АРМЯНСЬК – У Криму підконтрольний Росії міський суд Армянська 22 квітня оголосив вирок лідеру кримськотатарського народу, депутату Верховної Ради України Мустафі Джемілєву. Джемілєва заочно визнали винним у скоєнні трьох «злочинів», призначили йому покарання у вигляді штрафів і позбавлення волі на різні терміни та звільнили від покарання «у зв'язку із закінченням термінів давності» й «за амністією». На винесення вироку щодо процесу, який тривав 22 місяці, судді Венері Ісроїловій знадобилося чотири дні. Як відбувався судовий процес, що увійшло до підсумкової версії обвинувачення та які аргументи наводив захист, читайте у матеріалі Крим.Реалії.
Вирок – за чотири дні
Як повідомляє кореспондент Крим.Реалії, міський суд Армянська у п'ятницю 22 квітня виніс заочний вирок щодо лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва. За ч. 1 ст. 222 Кримінального кодексу Росії (незаконне придбання, передача, збут, зберігання зброї) суддя Венера Ісроїлова призначила покарання: 1 рік позбавлення волі та 15 тис. руб. штрафу. При цьому Джемілєва звільнили від покарання «у зв'язку із закінченням термінів давності притягнення до відповідальності». За статтею 224 КК Росії (недбале зберігання вогнепальної зброї) суд призначив 20 тис. руб. штрафу та звільнив від покарання «у зв'язку із закінченням термінів давності». За ч. 4 ст. 322 (незаконний перетин державного кордону Росії) Джемілєва заочно засудили до 2 років позбавлення волі умовно та звільнили «за амністією у зв'язку із 70-річчям перемоги».
57 судових засідань, десятки допитаних свідків і досліджених документів, сотні хвилин відео, дві судово-балістичні експертизи – такий масив даних суддя Ісраїлова мала розглянути лише за чотири дні, щоб винести вирок лідеру кримськотатарського народу Мустафі Джемілєву.
Раніше російське обвинувачення вимагало для Джемілєва три роки колонії-поселення за статтею про «незаконний перетин російського кордону». При цьому прокурори просили суд звільнити Джемілєва від покарання за звинуваченнями про «незаконне зберігання зброї та боєприпасів» у зв'язку із «закінченням строків давності».
Мустафі Джемілєву російська влада інкримінує три пункти звинувачення, сам Джемілєв та його адвокат Микола Полозов називають кримінальну справу проти лідера кримськотатарського народу «повністю сфабрикованою».
Згідно з лінією захисту, з юридичної точки зору перед судом було поставлено в дебатах як мінімум дві дилеми. Перша – щодо боєприпасів, які підходять до бойової зброї, але російським законодавством не закріплені як заборонені до цивільного обігу. А друга – як вважати злочином спробу перетину «державного кордону» там, де були прикордонники і пункт пропуску, але саме рішення про наявність такого кордону було ухвалене пізніше за інкриміновані події.
Ще одна дилема – щодо наміру вчинення злочину у разі, коли самі обставини призвели до сумнівної ситуації. Йдеться про те, що, як заявили адвокати, Мустафа Джемілєв хотів би пройти процедуру паспортного контролю на пункті пропуску біля Армянська у 2014 році, але прикордонники розбіглися. Джемілєв їх якийсь час там чекав, і саме цей факт обвинувачення інтерпретувало як «незаконне перебування на пункті пропуску без дотримання процедури».
Подібних нестиковок за час судового процесу захист виявив чимало. Однак це, ймовірно, не вплинуло на швидкість ухвалення вердикту.
Ляпи та нестиковки обвинувачення
За версією обвинувачення, Мустафа Джемілєв звинувачується в «недбалому зберіганні» свого карабіну, з якого 2013 року вистрілив його син Хайсер Джемілєв, що призвело до загибелі людини. Крім того, Джемілєва звинувачують у «незаконному зберіганні» боєприпасів до цього карабіну, бо, на думку слідства, такі патрони заборонені до цивільного обігу. Також лідера кримськотатарського народу звинувачують у «незаконному перетині російського кордону» біля кримського Армянська 3 травня 2014 року, коли кілька тисяч кримських татар прорвали оточення озброєних російських військових і зустріли Джемілєва в районі імпровізованого прикордонного пункту пропуску.
На дебатах у суді прокурор оголосив текст обвинувального висновку, представленого напочатку процесу. Текст був відредагований, але зміни стосувалися не вивчених у суді доказів, а були, скоріше, спрямовані на протидію загальним концепціям лінії захисту. Можливо, це пояснює допущені ляпи: наприклад, згадка акта про порушення зберігання зареєстрованої зброї – у суді з'ясувалося, що згаданий акт складено щодо іншої зброї, і через два роки після подій, що інкримінуються. Проте прокурор залишив цей аргумент як «доказ провини».
Загалом, обвинувачення вважає провину в «недбалому зберіганні зброї» доведеною, спираючись суто на первинні показання Хайсера Джемілєва, а також згаданий раніше акт порушень правил зберігання зареєстрованої зброї. Формально у цьому переліку також присутні обов'язкові у таких випадках процесуальні документи – протокол огляду предметів і судмедекспертизи.
Щодо «незаконного зберігання боєприпасів» основним доказом стала судово-балістична експертиза. Прокурор у дебатах кілька разів наголошував на згадуваному в тексті формулюванні, з якого випливає, що такі патрони застосовуються в автоматах і кулеметах Калашникова. На його думку, це вказує на те, що патрони були бойовими, а отже, заборонені до цивільного обігу.
Щодо «незаконного перетину державного кордону» прокурор у дебатах заручився координатами «держкордону», свідченнями двох співробітниць прикордонної служби аеропорту, де Джемілєву нібито повідомили про наявність заборони на в'їзд до Росії. Також прокурор додав туди заяву зі свідчень їхнього начальника – керівника оперативної служби аеропорту Шереметьєво (Москва). Крім того, низка свідків з-поміж російських прикордонників під Армянськом заявили, що Джемілєв перебував на пункті пропуску, «не пройшовши попередньо необхідних процедур паспортного та митного контролю, чим порушив порядок в'їзду на пункт пропуску».
«Прорив» Джемілєва. Сім років тому лідер кримських татар намагався потрапити на батьківщину (фотогалерея)
Намагаючись перекрити лінію захисту, засновану на тому, що Мустафа Джемілєв не знав про наявність для нього заборони на в'їзд до Росії, прокурор додав у дебатах згадки про деякі інформаційні повідомлення про те, що через рік Джемілєв оскаржив у суді винесену йому заборону.
«Склад злочину відсутній»
Захист у дебатах підбив свої підсумки судового процесу, фактично розваливши доказову базу обвинувачення. Так, за звинуваченням у «недбалому зберіганні» карабіна, первинні свідчення Хайсера Джемілєва перекриваються вироком російського Краснодарського крайового суду у справі, в якій визначаються зовсім інші обставини, що виключають недбалість зберігання зброї. Крім цього, захист підкріпив свої аргументи свідченнями цілої низки свідків, які підтвердили в суді відсутність вільного доступу до карабіну Мустафи Джемілєва для сторонніх. Ці свідчення у суді не були ніким спростовані і, на думку захисту, склад злочину повністю відсутній.
Щодо звинувачення у «незаконному зберіганні боєприпасів», воно будувалося на експертизі. Однак у двох представлених суду експертизах не йдеться про те, що досліджені набої заборонені до цивільного обігу. Не визнав це й експерт під час допиту в суді. Захист у дебатах проаналізував норму закону «Про зброю» про патрони, які не можна зберігати цивільним у себе вдома, і дійшов висновку, що боєприпаси від карабіну не належать до цієї категорії. А той факт, що вони не є спортивними чи мисливськими, і що вони підходять до бойової зброї, сам не доводить наявність на заборону таких патронів до цивільного обоігу, зазначив захист Джемілєва.
Нарешті, щодо питання «незаконного перетину державного кордону», захисту вдалося поставити під сумнів факт повідомлення Джемілєва про заборону на в'їзд до Росії в аеропорту Шереметьєво. Відповідних документів йому ні прикордонники, ні інші російські силовики не вручали, штамп у паспорті не ставили, на відео оголошення заборони не знімали.
З трьох осіб, заявлених у суді свідками, одна нічого не згадала, друга нічого не чула, а третя не змогла пояснити, чому заборона не була відповідним чином задокументована. У зв'язку з цим захист у дебатах стверджував, що Мустафа Джемілєв не мав наміру вчиняти злочин, тому що він не знав про наявність заборони на в'їзд до Росії.
Що стосується подій, які відбувалися в травні 2014 року в районі Армянська, захист навів у дебатах свідчення низки свідків, серед яких були, в тому числі, російські прикордонники, які з різним ступенем упевненості зазначали, що в тій місцевості не було жодних ознак «державного кордону Росії».
Сторона захисту у дебатах вимагала повного виправдання Мустафи Джемілєва за всіма пунктами звинуваченняМикола Полозов
На відміну від прокурора, захисники в цьому питанні підкріпили свої твердження не лише свідченнями свідків, а й посиланнями на відеофайли з матеріалів справи, на яких було чітко видно відсутність явних знаків «кордону».
Адвокат Микола Полозов уже заявив, що має намір оскаржити заочний вирок російського суду в Армянську щодо лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва.
«Сторона захисту у дебатах вимагала повного виправдання Мустафи Джемілєва за всіма пунктами звинувачення», – написав адвокат у своєму телеграм-каналі.
У Представництві президента в АРК назвали «політичним переслідуванням» російську кримінальну справу проти Мустафи Джемілєва.
На засіданні суду в Криму 5 березня 2021 року стало відомо, що Джемілєву продовжили заборону на в'їзд до Криму на 15 років – до 5 березня 2034 року.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://d2t7ory48mfwe5.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Мустафа Джемілєв
Мустафа Джемілєв – лідер кримськотатарського національного руху, дисидент, голова Меджлісу кримськотатарського народу (з 1991 до 2013 року). Був репресований, 15 років відбував термін у радянських таборах і в'язницях. 303 дні голодував в Омській тюрмі. На підтримку Джемілєва виступав російський академік, дисидент Андрій Сахаров, який написав лист генеральному секретареві ООН.
Мустафа Джемілєв зміг повернутися до Криму в 1991 році. Є народним депутатом III-IX скликань Верховної Ради України.
Джемілєв – почесний доктор права Сельджуцького університету (Туреччина), лауреат міжнародної премії ім. Орлика «За демократизацію українського суспільства». Нагороджений медаллю Нансена (ООН), орденом князя Ярослава Мудрого V і IV ступенів.
У 2014 році виступив проти російської анексії Криму. Росія порушила проти нього кілька кримінальних справ. У 2016 році Джемілєв був номінований на премію Сахарова.
