Доступність посилання

ТОП новини

Гірськолижний курорт у Криму: коли федеральних грошей не шкода


Гора Ай-Петрі у новорічні свята, 6 січня 2020 року
Гора Ай-Петрі у новорічні свята, 6 січня 2020 року

Спеціально для Крим.Реаліі

Наприкінці минулого року, як сповістив з посиланням на пресслужбу кримського мінкурортів «Крыминформ», низка організацій представила міністерству курортів і туризму Криму висновки щодо здійсненності та доцільності відкриття гірськолижного курорту на півострові.

«Можливість відкриття гірськолижного курорту існує – про це йдеться в отриманих нами експертних висновках від декількох провідних російських компаній, що опікуються будівництвом гірськолижних курортів, зокрема, компанії «Інжзахист» і Російської федерації гірськолижного спорту, які брали активну участь у будівництві гірськолижного курорту Краснодарського краю», – сказано в повідомленні.

За словами голови російського мінкурортів Криму Вадима Волченко, є інфраструктурні обмеження і специфіка, пов'язана з висотами, під'їзними шляхами, точками підключення, «але вони переборні». «Зараз можна ставити питання про включення гірськолижного курорту до федеральних цільових програм і національного проєкту з туризму, що готується, при наявності інвесторів. При цьому за рахунок створеної інфраструктури можливе використання гірськолижного курорту цілий рік», – сказав міністр. Зазначається, що можливість розвитку Криму як гірськолижного курорту почали вивчати в кінці минулого року. Як майданчики розглядаються північні схили гір Ай-Петрі й Чатир-Даг.

Тут свідома маніпуляція: можливість розвитку Криму як гірськолижного курорту почали вивчати не наприкінці минулого року (мається на увазі 2020-й – авт.), а розглядали вже кілька разів – ще за СРСР, і потім – під час приналежності Криму до України. І кожного разу експертні та науково-дослідні організації приходили до позитивних висновків, що курорт побудувати можна, для цього є всі географічні та природні дані, але все одно рекомендації давалися негативні. Звичайно, гірськолижний курорт, за бажання, можна побудувати й у Сахарі, але який сенс у цьому? Тому в СРСР, порівнявши всі фактори, відмовилися від Криму і почали будувати гірськолижний курорт на Кавказі.

Наприклад, коли ще 10 років тому розглядалася можливість проведення Олімпіади в Україні у 2022 році, один з учених, Анатолій Козак, провів дослідницьку роботу, підсумки якої виклав у статті «Концептуальні засади створення сучасного гірськолижного курорту у Криму». Висновок, звичайно, він зробив позитивний. Це якщо курорт під Олімпіаду. Втім, в роботі так і не прорахований остаточно потік туристів, не зіставлені витрати та потенційна виручка, і це не дарма.

Сніг у Криму лежить не так довго, як це необхідно для повноцінного розвитку гірськолижного курорту
Сергій Стрельбицький

Різниця у тому, що на Кавказі, наприклад, на курорті «Роза-Хутір», сніг лежить цілий рік, тому він прибутковий, і навіть кримчани на ньому часті гості. Але кожен раз питання: «А чому б нам не побудувати таке ж у Криму?» натикався на відповідь: сніг у кримських горах лежить від сили тижнів зо два, а в окремі роки не з'являється зовсім. Мається на увазі не снігова пороша на вершині Ай-Петрі, а сніг, достатній для катання на лижах і сноубордах. Бог наділив Крим багато чим, але тільки не снігом.

Наприклад, під час розгляду аналогічного проєкту кілька років тому тодішній міністр курортів Криму Сергій Стрельбицький підбив підсумок: «Сніг у Криму лежить не так довго, як це необхідно для повноцінного розвитку гірськолижного курорту. А, по-друге, немає запасів тих ресурсів, які забезпечували б штучний сніг, як це робиться в тому ж Сочі. І це не моя думка, а думка фахівців».

Проте кримські чиновники знову і знову повертаються до ідеї гірськолижного курорту. Чому? Ви звернули увагу на посилання Вадима Волченко з приводу того, що можливе включення цього вічного проєкту до федеральних цільових програм і національного проєкту з туризму, що готується? Міністр, мабуть, мислить з вигодою для себе: ану ж щось та й побудують, все ж і міністерству буде чим опікуватися.

Ще один нечесний спосіб заманювання туристів. Таких, які ще не навчилися розшифровувати кримські хитрощі

Російські сайти, що рекламують курорти, вже щосили розписують вигоди гірськолижних курортів Криму, навіть дають адреси та публікують ціни. Виявляється, в Криму на папері і в рекламах вже є гірськолижні курорти «Ангарський перевал», «Алушта», «Ай-Петрі», «Чатир-Даг»... І навіть є громадська організація «Гірськолижний клуб Ай-Петрі», яка займається розвитком аматорського курорту. Але якщо визирнути у вікно і зіставити їхні привабливі пропозиції покататися на лижах з тим фактом, що і зараз, у січні, температура повітря в Криму становить 14-16 градусів тепла і снігу поки на кримських горах не передбачається, то стає зрозумілою вся суть цієї маніпуляції.

На всіх рекламних сайтах, що затягають туристів на гірськолижні курорти Криму, не дарма докладно описуються усі супутні пам'ятки: річки, музеї, факти з історії Криму, гірський ландшафт, і завершується він, у багатьох випадках, словами: навіть якщо виявиться так, що снігу не буде і на лижах ви не покатаєтеся, то все одно зможете побачити багато цікавого.

Ну що ж, ще один нечесний спосіб заманювання туристів. Таких, які ще не навчилися розшифровувати кримські хитрощі...

Микола Семена, кримський журналіст, оглядач Крим.Реалії

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

  • 16x9 Image

    Микола Семена

    Кримський журналіст, оглядач Крим.Реалії. Закінчив факультет журналістики Київського університету ім. Шевченка в 1976 році, в українській журналістиці – понад 50 років. Працював у ЗМІ Чернігівської, Запорізької областей, більше ніж 30 років – журналістом у Криму. Співпрацював з журналами «Известия» (радянський період), «Дзеркало Тижня», «День», багатьма журналами. Автор книги про Мустафу Джемілєва «Людина, яка перемогла сталінізм». З квітня 2014 року до квітня 2016 року – оглядач Крим.Реалії. Зазнавав переслідувань з боку ФСБ Росії. У 2017 році був засуджений російським кримським судом до 2,5 років позбавлення волі умовно із забороною публічної діяльності на 2 роки. Європарламент, органи влади України, російські правозахисні організації «Меморіал», «Агора» і тридцять правозахисних організацій у Європі визнали «справу Семени» політично мотивованою. Автор книги «Кримський репортаж. Хроніки окупації Криму в 2014-2016 рр.», перекладеної в 2018 році англійською мовою. Член НСЖУ з 1988 року, Заслужений журналіст України, член Українського пен-центру, лауреат Національної премії імені Ігоря Лубченка, лауреат премії імені Павла Шеремета Форуму громадянського суспільства країн Східного партнерства. Нагороджений орденом «За мужність» премії «За журналістику як вчинок» Фонду ім. Сахарова (Росія), відзнаками Верховної Ради України, Президента України. У лютому 2020 виїхав з окупованого Криму і відновив співпрацю з Крим.Реалії.

XS
SM
MD
LG