Цьогоріч мусульмани відзначають одне з головних ісламських свят – Курбан-байрам – 31 липня. В анексованому Криму з цієї нагоди оголошено вихідний. Водночас на материковій частині України президент Володимир Зеленський запропонував зробити державними низку релігійних свят, у тому числі й це.
Голова української держави доручив уряду розглянути питання про оголошення офіційними вихідними таких свят, як Курбан-байрам і Рамадан-байрам, Песах, Рош-ха-Шана, Ханука, а також Великдень християн західного обряду. У зв'язку зі святом президент Володимир Зеленський заявив, що високо цінує внесок мусульманської громади України «в збереження і примноження духовного багатства і різноманітності нашого народу, утвердження миру і міжрелігійної злагоди в українському суспільстві». Про статус релігійних свят і про те, як святкують Курбан-байрам по обидва боки адмінкордону, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Український релігієзнавець, доцент кафедри богослов'я та релігієзнавства Національного педагогічного університету імені Драгоманова Денис Брильов висловив Крим.Реалії думку, що закріплення мусульманських та інших релігійних свят як державних можливе навіть у світській країні, якою за Конституцією є Україна.
– Це не нова пропозиція: дискусія про мусульманські свята почалася після того, як у 2017 році католицьке Різдво зробили державним святом. Україна за Конституцією – світська держава, проте в переліку офіційних вихідних давно є багато християнських свят. Тут може бути два шляхи: або зрівняти в правах всіх громадян України шляхом скасування всіх релігійних свят як офіційних, або дати можливість представникам інших конфесій скористатися своїми правами. Це предмет громадської дискусії, але пропозиція президента Володимира Зеленського вивчити це питання – досить збалансована. Якщо релігійні свята закріплюватимуть законодавчо, це справа вже Верховної Ради. У будь-якому випадку, подібні питання треба активніше виносити в публічну площину і виховувати культуру громадянського діалогу.
Народний депутат України, член парламентського комітету з гуманітарної політики Микола Княжицький у цілому підтримує президентську ініціативу, але з застереженнями.
Потрібно переглянути календар державних святМикола Княжицький
– Я не бачу нічого поганого в тому, щоб свята представників різних релігій, які живуть в Україні, були державними, але нам тоді взагалі потрібно переглянути календар державних свят. Зокрема, відмовитися від низки тих, які відзначаються ще за радянською традицією, оскільки економіка може просто не витримати таку кількість вихідних. Адже проблема саме в тому, що це неробочі дні. Так, 8 березня – безумовно, важлива дата для жіночого руху в історії, але це точно не повинно бути днем, коли частина населення просто вживає алкоголь. Те ж стосується 1 травня і багатьох інших. Що стосується релігійних свят, треба уточнити у самих громад, як вони це бачать. Можливо, потрібен не єдиний вихідний, а неробочий день тільки для представників цієї конфесії.
Мусульманський Курбан-байрам знаменує закінчення хаджу, паломництва в Мекку, і відзначається через 70 днів після свята Ораза-байрам. Перший день свята починається із загальної ранкової молитви на великих площах, після чого мусульмани починають повсюдно різати тварин. Ця традиція сягає корінням в стародавню історію про те, як Всевишній зупинив пророка Ібрагіма, не дозволивши йому принести в жертву сина Ісмаїла, наказавши йому в останній момент зарізати барана. Зараз Курбан-байрам на материковій частині України відзначають в умовах карантинних обмежень на скупчення людей, – зазначає кримськотатарський активіст Ісмаїл Рамазанов.
– У попередні роки проводилися великі свята в тому числі для дітей із окупованих територій. Як ви знаєте, велика кількість наших громадян у зв'язку з політичними переслідуваннями з боку окупаційної влади переїхали на материкову частину України. Зараз за бажанням невелика кількість людей приходить у мечеті, щоб провести це свято в колективному намазі. Дійсно, через карантин не проводяться масові заходи. До обряду жертвопринесення на Курбан-байрам треба готуватися за рік: щоб на це свято зарізати бика або барана, і роздати м'ясо нужденним, у того, хто це робить, не повинно бути якихось боргів, потреб. Якщо недостатньо грошей для цього, людина не повинна навантажувати себе і свою сім'ю. Словом, є безліч нюансів, які потрібно враховувати.
Кримськотатарський активіст Заїр Смедля нарікає, що на самому півострові на святкуваннях відчувається нестача тих мусульман, кого російська влада впродовж останніх років звинуватила в тероризмі.
– О 6 годині ранку в мечетях Криму пройшли святкові молебні, більшість людей прийшли в масках, намагалися дотримуватися дистанції, де це було можливо. Після молитов традиційно відвідували кладовища, могили покійних родичів, вітали близьких, приносили частування. Великих заходів не проводили. Раніше, крім обов'язкових ритуалів, у Криму влаштовували масові дитячі гуляння зі встановленням гойдалок, повітряних гірок, проводилися змагання з перетягування каната і так далі. Скажімо так, за останній час частина хлопців, які організовували такі свята, на жаль, виявилися внесені в список так званих терористів і зараз перебувають у місцях позбавлення волі, отримавши величезні терміни. Так, свят для дітей цьогоріч ми не спостерігаємо.
Перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар у своєму привітанні з нагоди Курбан-байраму також згадала про утиски, які відчувають кримські татари в анексованому Криму:
«У ці дні мої думки особливо присвячені Криму, а молитви звернені до Всевишнього з проханням милості, захисту і допомоги моїм землякам – кримським татарам – мусульманам України, які переживають жахливу несправедливість і переслідування на своїй рідній землі».
Йдеться про понад 80 кримських мусульман, яких російська влада звинувачує за терористичними статтями через участь у забороненій у Росії організації «Хізб ут-Тахрір». Міжнародний правозахисний центр «Меморіал» вважає фігурантів цих справ політичними в'язнями.
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров вважає, що за останні шість років простір релігійних свобод в анексованому Росією Криму значно звузилося.
– В окупованому Криму релігійне життя людей, незалежно від того, це мусульмани або ті, хто сповідує інші релігії – за винятком вірян православної церкви Московського патріархату – перебуває під тотальним контролем ФСБ. Це набуває форми «опіки» з боку спецслужби і її прямих контактів зі священнослужителями. Водночас є течії і в християнстві, і в ісламі, які оголошені екстремістськими – наприклад, «Свідки Єгови» і представники політичної партії «Хізб ут-Тахрір». Цих людей переслідують, вони отримують дуже великі терміни. Разом із тим на материковій частині України такого немає. Зате я можу сказати, що люди різних національностей і віросповідань стали приділяти більше уваги один одному. Я пояснюю це війною з російським агресором, що триває вже понад шість років.
За даними Рефата Чубарова, на материкову частину України після 2014 року виїхали 20-25 тисяч тільки кримських татар, а загальна кількість кримчан, які вимушено переселилися, – приблизно вдвічі більша.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
