На мисі Хрустальний у Севастополі почалося будівництво театру опери та балету, пише видання «Примечания». Це лише одна зі складових проєкту великого культурного кластера, що має з'явитися в центрі міста за підтримки президента Росії Володимира Путіна. Згідно з паспортом театру будівлю мають звести до середини 2023 року.
За задумом проєктувальників з Москви, на території кластера мають з'явитися, окрім театру опери та балету, військово-історичний музей, академія хореографії, майданчик для експозиції російських музеїв, театральне училище, а також житловий комплекс для персоналу цих установ. Останній пункт збентежив севастопольських архітекторів і громадських активістів, і на слуханнях весною 2019 року вони висловилися проти такого проєкту. Зокрема, висловили занепокоєння, що під виглядом службового житла на мисі просто збудують дорогу нерухомість біля моря. Про те, що зараз відбувається на мисі Хрустальний, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Журналіст із Севастополя Давид Аксельрод розповів Крим.Реалії, як зараз виглядає будмайданчик для майбутніх об'єктів.
‒ Наскільки мені відомо, незважаючи на пандемію, підготовчі роботи не припинялися ‒ може, їх масштаб був дещо зменшений. Проте декілька днів тому я проїжджав між об'єктами, які запланували звести на мисі Хрустальний ‒ і навіть у вечірній час роботи тривали, була помітна техніка. Не дуже багато, не дуже велика, але вона працювала, а поруч уже облаштована стоянка для машин. Сам майданчик обнесений капітальним парканом з кам'яних плит, за нього важко зазирнути. Зрозуміло тільки те, що процес іде. Те саме стосується іншої частини мису Хрустальний, де зводитимуть житлові будинки, про які йшли суперечки з місцевими громадськими діячами. Спочатку ці будівлі мали стати гуртожитками для студентів і викладачів хореографічного училища, а також для персоналу театру і музеїв ‒ але водночас це ласе місце в центрі міста.
Згідно з паспортом об'єкта, замовником є фонд «Національна культурна спадщина», підрядником виступає ТОВ «Арго», термін закінчення робіт ‒ другий квартал 2023 року. Журналісти Крим.Реалії на момент підготовки матеріалу не змогли зв'язатися з представниками цієї компанії. Давид Аксельрод зазначає, що зобов'язання з будівництва об'єкта перейшли до неї від групи компаній «Будгазмонтаж», якою раніше володів російський бізнесмен та особистий друг президента Росії Володимира Путіна Аркадій Ротенберг.
‒ Зміна підрядника пов'язана, перш за все, з тим, що «Будгазмонтаж» з якихось причин передав права на будівництво певних кластерів, зокрема в Севастополі, компанії «Будтрансгаз», яка підконтрольна іншому другу російського президента Геннадію Тимченку. Як я розумію, підрядники на місцях підбиратимуться вже відповідно до нового генерального підрядника. В основному, якщо компанія закрита і неконтактна для преси, інформацію можна дізнатися лише у робітників, але я поки з ними не спілкувався. Частина території під цей кластер раніше належала Міністерству оборони, там розташовувався 54-й механічний завод ‒ і місцеві громадські активісти стверджували, що деякі будівлі з кримбальського каменю претендують на внесення до реєстру об'єктів культурної спадщини. Однак минулий склад уряду відмовив у цьому, і будівлі зруйнували.
Депутат російського парламенту Севастополя В'ячеслав Горєлов раніше цього року в інтерв'ю місцевому виданню «Форпост» висловив думку, що проєкт культурного кластера на мисі Хрустальний реалізують фактично без відома громадськості:
«У листопаді чи грудні минулого 2019 року зазначалося, що на початку 2020 року проєкт зведення освітньо-культурного кластера на мисі Хрустальний буде продемонстрований людям, обіцяли громадське обговорення. Потім були події, пов'язані з руйнуванням оборонної стіни 7-го бастіону. Коли я туди приїхав і зазирнув на зворотній бік цієї стіни, я жахнувся: там ішли роботи, зводили житловий будинок або щось інше. Копали ґрунт близько від оборонної стіни! Фіксуємо ситуацію: у Севастополі на мисі Хрустальному повним ходом триває реалізація якогось масштабного, потужного, серйозного проєкту ‒ але в місті про це не знають. Якщо є людина, яка може сказати, що і як там будуватимуть, я буду їй вдячний. Але чому севастопольці не беруть участь в обговоренні?»
Громадський активіст із Севастополя Григорій Донець також критикує масштабний проєкт за архітектурні рішення, які, за його оцінкою, не відповідають історичному вигляду міста.
‒ Якщо ви подивитеся на планований вигляд будівель, то зрозумієте, що він жодним чином не відображає архітектуру нашого історичного поселення ‒ це термінологія Міністерства культури Росії. Те, що там заплановане, жодним чином не відповідає вимогам у наказі Мінкульту. Театр опери та балету має вигляд, може, і красивий за сучасними мірками, але він не вписується в те, що у нас збудовано в центральній частині міста. Водночас громадськість не залучають до обговорення. Тільки один раз, трохи більше ніж рік тому, таке обговорення проводилося в департаменті архітектури та містобудування. Я виступав там і представляв свою позицію, і ось що цікаво: більшість присутніх на цьому обговоренні були проти проєкту, а в протоколі все виявилося навпаки. На жаль, наш Союз архітекторів може тільки давати рекомендації уряду, і все.
У липні на сайті Спілки архітекторів Севастополя з'явилася публікація під назвою «Культурний комплекс на мисі Хрустальний ‒ чергова архітектурна проблема Севастополя» за авторством місцевого архітектора Сергія Пушкарьова. На його думку, проєкт російського інституту містобудування та просторового розвитку «Гіпрогор», який був затверджений російським урядом Севастополя, викликає безліч запитань:
«При повному неприйнятті проєкту населенням міста на громадських слуханнях він був затверджений тоді чинним губернатором, що стало стартом для подальших стадій проєктування. Далі стали з'являтися проєктні пропозиції для театру, музеїв, освітніх комплексів, що являють собою марнування часу і коштів, тому що не вирішені, власне, питання на рівні проєкту планування. Та програма, на основі якої він міг би розроблятися, вимагає коригування як у частині обсягів будівництва, так і можливих місць розміщення основних об'єктів. Досить згадати проєктні пропозиції щодо театру опери та балету (чомусь австрійського архітектора), які демонструють повне нерозуміння міста в цілому і місця зокрема».
Сергій Пушкарьов як недоліки проєкту згадує «гіпертрофовані обсяги основних культурних комплексів, що ніяк не співвідноситься з масштабом історичної частини міста», а також «скандальні позиції, коли для Музею захисників Севастополя планується загальна площа 3 000 квадратних метрів, а для так званого службового житла ‒ 29 000 квадратних метрів». Архітектор робить висновок, що всього цього вдалося б уникнути при ефективній взаємодії експертів з російською владою:
«У будь-якому випадку тема формування найбільш знакового для Севастополя містобудівного комплексу має вийти на перший план з організацією зустрічей і обговорень, спочатку з переважанням представників професійного товариства ‒ архітекторів, працівників, пов'язаних з охороною пам'яток, природи, інженерів різних спеціальностей».
Громадський активіст із Севастополя Анатолій Туманов брав участь в обговоренні проєкту торік навесні й також залишився ним незадоволений.
‒ По-перше, різні театри, школи тощо ‒ значить, будуть чергові паркани, стоянки, а там не дуже підходить для цього територія. По-друге, це історична частина міста, і якесь нове будівництво там ‒ це ненормально. По-третє, на колишньому 54-му механічному заводі дійсно знищили споруди, які брали участь у двох героїчних оборонах Севастополя: безпосередньо на них наші прапрапрадіди захищали честь тієї самої Росії, яка зараз будується в цьому місці і, виходить, знищила свою історію. Що стосується громадських слухань, їхні результати були сфальсифіковані, тому що більшість учасників висловилися проти проєкту. Мої пропозиції чомусь подали як аргументи на його захист! У підсумку на швидку руку знищили історичні будівлі.
У квітні тимчасовий виконувач обов'язків російського губернатора Севастополя Михайло Развожаєв повідомив, що заради збереження історичних знахідок на мисі Хрустальному проєкт культурного кластера, можливо, змінять. Однак, чи були внесені в нього будь-які корективи відтоді, невідомо ‒ як і те, чи планує російська влада проводити нові громадські слухання. Развожаєв також запевняв, що проєктування кластеру йде в тісному контакті з громадськими організаціями міста та місцевими активістами.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
