Представник російського МЗС Марія Захарова звинуватила владу України в тому, що вона не дає кримчанам виступати на міжнародних майданчиках і «перешкоджає візиту іноземних делегацій до Криму».
«Кримчан не пускають, наприклад, у країни Євросоюзу, на майданчики міжнародних організацій, щоб вони самі розповіли про ситуацію в Криму», ‒ наголосила Захарова 10 жовтня на брифінгу в Коктебелі.
Представник МЗС Росії також наголосила, що після анексії Криму в 2014 році місцеві жителі отримали безпрецедентні права й величезні блага, але Київ не дає поширювати цю інформацію.
«Відкрийте очі, подивіться, що зроблено для жителів Криму в інфраструктурному плані, в плані міжкультурного спілкування, які права дані людям, про які ніхто навіть не мріяв, не те, що відстоював», ‒ закликала Захарова.
При цьому представники корінного народу Криму відзначають: вони мають широкі можливості для донесення до міжнародної спільноти правди про те, що відбувається на півострові. Єдиною країною, яка цьому перешкоджає, є сама Росія.
«Крим представлений як в інститутах української влади, так і на міжнародному рівні. В першу чергу, інтереси населення півострова представляють лідер кримських татар Мустафа Джемілєв, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, заступники голови Меджлісу Ахтем Чийгоз, Ільмі Умеров та інші делегати Курултаю. При цьому російська влада намагається відстежувати громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території і беруть участь у роботі міжнародних майданчиків. Якщо ці люди ризикують описувати реальний стан речей у Криму, після повернення вони можуть піддатися переслідуванням з боку російських правоохоронних органів. У 2014-16 роках особливо помітних активістів не впускали назад до Криму без будь-яких причин», ‒ пояснив делегат Курултаю, радник Мустафи Джемілєва Рустем Умеров, який сам бере участь у роботі делегацій, які представляють Крим на міжнародному рівні.
Крим представлений як в інститутах української влади, так і на міжнародному рівніРустем Умеров
За словами Умерова, існує чимало людей, які захищають інтереси Криму на різних рівнях, і вони знаходяться в зоні ризику.
«Окремо можна виділити кримчан, які беруть участь у роботі українських органів влади, в урядових інститутах, міністерствах ‒ наприклад, у Міністерстві інформаційної політики, Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій, ‒ а також на законодавчому рівні, в правоохоронних органах і в регіонах. Ці інститути та організації, пов'язані з Кримом, взаємодіють як з органами влади, так і з іноземними делегаціями, які приїжджають в Україну. Вони інформують про те, що відбувається в Криму на офіційному рівні. Також можна виділити різні громадські й неурядові організації, які створюються кримчанами в Україні: правозахисні групи, організації, сфокусовані на роботі з внутрішньо переміщеними особами, релігійні громади, ЗМІ, групи допомоги переселенцям тощо. Вони розвивають свою діяльність як усередині України, так і на міжнародному рівні, взаємодіючи з профільними міжнародними майданчиками», ‒ розповів радник Мустафи Джемілєва.
Рустем Умеров зазначає: деякі активісти взагалі не можуть виїхати з Криму.
«В першу чергу, це особи, які перебувають під слідством, політв'язні, якими до недавнього часу були, наприклад, Ільмі Умеров та Ахтем Чийгоз. Хоча Курултай не був офіційно визнаний у Росії екстремістською організацією, на відміну від Меджлісу, низка його представників обґрунтовано бояться, якщо вони покинуть Крим, то їм вже не дозволять повернутися назад», ‒ пояснює Умеров.
Делегат Курултаю зазначає, що кримські татари мають можливість виступати на всіх майданчиках високого рівня.
«В першу чергу це ООН. Також ми активно працюємо в ОБСЄ, Парламентською асамблеєю Ради Європи (ПАРЄ), взаємодіємо з ЮНЕСКО в питаннях збереження культурної спадщини, з організацією Ісламського співробітництва (ОІВ), спілкуємося з парламентаріями різних країн, в першу чергу, союзників України, проводимо зустрічі з дипломатами в штаб-квартирі НАТО. Також Меджліс організовує щорічну зустріч з дипломатами, акредитованими в Україні, де беруть участь глави дипмісій і міжнародних організацій. Ця зустріч проводиться на дуже серйозному рівні», ‒ перераховує Рустем Умеров.
За його словами, на цих майданчиках представники Криму розповідають про ситуацію з правами людини, проблеми зі свободою релігії, про заборони ЗМІ, репресії та політв'язнів на півострові.
Що стосується заяви Захарової про те, що «українська влада не пускає кримчан на майданчики міжнародних організацій», Умеров пояснив, що йдеться, швидше за все, про представників нинішньої кримської влади або про осіб, які переїхали до Криму після анексії, яких Москва намагається подати як кримчан. При цьому делегат Курултаю пояснює: українська влада не впливає на рішення міжнародних організацій ‒ самі ці структури часом не дають слова союзникам російської влади, якщо ті порушують норми міжнародного права.
Українська влада не впливає на рішення міжнародних організацій
«Якщо ці люди говорять про себе як про представників Росії, не згадуючи окупований півострів, міжнародні організації не перешкоджають їх виступам. Але якщо вони називаються від Криму як частини Росії ‒ це суперечить міжнародному праву, адже цивілізований світ сприймає Крим як частину України. Отже, офіційні особи реагують на сам факт порушення юридичних норм. Росія є членом багатьох міжнародних організацій, і ніхто не утискає її право виступати на їх майданчиках ‒ за винятком тих, звідки російську делегацію офіційно виключили. Але в низці випадків російські представники, користуючись своїм допуском на міжнародні майданчики, підміняють поняття й намагаються видати участь кримських колаборантів у складі своїх делегацій за міжнародне визнання Криму. Такі спроби, звичайно, зупиняються», ‒ пояснює Рустем Умеров.
З ним солідарний і лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв.
Колаборанти часто приїжджають до Європи за фальшивими паспортамиМустафа Джемілєв
«По-перше, колаборанти часто приїжджають до Європи за фальшивими паспортами. Цивілізовані країни не визнають російські паспорти, видані в окупованому Криму, тому в паспортах таких делегатів часто вказано, що документ виданий на території Росії. Але найчастіше це не так. Таким людям не дали слова на останніх міжнародних форумах в Женеві та у Варшаві на тій підставі, що вони були представниками «республіки Крим у складі Росії», що грубо зневажає норми міжнародного права», ‒ повідомив Мустафа Джемілєв в коментарі кореспонденту Крим.Реалії.
Що стосується заяв Захарової про «небачені права» і розвиток інфраструктури, представники кримських татар налаштовані щодо цього більше ніж скептично, каже Рустем Умеров:
«Будівництво нових доріг та інших об'єктів інфраструктури служить, в основному, військовим цілям. Це збільшує мілітаризацію півострова, але ніяк не полегшує життя самих кримчан. Що стосується кримськотатарської мови, то ще до анексії вона була однією з державних мов Криму, поряд з російською та українською. Зараз же українських шкіл на півострові практично не залишилося».
