«Інструмент для обходу санкцій»: у Криму не працює криптовалюта

Інструмент для обходу санкцій ‒ так бачили можливість застосування криптовалюти в Криму. Про це у 2017 році говорив російський бізнес-омбудсмен, він закликав подумати про створення в Криму Crypto Valley (аналога «криптодолини» у швейцарському Цузі). Пізніше, у 2018 році ідею підтримав заступник голови російського уряду Криму Георгій Мурадов. Кримські чиновники планували обговорити питання створення на півострові «криптовалютного інвестиційного фонду». Але проєкт «Криптокрим» у тому ж 2018 році відклали через відсутність спеціального законодавства в Росії. І ось голова комітету із законодавства Держдуми Росії Павло Крашенинников розповів, що припускає внесення правок до Цивільного кодексу про те, що криптовалюта може бути договірними коштами платежу в Росії.

Так чи може криптовалюта використовуватися в Криму для обходу санкцій? Наскільки популярна у світі криптовалюта, в яких країнах вона легалізована, що чекає криптовалюту в Україні?

Ці та інші актуальні теми в студії Радіо Крим.Реалії в ток-шоу «Кримське питання» обговорював ведучий Олександр Янковський і його співрозмовники: український IT-підприємець (Дубай) Антон Вокруг; український інвестиційний банкір Сергій Фурса; керівник управління перевірок українського Національного агентства з питань запобігання корупції (НАПК) Сергій Пєтухов; російський економічний оглядач Максим Блант; виконавчий директор криптовалютної біржі KUNA Семен Каплоушенко.

«Ми обговорюємо способи обійти санкції. Один зі способів ‒ створення криптовалютного інвестиційного фонду в Криму, де ми зможемо акумулювати криптовалютні ресурси, переводити їх у фіатні, тобто звичайні гроші, і використовувати для реалізації тих чи інших інвестиційних проєктів на кримській землі», ‒ сказав у 2018 році Георгій Мурадов, заступник голови російського уряду Криму.

«Майнінг для Криму ‒ ілюзія. А ось ICO (Initial Coin Offering, первинне розміщення криптоактивів ‒ КР) та криптобіржа цілком реальні. Я знаю, що профільні організації опрацьовують це питання», ‒ фактично відповів на економічному форумі в Ялті Анатолій Аксаков, тоді депутат Держдуми Росії, голова думського комітету з фінансового ринку.

До сьогодні криптовалюта, зокрема найпоширеніша ‒ біткоїни, не має певного правового статусу в Україні. У серпні 2017 року Нацбанк України повідомили про наміри врегулювати правовий статус біткоїнів. У сусідній Росії та анексованому нею Криму статус криптовалюти поки законодавчо не врегульований.

Водночас криптовалюта ‒ гроші майбутнього, вважає український IT-підприємець Антон Вокруг. Він озвучив цю думку в ефірі Радіо Крим.Реалії.

‒ Ці гроші повністю належать вам і між вами немає жодних посередників. У кишеню їх не покласти, але ми давно не чіпаємо гроші, ми відмовляємося від паперових грошей і користуємося безготівково ‒ нічого страшного в цьому немає. Це просто код ‒ і це класно. В Україні хочуть легалізувати криптовалюту й це дуже добре: це інвестиції, це бізнес, це зростання. Думаю, Міністерство цифрової трансформації України швидко проведе законодавство про застосування криптовалюти, яка отримає статус цифрових активів. Головне в криптовалюті те, що не існує державного контролю над цими коштами та їх не можна забрати. Думаю, у нас буде сформований конкурентний ринок коштів, за які можна купити їжу, машину тощо, але традиційні гроші не зникнуть.

І з протилежною думкою прийшов в ефір Радіо Крим.Реалії український інвестиційний банкір Сергій Фурса, він вважає криптовалюту «хайпом».

‒ Біткоїни не коштують нічого, але можуть роздуватися до великих величин, це мильна бульбашка. Кінцевої ціни у цього товару немає і, коли всі в паніці почнуть це розпродавати, то ціна наблизиться до нуля. Зараз у Верховній Раді на розгляді є законопроєкт про криптовалюту і є занепокоєння, що після ухвалення його, Україна перетвориться на помийну яму для відмивання грошей. Біткоїни ‒ штука для обслуговування тіньового ринку. У Криму криптовалюта може бути цікава, адже вона ніяк не контролюється, її використовують наркобарони, наприклад. Якщо ви поза законом ‒ цей спосіб зручний, але на біржах потрібна чітка юрисдикція, якої в Криму немає, інвестори на це не підуть.

У нинішньому році США оштрафували компанію BitPay (базується в Атланті, штат Джорджія), що спеціалізується на операціях з криптовалютою, на $507 тисяч за порушення американських санкцій щодо Криму. Про це повідомила пресслужба Міністерства фінансів США.

«BitPay дозволяла особам, які, ймовірно, перебували на українському Кримському півострові, на Кубі, у Північній Кореї, Ірані, Судані та Сирії, здійснювати операції з продавцями в США та інших країнах, використовуючи цифрову валюту на платформі BitPay, навіть якщо BitPay мала інформацію про місце перебування, включаючи адреси Інтернет-протоколу (IP) та інші відомості про місце перебування цих осіб до скоєння транзакцій», ‒ йдеться в повідомленні.

Криптовалюта поки не є альтернативою фіатним грошам, каже російський економічний оглядач Максим Блант в ефірі Радіо Крим.Реалії.

‒ Ця платіжна система дозволяє обійти будь-яке регулювання, будь-які обмеження, вона відносно анонімна (ви бачите операції, але не знаєте, хто за яким гаманцем стоїть). Штука приваблива для того, хто хоче обійти будь-яке регулювання. З іншого боку, криптовалюта створює загрозу державі. У 2017 році в Росії був величезний ентузіазм, поки не існувало обмежень, були очікування, що це легалізують, щоб іти в обхід санкцій. Але ухвалене законодавство цю свободу лімітує. Тільки за паспортом можна купувати криптовалюту й тільки у сертифікованих банків, регламентується й випуск власних токенів під активи. Тобто це паралельна структура до вже наявної фінансової й регулюється вона менш ліберально ‒ такі ж жорсткі обмеження. Так криптовалюти в Росії притишилися, великі проєкти поїхали.

Сьогодні люди вже розуміють суть криптовалюти й усвідомлено її використовують, каже виконавчий директор криптовалютної біржі KUNA Семен Каплоушенко в ефірі Радіо Крим.Реалії.

‒ Купують, тому що хочуть перевести заощадження у криптовалюту з якихось спекулятивних питань, тестують свої торговельні таланти. Кредит довіри від населення підвищується, люди бачать, що є регулятори, є Міністерство цифрової трансформації, кількість покупців криптовалюти зростає. Інтерес у світі підігрівається тим, що великі корпорації вивчають і впроваджують технологію блокчейн. Криптовалюта ‒ це революція грошей.

В Україні розроблена монета karbo, але глобального її застосування немає. Якщо ми подивимося на світ, у п'яти з десяти проєктів криптовалюти будуть українські розробники. У 2015 році більше ніж половина майнінгу біткоїнів було в Україні.

У свої декларації про прибутки за 2020 рік 652 українських чиновники внесли понад 46 тисяч біткоїнів на загальну суму 75 млрд гривень, про це повідомляє Opendatabot.

Цьому сприяли пояснення від Національного агентства з питань запобігання корупції (НАПК), сказав в ефірі Радіо Крим.Реалії керівник управління перевірок агентства Сергій Пєтухов.

‒ Національне агентство чітко пояснило, в якому розділі декларацій має відображатися криптовалюта. У випадку з криптовалютою немає реєстру обліку та зобов'язання довести наявність криптовалюти покладається на декларанта, повідомлятися може номер рахунку, інформація про біржу, де була придбана криптовалюта, дата придбання. Якщо декларант не хоче показувати й доводити факт купівлі криптовалюти, це є порушенням зобов'язання декларування і згодом викличе реагування з боку НАПК.

Інтерес до біткоїнів, що різко подорожчали, негативно позначається на екології планети. Майнінг спричиняє підвищене споживання електроенергії та залишає за собою значний вуглецевий слід.

Незважаючи на те, що біткоїни ‒ віртуальна валюта, її функціонування являє собою цілком реальний сектор економіки, вимагає реальних ресурсів. На підтримку її існування витрачається багато електроенергії.

За інформацією аналітиків платформи Digiconomist кількість електроенергії, що витрачається на майнінг, зараз можна порівняти з тим, скільки за рік споживає велике місто або ціла держава.

(Текст підготувала Інна Аннітова)