є на озброєнні тільки трьох країн: Російської Федерації, Китаю та Індії. І хоча розробляти його почали ще наприкінці 1970-х, в українські частини, за даними Генштабу, «Краснополь» не надходив.
«На момент проголошення незалежності України цей боєприпас був новий і розроблений нещодавно. Він не встиг надійти на територію України і потрапити до нас на склади. Ніколи його не купували, він не надходив до нас на озброєння – це достовірна інформація», – стверджує Віктор Шидлюх.
Дійсно було влучення в житловий будинок, але це була помилка операторівВадим Скібіцький
У відкритих джерелах вартість одного російського керованого снаряду оцінюють у десятки тисяч доларів. Навіщо ж знадобилося стріляти ним по об’єкту, який не має жодного військового значення? В української розвідки є своя версія.
«За нашими оцінками, це дійсно було влучення в житловий будинок, але це була помилка операторів при наведенні цього високоточного снаряда», – зазначає Скібіцький.
В ГУР вважають, що помилка сталася через відсутність досвіду у екіпажу. Вогонь, за інформацією розвідки, вели в навчальних цілях.
Відбувається навчання екіпажів, бойових розрахунків, офіцерів і навіть курсантів Збройних сил Російської Федерації на нашій територіїВадим Скібіцький
«Відбувається навчання екіпажів, бойових розрахунків, офіцерів і навіть курсантів Збройних сил Російської Федерації на нашій території. Бойовому застосуванню цих боєприпасів у бойових умовах. А це відповідний бойовий досвід. Ми фіксували прибуття не тільки курсантів, а й викладачів Санкт-Петербурзької артилерійської академії, інших інструкторів, які здійснюють підготовку військовослужбовців Збройних сил Російської Федерації на території Росії», – наголошує Вадим Скібіцький.
У штабі ООС заявляють про три підтверджені випадки використання боєприпасу «Краснополь» на Донбасі в 2018-2019 роках.
Російські військові також не приховують: ці снаряди застосовувались у конфліктах поза територією Росії. Приміром, кадри, зняті в Сирії в січні минулого року і опубліковані телеканалом Міноборони Російської Федерації «Звезда». Керований снаряд нібито знищує сирійських бойовиків, які напали на авіабазу «Хмеймім».
В Україні є власний боєприпас, що за словами розробників, не поступається «Краснополю» своїми високоточними характеристиками. Керований 152-міліметровий снаряд «Квітник» роблять на оборонному підприємстві «Прогрес».
«Якщо цим боєприпасом ціль вражається з першого пострілу, можливо, з другого, то некерованих боєприпасів може знадобитися сотня», – каже заступник головного конструктора держпідприємства «НВК «Прогрес» Владислав Дзюба.
Розробники пояснюють: високоточний боєприпас також впливає на безпеку українських військових.
«Завдання виконується дуже швидко і розрахунок може змінити свою позицію, і противник при цьому не зможе вразити цей екіпаж», – додає Владислав Дзюба.
Артилерійський снаряд «Квітник» прийняли на озброєння ЗСУ ще до війни на Донбасі, але, за інформацією державного концерну «Укроборонпром», куди входить підприємство-розробник, до війська він так і не потрапив.
Високоточний «Квітник» був прийнятий на озброєння Збройних сил України ще 2012 року, проте з того часу замовлень на нього не було
«Високоточний «Квітник» був прийнятий на озброєння Збройних сил України ще 2012 року, проте з того часу замовлень на нього не було... Зараз у ДП «Науково-виробничий комплекс «Прогрес» повністю готові до проведення необхідних попередніх і державних випробувань «Квітника», серійного виробництва та чекають замовлень з боку Міністерства оборони України», – йдеться на сайті «Укроборонпрому».
Впродовж війни учасники міжнародної волонтерської спільноти «Інформнапалм» зібрали докази присутності на Донбасі 48 сучасних російських типів озброєння та техніки.
