Спеціально для Крим.Реалії
В анексованому Криму уповноважений із прав людини – один із найбільш картонних інститутів, який Кремль і його ставленики в республіці активно використовували в політичних і пропагандистських цілях. Відомий у регіоні юрист Людмила Лубіна, якао стала першим російським омбудсменом, покинула посаду. Вона запам'яталася тим, що «не помічала» масових політичних репресій і виправдовувала заборону влади на візити міжнародних спостерігачів.
Підконтрольний Кремлю парламент республіки достроково відправив у відставку російського уповноваженого з прав людини в анексованому Криму Людмилу Лубіну. Відповідне рішення схвалили на засіданні кримського парламенту минулої п'ятниці. У пояснювальній записці до постанови було сказано, що Людмила Лубіна вирішила покинути посаду за власною ініціативою.
Спікер російського парламенту Криму Володимир Константинов пояснив журналістам, що таке рішення Людмили Лубіної обумовлено її бажанням завершити професійну кар'єру. «Вона написала заяву, оформлятиме пенсію. Далі розглядатимуть за процедурою, це наступний етап», – сказав Володимир Константинов. Він не уточнив, хто виконуватиме обов'язки омбудсмена, і не назвав можливих претендентів на цю посаду.
Людмила Лубіна – відомий у Криму юрист і перший російський уповноважений із прав людини в республіці. За офіційною біографією, вона почала трудову діяльність у 1974 році кур'єром народного суду Центрального району Сімферополя. З квітня 1996 року по травень 2006 року була адвокатом об'єднання «Юридична консультація Залізничного району міста Сімферополь». Потім перейшла на парламентську роботу.
В російській владі республіки, представленій членами колишньої Партії регіонів, вистачає персон із невисокими моральними якостями. Пані Лубіна на їхньому тлі виділялася інтелігентністю і професіоналізмом. Ще задовго до анексії вона користувалася великою довірою кримського начальства. За однією з версій, вона заслужила таке ставлення з боку верхівки регіоналів тим, що в 90-ті роки ефективно захищала інтереси «авторитетних» бізнесменів.
У Верховній Раді Криму Людмила Лубіна займала різні посади: керувала парламентською комісією з правових питань, потім займалася протидією корупції, потім повернулася на посаду голови комісії з нормотворчої діяльності та правових питань, після цього попрацювала радником спікера Константинова.
В анексованому Криму уповноважений із прав людини – одна з найбільш картонних посад
Після захоплення будівлі парламенту російським спецназом у лютому 2014 року її на нетривалий період призначили керівником парламентської комісії із взаємодії з правоохоронними та контролюючими органами. Потім у липні 2014 року вона отримала посаду омбудсмена. В анексованому Криму уповноважений із прав людини – одна з найбільш картонних посад, заснована «законом» так званої Республіки Крим від 2 липня 2014 року. Формально уповноваженому гарантована (ст. 3) незалежність від республіканських органів влади, органів місцевого самоврядування та посадових осіб.
Відразу після призначення Людмила Лубіна в інтерв'ю провладним журналістам заявила, що робота кримського омбудсмена відрізнятиметься від Уповноваженого з прав людини Верховної Ради України. На її думку, український уповноважений залежить від політичної кон'юнктури, а «регіональні омбудсмени суб'єктів РФ працюють на благо жителів». Як показала практика, республіканський омбудсмен став таким собі «правозахисним підрозділом» місцевого уряду.
З огляду на те, що сама російська анексія була незаконною і супроводжувалася масовими порушеннями прав людини, основною функцією омбудсмена Лубіної було виправдання свого гріха. Згідно з офіційним сайтом кримського омбудсмена, її основна діяльність полягала в підготовці річних звітів, у яких пані Лубіна підкреслювала нібито відсутність у регіоні політичних репресій. Кримчани скаржилися в основному на обмеження соціальних і майнових прав, наполягала омбудсмен.
«Проведений аналіз стану прав і свобод людини в Республіці Крим за 2015 рік дозволяє Уповноваженому з прав людини в Республіці Крим зробити висновок, що в цілому в республіці забезпечуються гарантії реалізації прав і свобод людини, а наявні порушення не мають масового, системного характеру», – заявляла Людмила Лубіна на початку 2016 року.
Усі інші доповіді виглядали приблизно так само: політичні і громадянські права кримчан ніби не порушуються, але мають місце «окремі недоліки». Типова тактика казенних «правозахисників», що активно використовується в сусідній Росії.
Людмила Лубіна або дистанціювалася від гучних політичних процесів і незаконних переслідувань, або виправдовувала російських силовиків, стверджуючи, що заарештовані активісти перебувають у нормальних санітарних умовах. З останніх епізодів – Людмила Лубіна обіцяла попросити слідство ФСБ перевести тяжкохворого кримськотатарського активіста Едема Бекірова під домашній арешт.
З огляду на те, що підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму недавнім рішенням залишив активіста в СІЗО, заклик пані Лубіної не був почутий. Хоча колишній омбудсмен наполягає, що вже писала клопотання до ФСБ із проханням змінити Едему Бекірову запобіжний захід.
Один із яскравих епізодів бездіяльності республіканського омбудсмена – спроби російської влади запроторити до психлікарні заступника голови Меджлісу кримських татар Ільмі Умерова. Пані Лубіна обмежилася лише формальним візитом у психіатричну клініку, де заслухала доповідь керівництва установи. Вона також наполягала, що міжнародних спостерігачів не пускають на півострів тільки тому, що вони розглядають Крим як українську територію.
У Кремлі були впевнені, що цивілізоване співтовариство «проковтне» російські безчинства на українських територіях – у Криму і на Донбасі
Чому російський парламент Криму одним із перших рішень розпорядився заснувати посаду уповноваженого з прав людини? Сумнівно, що спікер Володимир Константинов і його оточення самі прийшли до такого рішення. Конституційний та політичний дизайн так званої Республіки Крим розроблявся в Кремлі з урахуванням інтересів російського керівництва.
У Кремлі були впевнені, що цивілізоване співтовариство «проковтне» російські безчинства на українських територіях – у Криму і на Донбасі. Омбудсмен (без прив'язки до конкретної персони) потрібен був для дезінформації європейської громадськості та для сприяння кремлівським сателітам у Євросоюзі. Останні на підставі доповідей пані Лубіної робили висновок, що російська влада нібито може гарантувати законність і порядок на захопленій території. З призначенням нового уповноваженого зазначені вище принципи діяльності кримського омбудсмена залишаться незмінними.
Сергій Стельмах, кримський політоглядач (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки)
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не обов’язково відображають позицію редакції
