СЕВАСТОПОЛЬ – Культура і мистецтво – важлива частина життя суспільства, а в сучасній Росії та на анексованому Кримському півострові – ще й поле для пропаганди й освоєння бюджетних коштів. Особливо активно російська влада Севастополя займається будівництвом нових об'єктів, а також реконструкцією та ремонтом існуючих – на це виділяються багатомільярдні кошти з федерального бюджету.
Античне місто – під бульдозер
Про будівництво скандального мегапроєкту – культурного кластера на мисі Хрутсальному – Крим.Реалії вже розповідали, але у цій сфері в місті-герої мало яке починання обходиться без скандалів. Як, наприклад, сталося з Південним передмістям Херсонеса, де вже триває будівництво Історико-археологічного парку, що має завершитися у 2024 році.
Будівництво розгорнуто за дорученням президента Росії Володимира Путіна. Тут будуть музеї античності та Візантії, історії Криму та християнства. А також навіщось зводять школу мистецтв і філію дитячого центру «Артек».
Раніше на цій території дислокувалися військові частини Чорноморського флоту, але ті збитки, які, на думку екологів та активістів, завдають зараз стародавньому місцю, не порівняти з багатодесятирічним господарюванням тут військових. Культурні шари легко знімають екскаваторами і бульдозерами.
Зараз у Південному передмісті Херсонеса проводять археологічні розкопки, які потрібно провести у відведений час. Археологи вже спрогнозували, що тут буде знайдено близько мільйона різних артефактів. Як повідомив на початку грудня науковий співробітник Інституту історії матеріальної культури РАН, начальник експедиції Сергій Соловйов, наразі вже знайдено понад 570 тисяч артефактів.
«Зараз відкрито в процесі наших робіт понад 100 археологічних об'єктів, які ми рекомендуємо до музеєфікування, – заявив він. – Це, перш за все, святилище герою – героон, толос – похоронна кругла споруда із саркофагом. Це склепи – ціла серія склепів римського часу, середньовіччя, раннього християнства. Це цікавий комплекс – два басейни, умовно назвемо, святилища-басейни, можливо, купелі для ранніх християн. Оборонна стіна. Залишки сільськогосподарських будівель різних часів. Якісь найцікавіші колодязі чи цистерни – вони мали кам'яні обкладки, але не всі – у нас їх понад 60».
Через два тижні заступниця директора музею-заповідника «Херсонес Таврійський» Тетяна Сарапулкіна повідомила, що музеєфікації підлягають уже не 100 об'єктів, а лише 60. Але ж деякі знахідки абсолютно унікальні. Так, наприклад, героон – святилище героя періоду еллінізму – вперше виявлено на території Причорномор'я. Археологи припускають, що споруда присвячена одному із засновників Херсонеса.
Поки що на території будівництва відбувається лише руйнація: знесли сторічну будівлю школи водолазів, вирубали та викорчували десятки хвойних дерев.
Тим часом будівля філії «Артеку» продовжує зростати, а саме будівництво відбувається у режимі повної закритості та секретності. Відомості щодо проєктної, виконавчої, дозвільної та вихідної документації фактично приховують від громадськості та журналістів, встановивши режим «комерційної таємниці». Про те, що роботи ведуться під цим грифом, місцевому телеканалу НТС офіційно повідомили в Управлінні майном спеціальних проєктів Міністерства оборони Російської Федерації.
Під тиском «благоустрою»: як древній Херсонес втрачає своє обличчя (фотогалерея)
З цього приводу депутат російських Законодавчих зборів Севастополя В'ячеслав Горєлов сказав, що така ситуація – дивовижна, враховуючи, що йдеться про майбутній громадський простір, який будується на державні гроші: «Я розумів би, якби йшлося про комерційну забудову. Тоді зрозуміло, що документація могла б проливати світло на собівартість об'єкта, на питання щодо отримання прибутку забудовником. Але ж тут не комерційна забудова. Тут йдеться про об'єкт, що будується за дорученням президента. Який, як нам кажуть, не має комерційного використання та не передбачає його».
Тим часом, як звернули увагу місцеві ЗМІ, цікавий прогноз щодо майбутнього, на яке чекає археологічний музей-заповідник «Херсонес Таврійський», опубліковано на сайті уряду Росії. Громадяни збагатяться духовно, якщо на території Херсонесу Таврійського будуть музеї, насамперед, християнства, а також центр для талановитих дітей, йдеться у прогнозі. А щоб усе це забезпечувати – знадобляться «доступні та комфортні» місця проживання разом із транспортною інфраструктурою. Тобто готелі та автостоянки.
«Кримінальний» ремонт та вимушене перепрофілювання
Ще одна больова точка на культурній мапі міста – ремонт 104-річної будівлі музею імені Крошицького. Реставрація одного з найкрасивіших будинків у центрі Севастополя вже стала кримінальною справою.
Перший підрядник – ТОВ «Гуар» – частково виконав роботи з реставрації фасаду, проте «Севнаследіє» їх не прийняло. Пізніше контракт із підрядником був розірваний через невиконання ним мирової угоди. Новий підрядник – ТОВ «Асгард» – насамперед поінформував замовників про те, що його попередники при проведенні робіт на фасаді допустили «істотне порушення технології».
Після проведених двох незалежних експертиз стало зрозуміло, що бюджетні мільйони витрачені марно, влада міста звернулася до правоохоронців. Наразі у старовинній будівлі навіть не всі вікна замінені, поверхами гуляє вітер, будівельні ліси добряче намозолили очі севастопольцям і дивують туристів.
Стародавній Севастополь: руїни і реконструктори (фотогалерея)
«З усіх мистецтв для нас найважливішим є кіно», – писав століття тому Володимир Ленін. І в цій галузі міська влада досягла успіху не особливо. Якщо театральне та музичне мистецтва примудряються жити в Севастополі своїм насиченим життям, то кінотеатри, що перебувають у віданні міста, напливом глядачів похвалитися не можуть. А переобладнаний у виставковий центр кінотеатр «Україна» буквально днями повернули до лона кінопрокату – тепер тут крутитимуть старі радянські фільми. З виставковою діяльністю, яку намагався організувати фонд «Моя історія», що славиться пропагандою, не склалося.
У середині грудня міське управління культури підбило підсумки року. Повідомлялося, що за 2021 рік у місті відбулось 12 тисяч культурно-масових і 13 загальноміських заходів, які загалом відвідали 800 тисяч людей.
Нещодавно стало відомо, що в Севастополі обіцяють побудувати три нові клуби в селах, а також два центри дозвілля в Козачій бухті та на Північній стороні. У планах влади зведення будівель для ТЮГу та Театру танцю. Крім цього, драмтеатр імені Луначарського хочуть закрити на масштабний ремонт у 2025 році. Міська влада знову має освоювати багатомільярдні бюджети.
