Контрнаступ або фейк? Як кримське підприємство судиться з Україною

«Кримський рибокомбінат» звернувся до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) з позовом проти України. Представники підприємства заявляють, що воно постраждало через те, що «українська влада перекрила воду» Криму.

У вересні міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, нового контракту на поставку води до Криму не буде, поки півострів перебуває під контролем Росії. Голова МЗС додав, що «Росія позбавила Крим водопостачання з українського материка, анексувавши півострів 2014 року».

Адвокат Олександр Молохов, який представляє інтереси підприємства «Кримський рибокомбінат», докладно описує шлях позову в ЄСПЛ.

– Ця історія тягнеться вже рік. Ми вирішили подати позов про відшкодування збитку до української влади, на українській території. Справа в тому, що підприємство не було виключено з українського реєстру. Але по суті позов розглянутий не був: кримській юридичній особі було відмовлено в наявності правоздатності. Крім того, ми не мали можливості сплатити досить велике державне мито – це судовий збір приблизно 600 тисяч рублів. Просили, звісно, про відстрочку, посилаючись на важке майнове становище підприємства, всі документи надали. Проте, нам відмовили в розгляді справи по суті у всіх трьох українських інстанціях, після чого з'явилася можливість звертатися зі скаргою до ЄСПЛ.

Олександр Молохов очікує, що найближчим часом скаргу зареєструють і направлять українській владі.

– Оскільки великої черги в Європейському суді немає, ми сподіваємося, що в цьому питанні буде поставлена якась крапка протягом року-двох. Я б все-таки уточнив, що позов поданий у зв'язку з водною блокадою Криму, тому предметом розгляду в ЄСПЛ, я сподіваюся, будуть не питання, безпосередньо пов'язані з законністю дій української влади з приводу водної блокади, а те, що були порушені статті Європейської конвенції про право на правосуддя, на справедливий судовий розгляд. Це статті 6, 13. Крім того, через дії української влади постраждали майнові права підприємства. Задокументовано збитки приблизно 53 мільйонів рублів. Напевно, це перший позов до України з Криму за останні чотири роки, хоча я думаю, що не останній. Анонсовані позови по енергоблокаду, що здаються мені досить перспективними.

Олександр Молохов стверджує, що кримчани і кримські юридичні особи в Україні «досі сприймаються в кращому випадку як громадяни другого сорту», і називає Крим «нібито окупованою територією».

Постійний представник президента України в Автономній Республіці Крим Борис Бабін заперечує, що «Кримський рибокомбінат», за його даними, повністю підконтрольний Росії.

– Підприємство попередньо подавало скарги зі спробами вимагати певні гроші від Північно-Кримського каналу, від органів державної влади України. Сьогодні можна констатувати, що це підприємство – фейкове. Ми розуміли, що вони підуть в міжнародні інстанції, але це дуже далеко від реальних наслідків, і я впевнений, що позиція міжнародних інституцій у цій справі на користь правосуддя, на користь України. Ясна річ, Україна надасть документи, що підтвердять фейковість і неправомірність вимог структури, що де-факто підконтрольна державі-агресору. Вони апелюють до своїх прав, але це господарські спори, і втягувати сюди права людини я б не став.

Борис Бабін зазначає, що вода в Криму потрібна перш за все для підприємств, а існування закону про вільну економічну зону «Крим» допускає реєстрацію одних і тих же компаній одночасно в українській і російській юрисдикціях.

Український юрист, фахівець із міжнародного права Роман Шахматенко трактує позов «Кримського рибокомбінату» як спробу направити хоч якусь скаргу на Україну до Європейського суду з прав людини.

– В ЄСПЛ звертаються за захистом своїх прав – прав людини, а не за відшкодуванням збитку і так далі. Олександр Молохов звернувся туди на підставі того, що нібито було порушено його право на справедливий суд. У листопаді 2017 року він подав позов на 24 мільйони гривень, а в Господарському суді треба сплатити мито в розмірі 1,5% від суми збитку, це 360 тисяч гривень. Вони попросили суд розстрочити виплату – а за останні три роки у нас суд у дуже крайніх випадках робить розстрочку виплати судового збору – і суд їм відмовив. Так ось, вони не заплатили судовий збір, у трьох інстанціях судились і розповідали скрізь, що їх не допустили до суду без сплати цього збору. Тобто мені здається, що це був чистої води фейк, щоб створити хоч якийсь більш-менш слабкий прецедент і піти все-таки в ЄСПЛ.

Роман Шахматенко не бачить жодних перспектив цієї скарги кримського підприємства.

– Це виключно піар, нічого вони не виграють абсолютно. Одна справа, якби справа розглядалася в суді, Молохов якісь доводи приводив би, але його право на справедливий суд дійсно було б порушено. Кримська юрособа звернулося до українського суду, їй відмовили, тому що вона кримська – це було б хоч якось. А йому сказали: «Заплати судовий збір, як всі». Я вже читав у російських ЗМІ: «Контрнаступ на юридичному фронті»... Смішно. Нехай би вони сплатили збір, є така тонкість: коли ви судитеся щодо збитків, можна довести вину суб'єкта, – а вина в цьому випадку якась? Її не доведеш, логічного ланцюжка немає. Якби Росія не анексувала Крим, не перекривали б воду.

(Текст підготував Владислав Ленцев)