Відкриваючи саміт «Кримської платформи», президент України Володимир Зеленський анонсував підписання економічного меморандуму з провідними компаніями, які готові працювати на півострові після його деокупації. У списку, який озвучив Зеленський, як мінімум 17 найменувань:
SkyUp/JoinUp, Vodafone, Luxoft, SoftServe, Genesis, Sigma Software, SQUAD, Ribas Group, Edem, Okko, Lifecell, Nokia, Hyatt Ukraine, EPAM, Polski Holding Hotelowy, Fozzy Group. Які галузі можуть стати перспективними на півострові? Коли треба розпочинати там реформи, зокрема адміністративні? До деокупації чи після? Докладніше про підсумки саміту «Кримської платформи» – в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Цього року, за словами міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, кількість учасників саміту «Кримської платформи» зросла до 67 країн та міжнародних організацій. Є й ті, хто брав участь у платформі вперше. Це Сербія, дві близькосхідні країни – Об'єднані Арабські Емірати та Бахрейн, а також Тіморські острови.
Ключовими темами стали майбутнє Криму після деокупації, ситуація з безпекою в Азово-Чорноморському регіоні та порушення прав людини в окупованому Криму. Про те, що «Україна не торгує територіями та людьми, і на цьому крапка», заявив президент України Володимир Зеленський.
«Від нашої з вами солідарності залежить, коли знову будуть вільними і Леніє Умерова, і Наріман Джелял, і Владислав Єсипенко, і Сервер Мустафаєв, і Ірина Данилович, і багато інших людей, справжніх людей, яких Росія позбавила волі в захопленому нею Криму. Людей, чий дім забрали. Яким ламають життя. Над якими щодня знущаються. І ті, хто має право на головне – право жити. Має право жити вільно. Жити гідно. Жити на своїй рідній землі, жити без окупації та без окупантів. Крим буде деокуповано. Як і всі інші частини України, які зараз поки що, на жаль, під окупантами», – заявив президент України, відкриваючи саміт «Кримської платформи».
Про те, наскільки важливим є звільнення рідної землі для корінного народу, розповів лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв.
«Найшвидше звільнення особливо важливе для корінного народу Криму, кримських татар, оскільки для них це питання виживання та подальшого розвитку, чи повного зникнення як нації… Нас дуже надихає, що абсолютна більшість людства – на боці справедливості, на боці України, і тому ми не маємо сумнівів у тому, що наші землі будуть звільнені, і руки, підняті на цілісність України, будуть зламані», – упевнений лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв.
Володимир Зеленський заявив, що «Україна має чітке бачення того, як у Криму буде відновлено нормальне, мирне, справедливе, демократичне життя» і пообіцяв «повернути для Криму весь світ». Президент України впевнений, що післявоєнна трансформація економіки «забезпечить Криму такі економічні зміни, які дозволять йому працювати та бути економічно привабливим увесь рік, а не лише у сезон».
«У нас вже є підтримка бізнесів міжнародного, національного, також локального українського рівня, які готові зайти до Криму та почати працювати одразу після деокупації. Це потужні бренди міжнародних готельних мереж, авіакомпаній, банківські бізнеси, технологічні та телекомунікаційні компанії, промислові компанії, енергетичні компанії. Як частина економіки України Крим буде частиною глобальної економіки, і сьогодні ми робимо перший такий економічний крок», – заявив Володимир Зеленський, анонсуючи підписання Меморандуму з компаніями, які готові працювати в Криму після деокупації.
Крим, безперечно, має дуже великий потенціал і це не лише рекреаційна галузь, вважає кримська політологиня Євгенія Горюнова.
«Це може бути і аграрний сектор, транспортний сектор. Це можуть бути і сучасні нові технології. Тобто головне, що буде обрано перспективні напрямки розвитку Криму, на що буде зроблено акцент, і яким чином це розвиватиметься завдяки інвестиціям», – наголосила Євгенія Горюнова.
Для цього важливо забезпечити безпеку в Криму, вважає політологиня, інакше компанії не інвестуватимуть у нього.
«Головне – забезпечити безпеку півострова, щоб там не було провокацій з боку РФ. Для цього потрібна повна перемога над Росією та демілітаризація Росії в контексті Чорного моря. Щоб Чорне море не було під загрозою російської експансії, російської агресії. Тільки тоді ми можемо говорити про успішний економічний розвиток Криму», – зазначила Горюнова.
Про стратегію відновлення півострова, на якій сфокусувалися учасники саміту «Кримської платформи», повідомила заступниця Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександра Азархіна на своїй сторінці у фейсбуці.
- Економічна потужність, великі порти і вигідні морські маршрути.
- Сучасні фінансові послуги.
- Провідні агротехнології та виробництво продукції з великою доданою вартістю.
- Нова «Кремнієва долина» – технологічні парки та R&D центри провідних ІТ-компаній світу.
- Національний роумінг і 5G.
- Сучасна освітня інфраструктура, програми Стенфорда і Берклі.
- Новий туристичний бренд та індустрія, що працює постійно, а не 2 місяці на рік.
Азархіна зазначила, що Україна має безпрецедентну підтримку щодо деокупації Криму на різних рівнях: урядів країн-партнерів та міжнародних організацій. А також провідних бізнесів. За її інформацією, понад 15 міжнародних, національних і локальних компаній уже приєдналися до відкритого меморандуму про відновлення півострова після його деокупації.
Одним із ключових моментів підготовки до деокупації півострова є адміністративна реформа. Верховна Рада України внесла зміни до закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою Автономної Республіки Крим». За такою складною назвою криються технічні зміни, що запустять адміністративну реформу, дозволять відновити органи державної влади у Криму та підготуватися до деокупації півострова. Наприклад, цей закон передбачає введення в дію рішень, ухвалених парламентом України у 2016 та 2020 роках щодо декомунізації назв населених пунктів та запровадження нового районного розділу АР Крим.
Раніше передбачалося, що ці рішення будуть втілені після деокупації, але вирішено, що готувати ґрунт для деокупації потрібно вже зараз. Про стратегію реінтеграції півострова на саміті говорив і Президент України Володимир Зеленський. За його словами, вона була презентована лише частково і складатиметься з питань безпеки, гуманітарних, економічних, екологічних аспектів. Один із них – демілітаризація. Але, як запевнив Зеленський, це не означає, що Крим залишиться без захисту. І перше, що з'явиться у Криму – це тимчасові військові адміністрації.
«Ця реформа саме зараз потрібна. Потрібно узгодити технічні моменти, щоб потім не було ніяких проблем. У рамках децентралізації відбулося скорочення районів у Криму. З 14 стало 10. Відповідно потрібно належним чином усі зміни меж врахувати, все підготувати, щоб потім не було проблем. Ця реформа актуальна і саме зараз її потрібно втілювати в життя, незважаючи на те, що Крим поки що окуповано. Потрібно прийти абсолютно підготовленими, щоб адміністративний устрій у Криму вже був створений за новими українськими стандартами реформи децентралізації», – вважає політологиня Євгенія Горюнова.
При цьому, впевнена Євгенія Горюнова, Україна зіткнеться з кадровою проблемою. Кадровий резерв для Криму українська влада вже почала формувати.
Але через російську агресію з країни виїхала величезна кількість людей, і не всі вони можуть повернутися, зазначає політологиня, тож країна зіткнеться з демографічною кризою.
«Це, безумовно, правильна політика – готувати чиновників заздалегідь, але мені здається, що ми матимемо дефіцит чиновників для Криму. Мабуть, братимуть місцеві кадри, навіть тих, хто пов'язаний із колаборантською діяльністю, на жаль, мені здається, вони пролізуть якось у владу. Потрібно буде дуже ретельно перевіряти, щоб через деякий час не зіткнутися з черговою загрозою кримського сепаратизму чи дій проти України. Кадрова політика буде найбільшим викликом для України», – зазначила політологиня.
Один із ключових факторів змін на півострові – це корінний народ Криму – кримські татари. Про їхню роль і майбутнє Володимир Зеленський на пресконференції після саміту відповів так:
«Майбутнє кримськотатарського народу? В Україні? Це наші громадяни. Вони є корінним народом України. Відповідний закон було ухвалено. Якщо ви хотіли щось інше почути, я не знаю. Вільні люди. Повернуться обов'язково полонені. Більше я не можу вам пообіцяти сьогодні. Головне – повернення Криму додому, в Україну, а потім – решта», – сказав Володимир Зеленський.
Про що не йшлося на «Кримській платформі» – то це про статус Криму. Залишатися півострову територіальною автономією чи стати національною, чи повернути статус області. Рішення про це ухвалювати зараз не на часі, вважає політологиня Євгенія Горюнова. Вона впевнена, що зміна статусу може стати викликом і не лише для проросійськи налаштованих кримчан.
«Мені здається, що зараз правильно говорити про те, що ми маємо звільнити Крим, а потім думати над його політичним устроєм. Безумовно, і з урахуванням кримськотатарського народу, його інтересів та інших народів, які живуть на території Криму. Після деокупації це питання вирішуватиметься, і вирішуватиметься не так на рівні Криму, а на рівні України, тому що Крим – частина України і Крим не може самостійно визначати свій політичний устрій. Це має бути вирішено з огляду на національні інтереси України», – зазначила Євгенія Горюнова.
На створенні кримськотатарської національно-територіальної автономії, а точніше – її відновленні (Кримська АРСР існувала з 1921 до 1945 роки і по суті була національною) наполягає Меджліс кримськотатарського народу. У представницькому органі пояснюють – корінний народ має право на самовизначення в межах України. Це право йому надає Декларація ООН про корінні народи.
При цьому, як неодноразово зазначав у своїх інтерв'ю голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, спочатку належить ухвалити закон «Про статус кримськотатарського народу», а зміни до Конституції України в частині Автономної Республіки вносити вже після перемоги над Росією.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
