На розвиток внутрішнього туризму в Росії направлять 100 мільярдів рублів, – із такою ініціативою виступило Міністерство економічного розвитку, інформує російська газета «Коммерсант». Основну частину коштів планують витратити на розвиток внутрішніх туристичних курортів, до яких Росія зараховує і анексований Крим.
Проект російського Мінекономрозвитку розрахований на шість років. Російська влада очікує, що таким чином вдасться збільшити кількість іноземних туристів, проте Крим планують популяризувати насамперед серед росіян. Із трьох нових категорій курортів – найвищої, унікальної і національної – анексований півострів планують зарахувати до останньої.
Віце-президент Російського союзу туріндустрії Юрій Барзикін вважає, що 100 мільярдів рублів – не така велика сума для необхідності розвивати туризм у країні.
Інтерес росіян до внутрішнього туризму зростає щорічно, починаючи з 2014 рокуЮрій Барзикін
– Насправді всі провідні туристичні держави насамперед розвивають внутрішній та в'їзний туризм. Росія входить у десятку найбільших туристичних дестинацій (територій – КР) і повинна потурбуватися, перш за все, про розвиток внутрішніх напрямків, бути привабливою для наших співвітчизників і численних гостей. Необхідно розвивати і логістику, щоб не важко було приїхати, якість послуг, інфраструктуру. Для цих цілей 100 мільярдів, звичайно, далеко не межа. Потрібно вибрати пріоритети, оптимально використовувати ці кошти, закладати потенціали, щоб не тільки держава, а й бізнес виходив на ці майданчики. Взагалі, інтерес росіян до внутрішнього туризму зростає щорічно, починаючи з 2014 року. Тому безліч причин: і валютний курс, і те, що ми живемо в санкційному режимі, і те, що Росія стала розвивати власні напрямки.
Юрій Барзикін стверджує, що анексований Крим показав найбільшу динаміку щодо зростання турпотоку 2018 року.
Потрібно потурбуватися внутрішньокурортною інфраструктурою Криму, щоб ці маси людей, які приїхали, почувалися комфортноЮрій Барзикін
– Кримські 30% зростання – дуже серйозно. Важливо забезпечити повернення споживачів, туристів. Добре, що є федеральні цільові програми в Криму, логістика поліпшується, аеропорт, міст – усе це робить півострів доступним для нас. Сьогодні, звичайно, потрібно потурбуватися внутрішньокурортною інфраструктурою Криму, щоб ці маси людей, які приїхали, почувалися комфортно. Звичайно ж, треба диверсифікувати кримський продукт: не тільки пляж, але й лікувально-оздоровчий, медичний туризм, цілющі грязі, води. Це дає можливість заробити територіям – і бюджету, і бізнесу. Загалом, не спрощуватися, не робити його таким, що просто приїхав, відпочив і повернувся. Тим більше потенціал Криму, незважаючи на той обсяг турпотоку – понад 6 мільйонів минулого року (за офіційними російськими даними – КР) – все одно недооцінений.
Раніше екс-міністр курортів і туризму Автономної Республіки Крим Олександр Лієв в ефірі Радіо Крим.Реалії висловив думку, що російська влада відмовилася від ідеї ввести курортний збір через те, що він показав би реальну кількість туристів на півострові:
«Справа в тому, що він дозволяє порахувати кількість туристів більш точно, а не дивлячись в стелю, як це робить Аксенов. Це були б уже гроші в бюджеті, і підтасовувати такі показники набагато складніше. Крім того, коли їм спало на думку все-таки сісти й порахувати, стало очевидно, що, з огляду на той мільйон туристів, який приймає Крим із таким рваним сезоном – основне завантаження тільки в літній період – адмініструвати цей курортний збір буде, звичайно ж, дорого, і адміністрування його з'їдатиме. Але основна проблема все ж у тому, що реальна кількість туристів стала б більш прозорою. Аксенов декларує, що минулого року Крим прийняв майже 7 мільйонів туристів, хоча в дуже успішний 2013 рік півострів прийняв 6 мільйонів».
Голова громадської організації «Курортний Крим», творець сайту kurortexpert.com Олександр Бурдонов пропонує два напрямки, в яких для розвитку туризму на півострові потрібно працювати в першу чергу.
Сталий розвиток туризму – це коли екологія, природа, пам'ятки виступають у якості фактора залучення людей, і при зростанні турпотоку не повинні страждати, забудовуватися, знищуватисяОлександр Бурдонов
– Перше, звичайно, це інформаційний напрямок. Якщо все залишати на відкуп ринку, досить багато спотворень. Потрібні інформаційні ресурси з описом всіх об'єктів із розміщення, з характеристиками й оцінкою якості. Це може робити громадська організація, а не держава – це не його єпархія. По-друге, це екологія. Сталий розвиток туризму – це коли екологія, природа, пам'ятки виступають у якості фактора залучення людей, і при зростанні турпотоку не повинні страждати, забудовуватися, знищуватися. Свого часу ще прем'єр Василь Джарти намагався очистити узбережжя і визнавав, що його повноважень не вистачає. Справа в тому, що забудова йде не на рівні місцевих держорганів. При Україні вона тягнулася до Верховної Ради, зараз, значить, у Москву. Тут складно щось зробити.
Український економіст, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин вважає, що Росія просто змушена розвивати туризм у Криму.
– Ігнорувати розвиток внутрішнього туризму в Криму російська влада не може з однієї простої причини: сьогодні це основний вид зайнятості кримчан, особливо тих, хто локально проживає на Південному узбережжі. Тому, не вкладаючи грошей у розвиток цього напрямку, можна довести ситуацію до великих соціальних хвилювань серед безробітних людей. Так що без вкладень у туризм росіяни не обійдуться, і та федеральна програма, яку вони збираються продовжувати, частково й буде спрямована на це. Крім того, є досить велика кількість підприємств, які потрапили під санкції, є багато багатих росіян під санкціями, співробітникам різних силових структур серйозно обмежили виїзд за кордон. Таким чином створили умовну залізну завісу й категорію громадян, які, крім Криму та кавказького узбережжя, поїхати більше нікуди не можуть.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
