«Рада дозволила українським ВНЗ навчати студентів російською мовою», «Мова окупантів повертається в університети. Науковці протестують» – після таких заголовків на шостому році війни реакція одна: хіба це можливо?
Все це через законопроєкт №2299, який депутати ухвалили в першому читанні. Він містить правки щодо мови освіти.
Там є пункт, що для іноземних громадян навчання може бути іноземною мовою (російська не є винятком).
Перш ніж судити: чи є це зрада, чи є це перемога, давайте подивимося на те, як відбувається таке навчання.
Проєкт Радіо Свобода «Ньюзрум» відправився до Національного медичного університету імені Богомольця, в якому навчається чимало іноземних студентів.
З цього року іноземних студентів тут набирають лише на україномовну і англомовну форму навчання. До цього року іноземці навчалися на російськомовній і англомовній формах навчання.
При цьому, зверніть увагу, російськомовних студентів – близько 10% від всіх іноземців.
Послугу російськомовного навчання в цьому році не пропонували, бо вона економічно невигідна, пояснює перший проректор з науково-педагогічної роботи та післядипломної освіти НМУ імені Олександра Богомольця Юрій Кучин.
«Російськомовні студенти навчаються гірше, тобто більші ризики їхнього відрахування, а це більші втрати: і фінансові, і репутаційні. Традиційно російськомовна форма навчання коштує трішки дешевше, тому фінансові втрати також несуться університетом. І, врешті, це вимагає ще додаткових вкладень: тобто невеликий сегмент студентів, яких менше ніж 10 відсотків, вони потребують такого самого забезпечення методичним матеріалом, публікації підручників, оновлених підручників, всіх матеріалів ще однією мовою», – розповідає в коментарі для проєкту Радіо Свобода «Ньюзрум» Юрій Кучин.
В питанні відмови від російськомовної форми навчання керівники НМУ більше посилаються на економічні причини і якість знань студентів, але не на мовний закон.
«Російськомовні студенти – це в першу чергу студенти колишніх країн СНД. Ви ж розумієте, що з Баку, Єревана, Алма-Ати їдуть… Там також є вищі навчальні заклади, досить непогані, і університети медичні… Хто сюди буде їхати? Система медичної освіти в колишньому Радянському Союзі була дуже непогано розвинена. Там залишилися ті університети. Тому діти, які мають більш високий рівень знань, вони там вступають, а сюди приїжджають здебільшого російськомовні люди, які мають більш низький рівень знань», – додає проректор з науково-педагогічної та лікувальної роботи Олександр Науменко.
Що ж каже мовний закон?
Його ухвалили депутати-попередники під завершення своїх повноважень.
Там чітко зазначено: мовою навчання є державна і лише декілька дисциплін можуть викладатися мовами країн ЄС.
У своєму аналізі юрист Владислав Власюк, який на час ухвалення мовного законодавства працював у Міністерстві юстиції, вказав на цікаву деталь: англійська мова навчання в новому законодавстві теж залишилася поза законом, якщо охоплює всі предмети.
«Я не бачив нічого в цьому законі, щоб дозволяло викладати англійською мовою більше, ніж декілька предметів. В тексті закону точно нічого не мінялося, я перевірив це. Чи могли б з’явитися якісь роз’яснення додаткові? Теоретично могли б, але вони не можуть суперечити закону», – зазначає в коментарі «Ньюзруму» юрист Владислав Власюк.
Але ж англомовних студентів в університеті – переважна більшість.
Є навіть громадяни Сполучених Штатів Америки.
Університети можуть не усвідомлювати, що порушують закон, або це порушення не несе суттєвих загроз, пояснює юрист.
«Гірше від нерозумного закону може бути тільки нерозумний закон, який ще і не виконується. Це в нас теж така традиційна історія в Україні. Можливо, це якраз те, що відбувається – обмеження, яке все рівно ніким не дотримується. Раз так, ну то давайте тихенько трішки поміняємо і уточнимо положення мовного закону, і ніхто цього не помітить особливо, і всі перестануть переживати», – вважає Владислав Власюк.
І це необхідно не лише для іноземних студентів, а й для українців, які хочуть навчатися в Україні англійською, каже Власюк.
«Я відверто більше переживав би за наших студентів, не іноземних. Іноземні студенти, які приїжджають сюди і якщо є можливість їм навчатися тут англійською, французькою, та хоч російською, німецькою чи китайською – це менша проблема. Більша проблема, особисто для мене, – це неможливість на даний момент законно українським студентам навчатися англійською мовою. Це основне зло, основна шкода цього закону, яку я бачу на даний момент», – наголошує юрист.
В Національному медичному університеті вважають, що деякі українські виші дійсно зацікавлені у наявності російськомовної форми навчання.
«Багато вишів України змагаються за те, щоб отримати іноземного студента, тому що він приносить гроші в спеціальний фонд, за рахунок чого університет може розвиватися. І кожен університет робить свій вибір: один університет, умовно кажучи, йде на демпінг, він бере будь-якого студента, навіть найбільш слабкого, аби він лише прийшов до нього в університет, і тому для нього підходить російська форма навчання», – говорить перший проректор з науково-педагогічної роботи та післядипломної освіти НМУ імені Олександра Богомольця Юрій Кучин.
Компромісом в цьому питанні науковці вважають поправку до закону, яка дозволить іноземним студентам навчатися як державною мовою, так і англійською та іноземними мовами, які є офіційними в країнах Євросоюзу.
Юрист Владислав Власюк вважає, що поправка може включати можливість для всіх навчатися офіційними мовами Ради Європи – французькою та англійською.
Чи стане це принциповим уточненням? Побачимо під час розгляду проєкту в другому читанні.
