Реформа медичної освіти в Україні: тести і протести

Міжнародний тест з основ медицини IFOM, розроблений у США, який відтепер є обов’язковим для українських студентів-медиків, уже викликав студентські протести у вишах Харкова, Чернівців, Івано-Франківська та інших міст. Серед аргументів, які наводять противники нового тестування, – погана організація його проведення, поспіх, а відтак і брак часу на підготовку студентів, значна вартість тестів для бюджету та їхня непристосованість до українських умов. У Міністерстві охорони здоров’я, яке запроваджує тестування IFOM, доводять, що нова система є найавторитетнішою у світі, що вона гарантує якісну освіту майбутніх лікарів та не залишає поля для маніпуляцій з результатами; а отже, протести вигідні тим, хто живе з корупції в медичній освіті. В деяких вишах тестування було фактично зірване, а студенти позиваються до МОЗ. Тим часом експерти оцінюють запровадження нового тестування неоднозначно.

1-3 липня українські студенти-медики третього курсу складали новий обов’язковий іспит з основ медицини – IFOM.

Це 160 запитань із варіантами відповідей, на які треба відповісти онлайн за чотири години.

У МОЗ пояснюють, що підготовка до переходу України на нову систему тестування, поширену в 29 країнах світу, тривала півтора року. Але дотепер цей іспит студенти складали добровільно. Нині ж він є обов’язковим для майже 13 тисяч українських студентів-медиків третього курсу, а за три роки – свою версію IFOM складатимуть і шестикурсники.

Тестування саботують на місцях – Супрун

Ті ж, хто не пройшов тест IFOM успішно з першого разу, можуть повторити спробу в серпні, але вже на платній основі. Повторне нескладання означатиме відрахування – попереджає в.о. міністра освіти та науки Уляна Супрун.

Водночас вона визнає, що в деяких вишах проведення іспиту IFOM навмисне саботували:

«Ледь не щодня ми отримували повідомлення стосовно IFOM від студентів та батьків, які переймалися, що іспит скласти неможливо. Під стіни Міністерства охорони здоров'я України приходили і самі студенти зі скандуваннями «Стоп IFOM!»… Цей іспит не є якимось «експериментом» чи «формою знущання» над студентами. IFOM – це незалежний міжнародний іспит, що включає запитання про базові речі в медицині, як анатомія і фізіологія, які повинен знати кожен майбутній лікар, – стверджує Уляна Супрун. – Вже сьогодні під час складання іспиту зіткнулися з саботажем в деяких медичних вишах. Ми отримали повідомлення про закриті аудиторії, вимикання електроенергії, перекривання входу до аудиторії самими студентами, а деканати деяких медичних університетів давали розпорядження студентам не підписувати документів для складання іспиту».

Протести студентів-медиків проти нових тестів відбулися у Харкові, Києві, Чернівцях, Івано-Франківську та в інших містах, подекуди їх підтримали кандидати у депутати від провладних політичних партій.

Що не сподобалося студентам

Тестування IFOM запроваджували в Україні «поспіхом», інфраструктура до нього не готова, а саму систему тестування МОЗ обирало «непрозоро» та «з порушеннями закону», таку думку висловив Радіо Свобода представник студентського активу Харківського національного університету імені Каразіна Денис Іванченко, який з цього приводу вже позивається до МОЗ.

«По-перше я як студент дізнався, що писатиму IFOM, за 2,5 місяці до тестування. Тобто за цей час я мав перевчити всі дисципліни трьох минулих років за новою програмою – а ця програма не розроблена для нас! Основна претензія студентів – навчальні програми старі, а тестування нове. До того ж, цей іспит (як базовий) не є обов’язковим в жодній країні світу, – наголошує активіст. – Крім того, в Центр тестування МОЗ України не має досвіду для проведення цього іспиту в таких масштабах. Проктори (люди, які відповідають за порядок під час іспиту – ред.) не проходили інструктаж, вони не володіють англійською для роботи з іноземними студентами!.. Ми подали позов до Окружного адмінсуду Києва. Другий позов подамо днями. Якщо треба – будуть і наступні. Важливо, щоб суспільство правильно розуміло позицію студентів. Ми не є ледарями чи неуками. Ми – за реформи, за поліпшення якості медичної освіти. Але наші чиновники будь-яку ідею можуть спотворити до невпізнання».

Окрім того, Денис Іванченко та інші студенти-противники IFOM ставлять під сумнів фінансову доцільність придбання українським урядом права на цей тест (за приблизно 500 тисяч доларів) та пропонують натомість вдосконалювати українську систему тестування «Крок».

До протестів проти нової системи тестування долучилися і студентські профспілки ХНУ імені Каразіна та ще деяких вишів.

Противники нової системи бачать численні порушення під час її запровадження – інформацію про них поширюють у соцмережах.

МОЗ: тестування IFOM унеможливлює купівлю дипломів

Зі свого боку Уляна Супрун стверджує, що спротив новому тестуванню викликаний не так обуренням окремих студентів, як бажанням певних сил у медичній освіті «зберегти корупційні схеми».

«Коли ми говоримо про справедливий іспит, то маємо на увазі, що він повністю нівелює можливість купити диплом, домовитися за складання чи будь-яким чином маніпулювати результатами іспиту. Через це маємо шалений спротив від людей «старої системи», що наживалися на недосконалості медичної освіти, прагнуть зберегти статус-кво та всіляко протидіють змінам», – заявляє посадовець.

Вона наголошує: підвищення якості медичної освіти в Україні критично важливе, адже непрофесійні лікарі загрожують життю та здоров’ю пацієнтів, і саме цей ризик є головним аргументом для запровадження системи IFOM.

Чи мали студенти-медики достатньо часу для підготовки до нового формату іспитів? Чому обрали саме систему IFOM, а не стали поліпшувати українські медичні тести? Як бути студентам вишів, де тестування було зірване, чи загрожує їм відрахування?

Ці та інші запитання Радіо Свобода поставило заступникові міністра охорони здоров’я Олександру Лінчевському, який, зокрема, опікується реформою медичної освіти.

Ось найважливіші з його відповідей:

• Про недосконалість українських медичних тестів

«Український тест, який діє двадцять років, складають майже всі. Його характеристика з вуст студентів: скласти легко, там нескладні запитання, відповіді легко вгадати. Третє: запитання часто складені некоректно. Саме знаючий студент потерпає через це і може дати неправильну відповідь. Тобто тест не є справедливим, він не оцінює кращих – краще. І нарешті: ми виявили факти маніпуляцій з результатами тесту в попередні роки… Тому ми не можемо порівнювати університети, якість підготовки та навчальних програм, не можемо порівняти українських студентів, наприклад, зі студентами Франції».

• Про переваги іспиту IFOM

«Це така собі форма зовнішнього незалежного оцінювання стану медичної освіти. Запитання (з основ медицини) пишуться міжнародними експертами. Тест в різних університетах різних країн, але один і той самий. Це той еталонний метр, яким ми можемо порівняти студентів між собою, університети між собою. Ще одна дуже важлива цінність тесту: через те, що тест адмініструється Національною радою медичних екзаменаторів США, Україна позбавлена технічної можливості вплинути на його результат. Ні студент, ні університет, ні МОЗ не можуть поміняти результати тестування. Отже, ніхто ні за яких обставин більше не купить медичний диплом».

• Про підготовку до іспиту IFOM та причини протестів

«Левова частка студентів-українців пішла на іспит. Більшість університетів проводили спеціальну підготовку до тестів, знайомили студентів з форматом цього іспиту, закупили програмне забезпечення – поставилися до цього відповідально… Традиційно найслабші студенти – це іноземці. Саме вони намагалися саботувати іспит. Необ’єктивна оцінка тестування могла бути вигідна і екскерівниці Центру тестування Ірині Булах (у мережі «Фейсбук» вона не погоджується із позицією МОЗ у питанні міжнародного іспиту з основ медицини – ред.), і керівникам вишів, які за контрактом навчають іноземних студентів, зацікавлені, щоб вони успішно складали іспити, орієнтовані саме на отримання прибутку. Відомими є факти складання українських тестів «Крок» іноземними студентами за гроші. На жаль, саме керівництво університетів саботувало комунікацію та підготовку студентів до іспиту. За півтора року ухвалене рішення про складання цього іспиту, а деякі студенти за тиждень дізнаються, що мусять його складати».

«Звичайно, починають з’являтися і адвокати, і пошук слабких місць у нормативній базі. Уявіть студента, якому треба іти на іспит: він хіба вивчатиме хронологію ухвалення наказів? Розуміємо, що ноги ростуть не від студентів, а від зацікавлених сторін – колишнього керівництва Центру тестування та від адміністрації університетів».

• Про рівень знань українських студентів-медиків

«Університет повинен сам, як в цивілізованих країнах, закуповувати цей тест, щоб перевірити себе і показати суспільству, чого він вартий! Але ж вони цього не хочуть. Тому що на пробному тестуванні, яке ми проводили, середній рівень складання по Україні становив 27% правильних відповідей, тоді як міжнародна група порівняння дала 54%. Оце – ціна медичної освіти в Україні».

• Що робити студентам, якщо тестування не відбулося

«Були повідомлення про те, що іспит зривався не з вини студентів. В такому разі Центр тестування МОЗ України спільно з Національною радою медичних екзаменаторів США намагатиметься цю проблему вирішити, щоб вони пересклали без проблем. Ми визнаємо, що це проблема університету, з ним розмовлятимемо інакше, але студенти страждати не повинні. Але той, хто не прийшов на іспит без поважної причини, отримає результат «0».

Експерти: слушна ідея – неякісна реалізація

Українські медичні експерти та частина студентів-медиків, опитані Радіо Свобода, у своїй переважній більшості підтримують реформування медичної освіти. Однак щодо процесу запровадження західної системи тестування – експертні оцінки розділилися.

Експерт з питань медичної реформи, ексзаступник міністра охорони здоров’я Ольга Стефанишина наголошує, що іспит IFOM планувався достатньо давно, тож українські виші мали час повністю підготувати до нього студентів.

«IFOM планувався давно. Керівництво вишів мало змогу за півтора року підготуватися до цього і підготувати студентів. Це перший раз, коли в Україні складають цей іспит як обов’язковий, тому деякі студенти переживають. Але тут відіграють роль і корупційні чинники, – пояснює експерт протести проти системи IFOM. – Адже ми знаємо: тести в наших вишах не завжди є чесними. А саме цей показує справжню ситуацію. Звісно, є й саботаж системи, і хвилювання. Але студентам не потрібно хвилюватися – треба навчатися».

Зоряна Черненко, експерт з медреформи і медичного права, викладач Школи охорони здоров’я «Києво-Могилянської академії» критикує як стару українську систему тестування, так і те, як посадовці МОЗ запроваджують нові тести IFOM.

«Українські тести – були нікудишні, і з цим треба було щось робити. В них було безліч помилок, але в апеляції було неможливо щось довести. Спаплюжили ідею тестування як таку, особливо стосовно студентів медичних вишів. Але замість наведення з ними ладу зробили пробне, необов’язкове тестування IFOM. Однак потім без зміни в навчальній програмі (хоча переговори про це велися давно) фактично постановою Кабміну запровадили додатковий тест, на додачу до системи «Крок-1», а не на її заміну. Одні й ті ж знання тестують двічі, що вже є нонсенсом. Логіка МОЗ зрозуміла: у тестах ідеться про анатомію та фізіологію, яка є однаковою у цілому світі. Однак американська система подачі інформації в освітньому процесі відрізняється від української. Українці завжди вчать теорію, а потім розбирають її на прикладах. Американці спершу розбирають приклади: відомі, життєві, реалістичні, а потім переходять до теорії. І тести, які днями складали українські студенти, побудовані за американськими принципами, за якими не навчали українських студентів. Не надавши їм цю інформацію, не відкоригувавши навчальний процес, ми отримали той хаос, який ми маємо».

Експерт уточнює: сама ідея тестування за західним стандартом не є хибною, головна проблема – це спосіб її впровадження.

Окрім того, Зоряна Черненко не пригадує, щоб відбувався публічний конкурс на обрання системи тестування й компанії, яка її надає. А відтак вона не виключає, що МОЗ ухвалювало це рішення «кулуарно».

Зі свого боку Олександр Лінчевський на уточнювальне запитання Радіо Свобода запевнив: IFOM є єдиною у світі системою такого високого рівня якості (для тестування студентів-медиків). Водночас, за його словами, «МОЗ виконало всі вимоги українського законодавства про державні закупівлі».

Між тим, Зоряна Черненко сподівається, що через проблеми з підготовкою до тестування IFOM та з його проведенням на місцях цього року його визнають «пілотним» та не відраховуватимуть всіх студентів, які не взяли в ньому участі, а тим часом МОЗ проведе «роботу над помилками».

Міжнародний іспит з основ медицини (IFOM – International Foundations of Medicine), розроблений Національною радою медичних екзаменаторів США (NBME) рішенням МОЗ України зробили частиною Єдиного державного кваліфікаційного іспиту (ЄДКІ).

Українські студенти складають його українською, іноземні – українською, англійською або російською мовами. Тест містить 160 запитань, на кожне з яких є 5-8 варіантів відповіді: з них треба обрати один правильний.

У 2018 році тестування за системою IFOM в Україні проходило у пробному режимі: студенти складали його за власним бажанням і самі сплачували його вартість – близько 150 доларів у гривневому еквіваленті.

1-3 липня 2019 року іспит IFOM для студентів третього курсу медичних факультетів року вже був обов’язковим. Однак за нього платить держава. Кожен має право на другу спробу (в серпні), проте вона вже є платною. Якщо студент не впорався з двох спроб, його мають відрахувати.

Із 2022 року іспит IFOM стане обов’язковим і для студентів шостого курсу.

Запровадження нової системи тестування вже викликало протести у частині вишів, у деяких з них тестування фактично було зірване.