Що насправді означає для країн, які ратифікували Римський статут, ордер на арешт президента Росії Путіна, виданий Міжнародним кримінальним судом у Гаазі? Які наслідки будуть для Угорщини, якщо Володимир Путін надумає зустрітися з угорським прем'єром Віктором Орбаном? Чи можуть українські діти, які були без дозволу рідних вивезені Росією на свою територію, свідчити проти Путіна в МКС?
Про це Радіо Свобода у програмі Свобода Live розпитало Олександру Матвійчук, голову «Центру громадянських свобод», який отримав Нобелівську премію миру 2022 року.
– Україна повернула ще двох дітей з окупованих територій. Про це повідомив український омбудсмен Дмитро Лубінець. До родини повернулися 9-річна дівчинка і 16-річний хлопець. Чи можуть свідчення українських дітей, які були насильно вивезені Росією, використовуватися у справі Міжнародного кримінального трибуналу проти Путіна?
– Звичайно, вони можуть і мають бути взяті до уваги МКС. Єдине, МКС має провести належні процесуальні дії, щоб зафіксувати ці свідчення, щоб вони могли бути визнані достатніми, допустимими доказами.
– В Україні відкриють представництво МКС, відповідну угоду 23 березня підписав генпрокурор України Костін і секретар МКС Льюїс. А як це вплине на роботу МКС? Чи пришвидшить процес?
– Це закономірний розвиток розслідування. Спочатку з березня минулого року, коли було ухвалене рішення про повноцінне розслідування, в Україну була відправлена група прокурорів МКС.
Україна теж має зробити кроки назустріч МКС і ратифікувати Римський статут
І тепер, після оголошення першого ордеру на арешт Володимира Путіна і Марії Львової-Бєлової, вже досягнута домовленість з українською стороною про те, що буде працювати стабільний польовий офіс.
І тут має постати питання, що Україна теж має зробити кроки назустріч МКС і ратифікувати Римський статут, чого, на жаль, Україна досі не зробила.
– Влада Угорщини заявила, що не будуть арештовувати Путіна, якщо він приїде до країни, навіть попри те, що Угорщина ратифікувала Римський статут. І кажуть про те, що, мовляв, Римський статут не вбудований в угорську правову систему. А що це за такий механізм, можете пояснити?
– Це суто політичні заяви, які не мають нічого спільного із правом.
Угорщина, як і будь-яка країна, яка ратифікувала Римський статут, має міжнародні зобов’язання. Власне, це заява нинішнього керівництва. Я дуже сподіваюся, що воно змінить свою думку.
– А заява ПАР про те, що вони будуть радитися з Росією з приводу арешту Путіна, що мають розглянути своє законодавство, то це теж про політику чи це про якісь правові нюанси?
– Це про політику.
Росія хоче грубою силою встановити свої правила для світу. МКС каже: ні
Направду, чим важливе це рішення МКС – хоча зрозуміло, що це абсолютно ще не вирок, ще попереду довгий шлях – це тим, що на прикладі цієї війни, яку Росія розв’язала проти України, ми бачимо ситуацію, коли держава претендує на те, що за допомогою грубої сили вона сама встановила ті правила гри у світі, які їй вигідні.
І ось це відповідь МКС: ні, є інструменти права.
І навіть держави, які є членами Радбезу ООН і мають потужний ядерний потенціал, вони мають ці норми права виконувати.
А те, що певні країни проводять політичні консультації з Росією, більше каже про їхнє ставлення до демократії, до інструментів права і, напевне, про певну залежність від Росії.
– Власне, чи має це якісь правові наслідки (за невиконання умов ордера МКС)? Чи передбачені за це якісь санкції, запобіжники?
– Будь-яке міжнародне право ґрунтується переважно на добровільному виконанні державами своїх зобов’язань.
Країни, які демонструють якусь невідповідність своїм міжнародним зобов’язанням, потрапляють під санкції
У МКС немає міжнародної поліції, яка може приїхати і покарати порушників. Але тут треба розглядати всі заходи в комплексі.
Країни, які демонструють якусь невідповідність своїм міжнародним зобов’язанням, потрапляють під санкції, потрапляють під інші негативні наслідки, у тому числі на дипломатичному рівні.
Росія вже від них потерпає.
І я тут скажу, що те, що може собі дозволити Росія, навряд чи Гана може собі дозволити.
– А як ви оцінюєте ризики того, що ще хтось серед 123-х країн-підписантів Римського статуту скористаються цим нібито механізмом, про який заявила Угорщина? Від чого це буде залежати?
– Немає ніякого механізму. Є просто порушення обов’язку, який має виконувати країна-член Римського статуту.
Це буде мати наслідки для самої Угорщини
І зрозуміло, що якщо (уявимо гіпотетично ситуацію) Путін приїде в Угорщину і проведе зустріч з Орбаном, то це буде мати наслідки для самої Угорщини.
Тому що для ЄС – це одна з засадничих підвалин верховенства права.
Вже і так проти Угорщини (ми знаємо) є дуже багато таких дій, застосованих з боку країн-членів ЄС. Вони можуть боляче вдарити по бюджету цієї країни, який вона наповнює, у тому числі за рахунок ЄС, оскільки сам уряд проводить доволі неефективну економічну політику.
– Пані Матвійчук, ви сказали про те, що Україна не ратифікувала Римський статут. Можливо, у вас є інформація щодо планів Верховної Ради на це? І ви, як правозахисна організація, чи ведете перемовини з державними органами? Чому затримка, власне?
– Ми вже багато років перебуваємо в дивній правовій розтяжці, коли Україна, з одного боку, сама звернулася до МКС, визнала разово юрисдикцію, запросила до розслідування, а з іншого боку, не є учасником цього клубу, тепер має тільки обов’язки співпрацювати і не має жодних прав.
І це, правда, проблема.
Україна перебуває у дивній правовій розтяжці
Це дуже дивний сигнал міжнародній спільноті, особливо від країни, яка потерпає від злочину агресії, від жахливих воєнних злочинів, і постійно говорить про необхідність справедливості.
Найближчим часом, я сподіваюся, що все ж таки після цих рішень, які сам МКС ухвалив і продемонстрував, позиція зміниться, звернуть увагу на це питання, внесуть Римський статут на ратифікацію, і парламент проголосує.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
