Серед міжнародних оглядачів обмін утримуваними особами між Україною та підтримуваними Росією угрупованнями «ДНР» і «ЛНР» за формулою «76 на 124» викликав різні реакції.
Одні вважають це перемогою, інші переконані, що приводу святкувати немає.
«Ще один важливий день для України. Як завжди, це перемога, яка має свою ціну», – вважає Ніна Янковіц, глобальний співробітник Інституту Кеннана при Центрі Вілсона у Вашингтоні.
Але таку думку поділяють далеко не всі.
Західний політолог Тарас Кузьо, наприклад, вважає, що «це те, що випливає з обрання президента (Володимира Зеленського), який не має духовного зв’язку з Євромайданом. Росія заявляє, що Україна пообіцяла припинити судовий розгляд щодо підозрюваних у вбивствах на Майдані, звільнених під час обміну полоненими».
«На кого працює Зеленський?»
«Два обміни полоненими: Путін отримав те, що хотів. Один підозрюваний у справі MH17 та п’ять беркутівців-вбивць. Нідерланди розлючені через відсутність підозрюваного для судового розгляду у березні 2020 року, а ЄС незадоволені через вплив на розслідування та судові справи щодо вбивць на Євромайдані. На кого працює Зеленський?» – запитує Кузьо в окремому дописі.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що видача підтримуваним Росією угрупованням «ЛНР» та «ДНР» п’яти колишніх беркутівців, обвинувачуваних у розстрілі людей на Майдані в 2014 році, була умовою нинішнього обміну: «Це було складне політичне рішення. Я вважаю, що наші бійці, військові, журналісти – всі герої і наш пріоритет – повернути наших людей. Я з повагою ставлюся до всіх, хто втратив рідних на Майдані, загиблих ми, на жаль, не повернемо, але ми могли повернути живих. І це пріоритет».
Навіщо Путіну ексберкутівці?
Шведський економіст Андерс Ослунд, тим часом, висуває припущення стосовно того, навіщо президент Росії Володимир Путін взагалі захотів отримати «українських вбивць». Він має дві альтернативи.
«1. Путін хоче, щоб вони продовжували вбивати для нього в Росії і за кордоном. 2. Кремль стояв за їхніми вбивствами і хоче підняти бойовий дух серед своїх вбивць. Обидві відповіді є цілком сумісними», – вважає Ослунд.
Колегія суддів Київського апеляційного суду 28 грудня ввечері ухвалила рішення про зміну запобіжного заходу колишнім працівникам підрозділу особливого призначення «Беркут», обвинуваченим у розстрілі людей під час подій Євромайдану у 2014 році. Так, Олегові Янішевському, Сергієві Зінченку та Павлу Аброськіну, які досі перебували під вартою, а також Сергієві Тамтурі та Олександру Маринченку, які були під домашнім арештом, призначили натомість особисте зобов’язання. Таким чином суд залишив без задоволення прохання сторони потерпілих залишити незмінними апеляційні скарги обвинувачених.
Балаж Ярабік, непостійний науковий співробітник Фонду Карнеґі за міжнародний мир, в свою чергу, запитує, як так могло статися, що «підозрюваних у розстрілах на Майдані не засудили з 2014 року».
Чи є привід святкувати?
Аналітик з Канади Аріяна Ґіць, посилаючись на новинну агенцію AFP, написала про те, що Путін назвав обмін утримуваними позитивною подією.
«Якщо Путін щасливий і задоволений, то це ще одна ознака того, що це була погана угода для України, перш за все, на користь Москві», – вважає Ґіць і додає, що українцям нічого святкувати.
Окремо Ґіць звертає увагу на кількість людей, яких обміняли: «Україна віддала 127 злочинців, у той час як Росія повернула лише незаконно викрадених 76 заручників війни». (За уточненою інформацією, в рамках обміну між Україною і підтримуваними Росією угрупованнями «ДНР» і «ЛНР» Київ передав 124 особи, до Києва приїхали 76 людей: 12 військових і 64 цивільних.)
Російський оглядач і колумніст Леонід Рагозін висловив радість з приводу визволення журналіста Станістава Асєєва, який писав для Радіо Свобода.
«Сподіваюся, одного дня його мучителів притягнуть до відповідальності разом з іншими ворогами вільних ЗМІ в Росії та інших країнах Європи», – написав він.
Канадський експерт Майкл МакКей критично оцінив обмін: «Так званий обмін ув’язненими є катастрофою для України, на яку напала Російська Федерація. Зеленський зрадив дух української нації, видавши вбивць з Майдану, яких він не повинен був видавати. Путін зрадив Мінські угоди, не змігши завершити обмін «всіх-на-всіх».
Офіційні реакції
Офіційні міжнародні реакції були здебільшого позитивними.
Наприклад, міністр закордонних справ Латвії Едґарс Рінкевичс написав: «Обмін ув’язненими між Україною та контрольованими Росією сепаратистами Донбасу є гарною новиною. Зусилля на досягнення повної імплементації Мінських угод мають тривати».
Міністр закордонних справ Естонії Урмас Рейнсалу зазначив: «Останній обмін в’язнями між Україною та Росією є новиною, яка заохочує: радий бачити возз’єднання багатьох українців зі своїми родинами напередодні святкування Нового року. Робота над втіленням комплексного припинення вогню у східній Україні та повного втілення Мінських угод має тривати».
Головуючий в ОБСЄ міністр закордонних справ Словаччини Мірослав Лайчак привітав «звільнення та обмін тими, хто потрапив в неволю через конфлікт в східній Україні. Звільнення великої групи затриманих у святковий час є, зокрема, важливим».
Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус написав: «Вітаю цей обмін утримуваними між Україною та підтримуваними Росією сепаратистами. Гарна новина для родин».
