Доступність посилання

ТОП новини

Листи кримчан: Привіт, нові ціни


Кримський супермаркет, ілюстраційне фото
Кримський супермаркет, ілюстраційне фото

Я телевізор не дивлюся, використовую хіба що для шумового оформлення. Вдень вмикаю, щоб потеревенив, поки руки справою зайняті, і відразу потрапляю на рекламу котячого корму. Для поточної ситуації в Росії найактуальніше видовище, єдина перевага якого ‒ без політики, нафти та Путіна. Тому що всі інші телепрограми панічними голосами дикторів і кореспондентів прямо підштовхують населення до думки, що однозначно доведеться підтягти тятиви, тримати в магазині та на ринку напоготові калькулятор і дуже сподіватися, що все закінчиться заміною м'ясного борщу на пісний, а не звільненням з роботи.

Вартість валюти, як говорив персонаж одного відомого фільму, хвилює навіть найбільш відсталі прошарки населення. Всі прекрасно і без телевізійного вмовляння придворних економістів і політологів розуміють, що подорожчають не лише імпортні ліки та зроблена в Китаї побутова техніка й гаджети, а й залежаний на магазинній полиці обвітрений сирок. Зате бензин точно не подешевшає через обвал ціни на нафту, як у США, де економіка тісно пов'язана з реальністю, доводиться радіти лише тому, що, як обіцяють у російському Мінфіні, подорожчати не повинен. Хоча це чергова пуста мантра, оскільки господарі нафтоперегінних заводів та інших бензоколонок почнуть звичним пересуванням цифр у цінниках на заправках компенсувати свої втрати.

Повзуче зростання цін почалося відразу ж після свят. До вечора вівторка з багатьох магазинів зникли яскраві наклейки «Акція!», хоча термін придатності товарів кінчається. «Приїхали постачальники та звеліли прибрати, ‒ пояснює знайома продавчиня. ‒ Через два дні ми будемо зобов'язані зняти товар з полиць, але постачальники сподіваються відбити за час, що залишився, свої три копійки».

Супермаркет в Керчі, ілюстративне фото
Супермаркет в Керчі, ілюстративне фото

Заходжу до сусіднього магазину, що належить працьовитому сімейству, там не скупляться відпускати продукти в борг тим, хто живе в районі, і чую, як зазвичай спокійна молода господиня кричить у телефонну трубку одне слово: «Ні!» Питаю, що сталося. «Подуріли!» ‒ відповідає вона. І розповідає, що з 10 березня їм почали пропонувати продукти за новими цінами. «Наш магазин завжди намагається тримати ціни нижчі, ніж у сусідніх, продавати останній товар з партії за собівартістю, брати участь в усіх акціях виробників, а сьогодні вся наша маркетингова політика йде нанівець, а наш магазин ‒ єдиний бізнес сім'ї. Сир «голландський» подорожчав напередодні свят на двадцять п'ять карбованців, а сьогодні ще на стільки ж. Постачальник «естонської» ковбаси скасував акцію, хотів це зробити й інший, який завозить нам молочку під маркою «Долина легенд», але ми його товар, на щастя, розпродали. Я зайшла для інтересу в мережевий «Магазинчик» і виявила у них схожу картину з акціями: полиці вичищені, а товар з них уже рублів на п'ятнадцять-двадцять дорожчий. І це тільки початок. В іншому, у керченській торговій мережі, залишилася акція тільки на деякі види дорогих спиртних напоїв, продукти йдуть вже без знижок. Зрозуміло, люди їсти не перестануть, але вони будуть рідше робити покупки, замість тушки курки брати суповий набір, не пакунок сосисок ‒ а дві-три штуки, запитувати тільки найдешевше печиво. Значить, і нам доведеться переглядати асортимент, відмовлятися від продуктів, які ми ще до свята брали великим оптом. Мені найбільше прикро, що у постачальників велика частина товару подорожчала не з нових партій, а зі старих запасів».

У перший день після подовжених вихідних до нас в офіс завітав Степанович, наш фірмовий постачальник домашньої молочки, і замість звичного «Здорово!» приголомшив: «Вчора долари купував за сімдесят п'ять! Так ми до осені потрібної суми не зберемо!» Ми в курсі, що він з дружиною та сім'єю сина збирають онучці на квартиру в Краснодарі, куди вона планує вступати до університету. «Мені б, Степанович, твої проблеми! ‒ каже йому в серцях наша співробітниця Наталя. ‒ Хто мені пояснить, які постачальники доставляли товар в аптеки у святкові дні, коли я сьогодні перед роботою зайшла в нашу, біля будинку, і заплатила за бабусин набір ліків на сто п'ятдесят два рублі дорожче звичайного. А за мною стояла літня жінка, у якої не вистачило на свої ліки п'ятнадцять рублів, тому що вона взяла гроші з дому під розрахунок. «Спеціально раніше прийшла в аптеку, наслухавшись новин у телевізорі про долар, ‒ пояснила вона фармацевту. ‒ А ти вже встигла ціну поміняти!» «Нова партія, ‒ відповіла та клієнтці. ‒ Ми самі ледь встигаємо в комп'ютері ціни міняти».

Супермаркет в Керчі, ілюстративне фото
Супермаркет в Керчі, ілюстративне фото

Мати приятеля, яка володіє магазинами секонд-хенду, за його словами, призупинила всі закупівлі. «Вона закуповує товар за євро, ‒ пояснює мені він. ‒ Зробила величезне замовлення у Дніпрі, тому що в Україні товар набагато кращий за російський, і тепер хапається за голову, бо він вже для неї закуплений. Зараз євро йде майже за дев'яносто рублів. Через це вона й відмовляється від товарів інших постачальників. Продавці її магазинів вже попереджають покупців, що нового надходження не буде, можливо, кілька місяців, поки не устаканиться курс євро».

Гроші на праску перетворяться на вартість каструлі

Втрачають свої кровні й люди, які мають рублеві депозити, хоча на ці гроші у них були великі плани. Але якщо сьогодні ще можна урвати щось з техніки за відносно старими цінами, то через тиждень на ці плани можна сміливо забити, тому що, як у казці, гроші на праску перетворяться на вартість каструлі, а відкладеної на відпустку суми вистачить на пікнік з шашликом.

Андрій Фурдик, кримський блогер, керчанин

Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції

XS
SM
MD
LG