У березні та квітні цього року рекордна кількість росіян вважала, що справи в Росії йдуть у правильному напрямку – такі результати опитувань російського Левада-центру. 69% у березні та 66% у квітні – за весь час проведення досліджень з 1996 року такого високого відсотка людей, впевнених у правильному векторі країни, не було ніколи. Схвалення діяльності Володимира Путіна росіянами після початку повномасштабної війни в Україні також зросло. В інтерв'ю, яке науковий керівник Левада-центру доктор філософських наук Лев Гудков дав Крим.Реалії незабаром після російського вторгнення, він попереджав, що так і буде.
Цього разу Крим.Реалії говорили із Львом Гудковим про те, чого очікувати далі. Чи можливо, що 9 травня влада Росії оголосить загальну мобілізацію? Чи підтримають росіяни можливий тактичний ядерний удар Росії по Україні? І коли нинішня хвиля схвалення влади піде на спад?
– Для початку – про рекорди. За опитуваннями Левада-центру, в березні рекордна кількість росіян вважала, що справи в країні йдуть у правильному напрямку. Чим можна пояснити такий рівень підтримки влади?
Кожна військова кампанія спричиняє сплеск масової підтримки влади
– Кожна військова кампанія спричиняє сплеск масової підтримки влади. Пропаганда створює умови для переляку суспільства, для нагнітання загрози, тому в цей момент відбувається консолідація і мобілізація навколо влади. Усі претензії до неї, що стосуються соціальних проблем, безладу, бідності, крадіжок та іншого – відсуваються.
Ми спостерігали такі сплески схвалення у 1999 році – у момент приходу Путіна та початку Другої чеченської війни, у момент війни з Грузією в серпні 2008-го, у 2014 році і ось нинішня хвиля. Це перша фаза консолідації. Далі, я гадаю, буде зниження.
– Наскільки швидким може бути це зниження, якщо воєнні дії триватимуть?
– Воно буде повільним. По-перше, мають почати відчуватися економічні наслідки цієї авантюри: тобто дії санкцій, зростання безробіття, зростання цін, інфляція, наростання дефіциту ліків і товарів. Поки що цей момент відчув умовний верхній шар середнього класу, насамперед, у великих містах. Бідна та депресивна провінція не скоро це відчує.
Навіть зараз, незважаючи на деяке послаблення уваги до війни в Україні, все одно абсолютна більшість упевнена в перемозі Росії
По-друге, коли підуть реальні дані про [військові] втрати. Зараз дані дуже скупі, рідко оголошуються і втрати явно применшені. Третій чинник – відсутність видимого воєнного успіху. Навіть зараз, незважаючи на деяке послаблення уваги до війни в Україні, все одно абсолютна більшість упевнена в перемозі Росії.
Але навіть у середовищі бюрократії, незважаючи на заявлену підтримку та впевненість у військовому успіху, внутрішньо, у підсвідомості ховається найсильніший жах перед наслідками [війни].
Я не думаю, що зміна суспільної думки в Росії, тим більше в умовах майже повної інформаційної ізоляції, можлива найближчим часом. Я думаю, що вона можлива до літа, а швидше за все – ближче до осені, коли стануть зрозумілими контури катастрофічних наслідків цієї авантюри.
– Продовжуємо про рекорди. До кінця березня впевненість росіян у тому, що їх не торкнуться затримки і скорочення заробітної плати, досягли максимального рівня за весь період спостережень Левада-Центру. Понад 50% росіян вважають, що затримок зарплати чекати не варто, і майже 50% упевнені, що й урізання її не буде. Чим можна пояснити такий економічний оптимізм?
– Так вважають переважно люди, зайняті на державних підприємствах і державних структурах. Це державний сектор економіки, якому безробіття не загрожує, виплати є стабільними, зарплати не знижуються. Гірша ситуація у приватному секторі, малому та середньому бізнесі та галузях, пов'язаних з участю іноземних компаній, які швидко йдуть.
Пропаганда не просто створює брехливу картину, а й позбавляє людей здатності поєднувати різні факти в єдиний ланцюг
На держпідприємствах діє інерція певної впевненості, гарантованості та бездумності. Останній фактор дуже важливий, тому що пропаганда не просто створює брехливу картину, а й позбавляє людей здатності поєднувати різні факти в єдиний ланцюг. Вона дробить картину реальності.
Тому так важлива відсутність альтернативної інформації для розуміння того, що відбувається. У тому числі й про загиблих. Візьміть історію з потопленням крейсера «Москва». Досі немає жодних даних про те, що сталося. А якщо це не потрапляє в стрічки новин, то цього немає і насправді.
– Йдеться не просто про те, наскільки багато росіян економічно оптимістичні, а про те, що це рекорд.
– Це не рекорд, а відображення загального підйому, всі показники піднялися, зокрема, й упевненість у найближчому майбутньому.
Росіяни очікували великої війни, зіткнення з НАТО із застосуванням ядерної зброї і таке інше. Поки що цього немає
Всю осінь минулого року та січень нинішнього люди чекали на війну, дуже боялися. І коли війна почалася, та картинка, яку представляють військові відомства, виявилася не такою страшною, як люди очікували. Вони очікували великої війни, зіткнення з НАТО із застосуванням ядерної зброї і таке інше. Поки що цього немає. І більше того – інформація, яку повідомляє військове відомство та підхоплюють наші пропагандисти – вона є монотонною. Вона не змінює картини реальності, тому в людей послаблюється увага до цього.
На питання, хто винен у цій війні, абсолютна більшість [опитаних нами росіян] вказує на Сполучені Штати, які взагалі тут ні до чого. 17% звинувачують Україну. А Росію практично не називає ніхто (7% опитаних – КР).
– Виходить, росіяни менше стали боятися війни після того, як вона почалася?
– Трохи менше, так. Поки подія не почалася, страх завжди більш невизначений, дифузніший.
– За опитуваннями Левада-центру, серед тих, кого «турбують поточні події в Україні», лише 2% переживають про можливу ядерну війну і Третю світову. Водночас деякі експерти й політики серйозно обговорюють застосування Путіним ядерної зброї. На вашу думку, яка частина росіян могла б підтримати ядерний удар по Україні?
– Думаю, дуже невелика частина. Це все-таки настільки жахливі та нелюдські дії, що це викликало б зворотну реакцію. Тим більше, що всім зрозуміло, що за цим настане удар у відповідь, це призведе до Третьої світової і втрати будуть жахливі.
Ми хотіли поставити таке запитання (під час опитування – КР), але чесно сказати, побоялися. Тому що невідомо, що отримаєш, а служити виправданням деяких дій політиків не хочеться.
– Тобто побоялися, що цифра підтримки буде великою?
Ідіотизм такого роду має масовий характер
– Ну, 40% якби отримали – це мало? Я був проти цього питання, хоча, виходячи з результатів дискусійних груп, де це обговорюється, аргументи там цілком зрозумілі. «Так, припустимо, так, загине багато людей, зате ми переможемо». Ідіотизм такого роду має масовий характер.
– Тепер про прогнози. У ЗМІ вважають, що 9 травня замість «спеціальної військової операції» Путін може оголосити війну Україні.
– Я думаю, якщо буде оголошено велику війну та масову мобілізацію, це викличе сильний негативний ефект. Це означає, що спеціальна операція провалилася, що успіху немає ніякого, а армія не готова, не боєздатна і потрібні додаткові людські резерви для участі в цьому. І це підриває ідею великої держави, засновану на перевагу її армії, ядерної сили, могутності тощо. Це означає фактично визнання воєнної поразки. А в Росії воєнна поразка завжди веде до кризи підтримки влади.
У Росії військова поразка завжди веде до кризи підтримки влади
Я не можу навіть оцінити ймовірність цього. Припустимо, вона висока. Але це просто чергове свідчення ідіотизму найвищого керівництва. Я не говорю про моральний, про людський бік цього питання – тут усе зрозуміло. Але просто ірраціоналізм таких дій, некомпетентності – він, звісно, жахливий. Проте його треба брати до уваги, бо це справді політичний фактор.
– Мабуть, ви не вірите у російську пропаганду та її здатність подати необхідність мобілізації не як поразку.
– Це надзвичайна обставина, що руйнує всю систему аргументів пропаганди. Пропаганда стверджує, що російська армія проводить спеціальну операцію, тобто локальну, обмежену, з мінімальними втратами. І вона спрямована лише на дві цілі: «денацифікацію» та попередження експансії НАТО.
Сам факт мобілізації означатиме, що ні тієї, ні іншої мети не досягнуто. Як мені здається, це значною частиною – не можу зараз оцінити якою – буде сприйнято як початок поразки, ну або принаймні як невдача, що в цьому випадку одне й те саме. Тобто очевидний провал.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
