Макрон і Меркель тестували Зеленського на межі компромісу щодо Росії – Єлісєєв

18 червня президент України Володимир Зеленський відвідав із офіційним візитом Берлін, а 17 червня – Париж. Це перші його двосторонні візити на посаді президента. Франція і Німеччина є учасницями так званого «нормандського формату» – переговорів про врегулювання на Донбасі. Це найголовніша тема переговорів. Позиція Володимира Зеленського з основних питань досягнення миру на Донбасі та ставлення до санкційної політики не відрізняється від політики його попередника.

Гості програми «Ваша Свобода»: Костянтин Єлісєєв, радник п'ятого президента України Петра Порошенка з зовнішньополітичних питань, колишній посол України при ЄС.

Інна Кузнецова: Пане Єлісєєв, які сигнали отримав Володимир Зеленський від Ангели Меркель та Емманюеля Макрона під час цих візитів?

– Дуже важливо, що цей візит відбувається не лише відразу після інавгурації нового президента, але й напередодні саміту G20, що відбудеться в Осаці 28-29 червня. Дуже важливо репрезентувати позицію України і відразу окреслити «червоні лінії» стосовно нашої політики щодо нашого ставлення до російського агресора.

Те, що відбулося в Парижі і в Берліні – це так звана «класична дипломатія», під час якої лідери і Франції, і Німеччини тестували нового президента на ті межі компромісу, на які нова команда готова піти по відношенню до російського агресора. Що дуже важливо у цих двох візитах – це плавна підготовка до найголовнішої зустрічі – візит до Вашингтона, зустріч у Білому домі.

– Пане Єлісєєв, повертаючись до мінських переговорів... Наскільки зможе, захоче почути сказане Путін? Бо давно не вдається.

– За підсумками візиту до Брюсселя, Парижа і Берліна бачимо, що дива не сталося. Риторика і позиція нового президента і команди не змінилася. І це дуже добре. Наступництво зберігається, з точки зору жорсткої протидії агресору і щодо необхідності звільнення заручників, щодо небажання української сторони відкидання ідеї налагодження прямого діалогу з російськими прибічниками в ОРДЛО. Це все дуже добре.

Натомість єдине, що мені «різало вухо», що вчора (17 червня) на прес-конференції Україну порівняли з «пороховою діжкою». Це не дуже добре порівняння. Для дипломатії це означає негативний знак для передовсім інвесторів, тому що дуже важко залучити нових інвесторів, коли Україна в їхній уяві є «пороховою діжкою». Я рекомендував би на майбутнє дуже обережно до цього ставитися. Я, навпаки, сказав би, що Україна на сьогодні – це форпост євроатлантичної стабільності і форпост євроатлантичної безпеки! Це та риторика, якій потрібно слідувати.

Але, зрештою, я думаю, що цей бій було витримано. Звичайно, ми поки що не знаємо багато деталей. Мене, наприклад, цікавить, які питання з тих, що нас турбують, ми поставили і німцям, і французам. Наприклад, коли нарешті у Франції буде закрите незаконне відділення так званого «ДНР», яке на сьогодні працює у Марселі? Вже два роки воно функціонує. Коли, наприклад, буде звільнений Роман Сущенко?

– Посол України в Німеччині Андрій Мельник писав про те, що надзвичайно позитивна зустріч президента Зеленського була з керівником Бундестагу, який наголосив, що санкції проти Росії мають бути продовжені доти, доки Кремль не припинить війну на сході України.

Санкції – так. Але, згадуючи про ПАРЄ – це, з одного боку, різні речі, але, з іншого боку, важливі. Президент Макрон говорив про те, що, мовляв, не можна позбавляти Росію членства в ПАРЄ... Як до цього ставитися?

– Я не зневажав би позицію тим, що ПАРЄ – це одне, а санкції по відношенню до Криму і Донбасу – це інше. Це перший пробний камінець. До цього треба ставитися досить серйозно. Це іспит, випробування. Нам треба зараз мобілізувати всі зусилля, щоб цього не відбулося.

Давайте не забувати, що санкції проти Росії з боку міжнародного співтовариства, передовсім ЄС, продовжують кожні півроку. Наступний етап – наприкінці червня має бути рішення ЄС щодо продовження на наступні півроку. Це нібито вирішено. Але що буде у грудні? У разі, якщо будуть зняті санкції щодо Росії в рамках ПАРЄ, то буде дуже складно, принаймні, не пом’якшити їх у грудні. Дивна позиція наших партнерів. Вони більше дбають не про імідж ПАРЄ, а, таке враження, більше дбають про імідж Російської Федерації.

– Висловлюючись недипломатичною мовою, президент Володимир Зеленський вчора «показав зуби», спростовуючи сказане президентом Макроном про готовність до переговорів українського лідера з сепаратистами. Президентові Макрону у відповідь довелося говорити про проблеми з перекладом. Наскільки там винен був перекладач, чи все-таки це був тест від Макрона, і він хотів реакції?

– Звичайно, це був традиційний тест досвідченої французької дипломатії – намагалися випробувати нашого нового президента. Я вітаю той факт, що була миттєва і дуже правильна реакція з його боку. Дуже добре, що він (Зеленський – Радіо Свобода) окреслив «червону лінію», на яку ми не підемо. Нам потрібно робити все і далі, щоб не відбулося врегулювання ситуації на Донбасі за рахунок виключно наших українських інтересів.

За останніх п'ять років навіть якби хтось і хотів із нової влади щось змінити, у нас є суспільство досить активне, яке не може допустити, щоб ми знехтували пам’яттю наших героїв, пішли на поступки, поповзли на колінах до Російської Федерації. Нам треба продовжувати і далі жорстко нашу позицію тримати, зміцнювати дипломатичний фронт, ще раз доводити, що це Росія є злочинець, і вона має першою показати виконання так званих «безпекових умов» Мінських домовленостей.

– Президент Франції Емманюель Макрон учора говорив про готовність працювати у «нормандському форматі» задля досягнення миру на Донбасі...

– Дуже тонко сказав президент Макрон. Знову ж таки характеристика витонченої французької дипломатії – спробувати натякнути, чи не піде Україна на певні поступки. Можливе виконання Мінських домовленостей лише у двох випадках. Або якщо вдасться міжнародним партнерам дотиснути Росію погодитися на виконання безпекових умов, або за рахунок санкцій, або за рахунок інших методів, або ж будуть змушені все-таки дотиснути Україну піти на поступки щодо виконання «Мінська». Іншого сценарію немає.

Дуже сподіваюся, що є достатньо хребта, як кажуть, в нашої дипломатії, і президент новий утримається від спокуси піти на поступки заради якихось незрозумілий речей, а твердо захищатиме нашу українську позицію. Я дуже бачу позитивну еволюцію позиції українського президента.

– Стосовно заяви у Франції під час зустрічі з бізнесменами стосовно жінок, як бренду. Наскільки це етично президентові? Можливо, хтось недопрацював? Чи як?

– Я списував би це поки що на недосвідченість. Я вже згадував про «порохову діжку». Давайте згадаємо фразу про «заборону стріляти у відповідь». Звичайно, воно досить негативно впливає на імідж України, на наші переговорні позиції. Дуже сподіваюся, що буде проведена робота над помилками.