Цього місяця виповнюється п’ять років із часу, коли Росія розпочала вторгнення до Криму і незаконну анексію півострова. У липні 2014 року США, ЄС, Канада й інші союзники продемонстрували єдність у підтримці України і спільно запровадили санкції проти Росії. Це рішення стало першим кроком до введення фактичного ембарго стосовно Криму. Про ефективність і майбутнє кримський санкцій «Голос Америки» запитав у низки американських експертів.
«Санкції спрацювали у двох напрямках і не спрацювали у третьому», – каже Деніел Фрід в інтерв’ю Українській службі «Голосу Америки».
Санкції, разом з опором українців, змусили президента Росії Володимира Путіна відмовитись від проекту «Новоросія», а також примусили російського президента сісти за стіл переговорів у Мінську, переконаний колишній координатор санкційної політики Держдепартаменту США.
«По-перше, вони спрацювали у поєднанні з українським опором, який є найбільш важливим. Вони зупинили росіян від подальшого просування. Пам’ятаєте «Новоросію»? Зазіхання Росії майже на 40% України? Росіяни спробували це і відмовились – в основному завдяки тому, що Україна опиралась, і частково тому, що опирався Захід, і санкції були інструментом цього опору. Це перший частковий успіх. Другий частковий успіх у тому, що санкції переконали Путіна погодитись на рамкову домовленість у Мінську, що нічого не робить для Криму, але містить шлях до вирішення питання окупації Донбасу. Тобто Мінськ передбачає поновлення східного кордону України. Можливо, це заслуга санкцій. І в поєднанні це досить добре. Провал у тому, що росіяни не втілюють Мінськ», – каже Фрід.
Санкції проти Росії через агресію в Україні, ймовірно, допомогли стримати напад Росії, стабілізували ситуацію і переконали росіян долучитись до МінськаДеніел Фрід
Загалом, переконаний аналітик, якщо порівняти Мінські домовленості з домовленістю про перемир’я в російсько-грузинській війні, то Мінські угоди мають значно менше недоліків.
«Санкції проти Росії через агресію в Україні, ймовірно, допомогли стримати напад Росії, стабілізували ситуацію і переконали росіян долучитись до Мінська – не досконалого формату, але набагато кращого, ніж угода про припинення вогню на шість пунктів, який зупинив грузинську війну», – зауважує Фрід.
Кримські санкції змусили Росію платити велику ціну, щоб утримувати півострів в окупації, погоджується Браян О’Тул, дослідник Atlantic Council, який раніше працював у підрозділі санкцій Міністерства фінансів США.
Ідея була в тому, щоб Росія змушена була витрачати багато грошей, щоб утримувати Крим в окупаціїБраян О’Тул про кримські санкції
«Стосовно Криму вважаю, що ці санкції з самого початку мали на меті утримати ситуацію до того, як буде вирішено ситуацію на Донбасі. Тобто ідея була в тому, щоб Росія була змушена витрачати багато грошей, щоб утримувати Крим в окупації. Так були налаштовані санкції. Тому їхня ефективність у тому, щоб намагатись примусити до досягнення політичного рішення між Росією й Україною після вирішення ситуації на Донбасі. Такий був задум», – каже О’Тул.
Він також зазначає, що майбутнє санкційної політики невідоме, адже Росія не просувається у виконанні Мінських домовленостей.
«Зараз важче побачити, як це може спрацювати, з огляду на те, що Росія не робить рухів стосовно Мінська і кожного дня порушує свої зобов’язання в рамках Мінських домовленостей», – стверджує аналітик.
Загальну заборону на торгівлю з Кримом та інвестиції на півострові підтримало широке коло країн, і майбутнє санкцій залежатиме від єдності Заходу. Але останнім часом суперечності між союзниками на Заході і внутрішні суперечності у США стали випробуванням для режиму санкцій.
Так, під час Мюнхенської конференції раніше цього місяця США і Європа засвідчили розбіжності у позиціях стосовно низки питань у сфері санкцій, включаючи поновлення санкцій стосовно Ірану. Після виходу з ядерної угоди з Іраном США поновлюють санкції стосовно цієї країни, в той час як європейці підтримують дію угоди, зазначаючи, що вона успішно стримувала Іран від просування ядерної програми.
Але саме в питанні санкцій, запроваджених через агресію Росії у Криму і на Донбасі, єдність залишається непохитною, вважають американські експерти.
«Кримські санкції залишаться чинними, – сказала голова підрозділу санкцій США міжнародного банку Barclays Керрі-Енн Бент, відповідаючи на питання «Голосу Америки» під час події в Atlantic Council. – Це була одна з цілей, що мала глобальну підтримку, тому ми мали підтримку в ЄС, а також у США. У нас спільне бачення стосовно кримської програми».
«Якщо ж США розроблятимуть інші інтереси і цілі стосовно Росії, там ми бачитимемо відхилення від світової спільноти, що стосується Росії», – вважає Бент.
Такої ж думки дотримується і Дейвід Мортлок, партнер юридичної компанії Willkie Farr & Gallagher: «Один аспект антиросійських санкцій, де ми бачимо найпотужніший рівень співпраці та координації з Європою, – це там, де вони стосуються Криму і втручання Росії у східній Україні. А зараз США запровадили санкції через кібервтручання і російське втручання в Сирії і втручання у вибори». В цих сферах, вважає експерт, США варто чіткіше визначити, на що саме спрямовано ті чи інші санкції, подібно до того, наскільки чітко сформульовані кримські санкції.
«Ми знаємо, що указ президента від 2014 року про ембарго стосується Криму. Якщо Путін завтра втілить Мінськ, то, за задумом, багато санкцій буде знято – санкції, запроваджені на основі директив, галузеві санкції, координовані з Європою. Кримське ембарго, як я очікую, залишиться чинним як із боку Європи, так і з боку США, якщо Росія продовжить окупацію Криму», – каже експерт.
Загальна солідарність Заходу послабилась, але це не торкнеться кримських санкцій, переконаний Деніел Фрід.
Українці на Майдані п’ять років тому більше вірили в нас, ніж, можливо, ми самі вірили в себе. Потрібно це пам’ятатиДеніел Фрід
«Не думаю, що є ризик для санкцій. Вважаю, справжня проблема тут, і ми це бачили на Мюнхенській конференції з безпеки, де був присутній президент Порошенко, – загальна солідарність на Заході послабилась, ми переживаємо складний період. Я цього не схвалюю, і тут провина не України взагалі. Провина у всіх західних країнах по обидва боки Атлантики, що ми втратили віру у власні інституції, як це періодично відбувається. Цікаво, що українці на Майдані п’ять років тому більше вірили в нас, ніж, можливо, ми самі вірили в себе. Потрібно це пам’ятати», – наголосив експерт.
«Ми, Америка, взяли паузу і копирсаємось у власноруч створеному болоті, …але ми повернемось», – додав Фрід.
Реформуйте вашу країну, вирішіть проблеми, використайте цей час, який ваші солдати і український народ вам дали, щоб це зробити, а ми повернемосьДеніел Фрід
Він закликав Україну не зупиняти реформи.
«Що може зробити Україна? Це робити те, що потрібно: реформуйте вашу країну, вирішіть проблеми, використайте цей час, який ваші солдати і український народ вам дали, щоб це зробити, а ми повернемось», – наголосив він.
Фрід закликав уважно поставитись до нового законопроекту, представленого в Сенаті, який має на меті посилити санкційний тиск на Росію і, на думку експерта, є свідченням того, що, навіть коли уряд США, можливо, не вживає достатніх заходів, щоб посилити санкції проти Росії, Конгрес не припиняє цих зусиль.
Цей законопроект «має свої недоліки, але він набагато кращий, набагато більш продуманий, ніж його попередня версія, представлена в минулому складі Конгресу», – каже експерт. «Там міститься низка положень, які, якщо будуть втілені в життя, будуть болючими і створять тиск на економіку Росії. Було б краще, якби адміністрація Трампа сама без законодавства робила б деякі з цих речей, але якщо так не відбувається, то Конгрес виконає її роботу», – наголошує Деніел Фрід.
