Міжнародний арбітражний суд ухвалив рішення стягнути з Росії на користь публічного акціонерного товариства «Укрнафта» 44,5 мільйона доларів компенсації за «націоналізацію» майна компанії після анексії Криму. Українська компанія керувалася міжурядовою угодою про заохочення та взаємний захист інвестицій.
Інформаційне агентство ТАСС із посиланням на Міністерство юстиції Росії повідомило, що країна не визнає законність рішення міжнародного арбітражу, оскільки «не брала участі в розгляді зазначеного позову». До того ж, російська сторона не визнає юрисдикції арбітражу. У Мін'юсті додали, що Росія планує оскаржувати рішення.
Адвокат Московської колегії адвокатів, голова експертної ради з міжнародно-правових питань при російському уряді Криму Олександр Молохов звинувачує українську сторону в непослідовності.
Росія не визнає юрисдикції усіх цих арбітражів, і я прогнозую, що в України будуть великі проблеми з виконанням цих рішеньОлександр Молохов
‒ По-перше, це не щось унікальне, таких рішень досить багато. Росія ставиться до них дуже спокійно, тому що насправді та лінія оборони, яку займає країна, глибоко ешелонована. Для початку Росія не визнає юрисдикції усіх цих арбітражів, і я прогнозую, що в України будуть великі проблеми з виконанням цих рішень. Не всі національні суди в європейських країнах на етапі, коли українська влада намагатиметься реалізувати рішення, будуть брати під козирок у зв'язку з Міжнародним арбітражем. Не можна сидіти на двох стільцях: ви або говорите, що ці активи ‒ іноземні інвестиції, тим самим визнаючи, що Крим це Росія, або ви все-таки стверджуєте, що це окупована територія, ‒ тоді про які іноземні інвестиції «Укрнафти» може йтися?
Провідний юридичний консультант публічного акціонерного товариства «Укрнафта» Єгор Сєров пояснює суть претензій компанії до Росії.
‒ 22 квітня 2014 року незаконні збройні формування Російської Федерації захопили адміністративний офіс ПАТ «Укрнафта», звідки контролювали автозаправні станції в Криму, а незабаром були захоплені й самі заправки. Після цього незаконні збройні формування вилучили готівку в тому офісі на суму приблизно 800 тисяч доларів США. Після захоплення основних заправок від імені «Укрнафти» почали розпродавати пальне, але ніяких коштів від його реалізації компанія не отримала. Потім уже новими незаконними органами Російської Федерації в Криму були ухвалені постанови про так звану «націоналізацію» об'єктів власності «Укрнафта», зокрема, 16 автозаправних станцій.
Єгор Сєров підкреслює, що, навіть всупереч нормам Конституції Росії та її законодавству, які поширили на територію Криму, «Укрнафта» не отримала компенсації за експропрійоване майно.
Позиція Росії узгоджується не з конституцією, а з їхньою пропагандистською позицією, яку вони зайняли перед анексією та після анексіїЄгор Сєров
‒ Росія не брала участь в арбітражі ні на етапі вирішення питання про юрисдикцію, ні на етапі вирішення по суті, але оскаржила юрисдикцію арбітражного суду. Це розглядав Верховний суд Швейцарії, і Росія тоді програла. Її позиція узгоджується не з конституцією, а з їхньою пропагандистською позицією, яку вони зайняли перед анексією та після анексії. Вони вважають, що все було зроблено законно, однак це не узгоджується з їхнім же внутрішнім законодавством і з угодою 1998 року. До того ж, на арбітражне рішення «Укрнафти» поширюється положення Нью-Йоркської конвенції про визнання іноземних арбітражних рішень від 1958 року. Учасниками цієї конвенції є понад 150 держав в усьому світі. Відповідно, кожному з них «Укрнафта» може надати своє арбітражне рішення для визнання й примусового виконання. Інше питання ‒ наявність активів.
Український юрист-міжнародник, старший партнер юридичної фірми «Ільяшев і партнери» Роман Марченко вказує на проблеми, з якими може зіткнутися «Укрнафта» при стягненні збитків.
‒ З одного боку, це має бути державний актив, який належить Російській Федерації. З іншого боку, цей актив не повинен покриватися так званим дипломатичним імунітетом: не можна стягнути активи посольств, консульств, торгових представництв. Це основний камінь спотикання. Якщо навіть одна акція в акціонерному товаристві продана приватній особі, цей актив уже перебуває в змішаній формі власності, він належить не тільки державі. На ці активи накласти стягнення набагато складніше. Щодо трактування міжурядової угоди в зв'язку з анексією Криму ‒ Україна тимчасово втратила контроль над цими активами, і вимагається компенсація не вартості цього активу, а за неможливість користуватися цим активом сьогодні. Звісно, позивачі не визнають факт того, що Крим став російським.
Роман Марченко визнає, що, незважаючи на велику кількість міжнародних судових процесів проти Росії, які закінчуються на користь позивачів, якихось значних успіхів у виконанні цих рішень поки немає.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
