Як повідомляють російські ЗМІ, за прикладом запровадженої Кремлем з 1 січня 2015 року на анексованому Кримському півострові вільної економічної зони (ВЕЗ), на окупованих територіях Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей України Росія створює нову ВЕЗ. Наприкінці березня уряд Росії схвалив та скерував до Держдуми РФ відповідний законопроєкт, документ регламентує «функціонування ВЕЗ та діяльність її резидентів».
Що таке ВЕЗ, навіщо створювали такі зони в Криму, чому ВЕЗ на кримському прикладі нав’язують захопленому російськими військами півдню України, чи є ефективним такий інструмент керування економікою на окупованих територіях – читайте в матеріалі Крим.Реалії.
Вільна (спеціальна) економічна зона – винахід капіталізму
«Special economic zone» – англійський вислів, перекладається як «спеціальна» чи «особлива» економічна зона – скорочено: СЕЗ чи ОЕЗ.
За даними Світового банку за 2008 рік, «особлива економічна зона» – «географічно обмежена територія, як правило, фізично захищена (огороджена), забезпечена єдиним керуванням або адмініструванням, де передбачено право на отримання пільг для резидентів зони, а також окремі безмитні митниці та спрощені процедури». Вони можуть бути таких типів: зона вільної торгівлі, зона експортної обробки, вільна економічна зона (ВЕЗ), індустріальний парк, вільний порт, митний логістичний парк, міська зона підприємництва. Резидентами ВЕЗ називають фізичних та юридичних осіб, які зареєстровані й функціонують у межах зони.
ВЕЗ виникли у промислових країнах наприкінці 1950-х років. Однією з перших була створена зона в аеропорту Шеннон у Клері (Ірландія). Починаючи з 1970-х років, у Латинській Америці та Східній Азії створювалися зони, що забезпечували трудомістке виробництво. У період 1990-2018 років ВЕЗ активно створювали у країнах Африки.
На думку видання The Economist, згодом ВЕЗ перетворювалися на модний «політичний пріоритет» та «економічну авантюру». З початку 2000-х світова спільнота стурбована проблемою: без належного контролю резидентів у ВЕЗ зростає рівень злочинності.
Як Україна створювала ВЕЗ на Кримському півострові
Указ президента України про створення першої Північнокримської експериментальної економічної зони (ПЕЕЗ) «Сиваш» вийшов 1995 року, реально ця зона почала працювати лише у січні 1997 року. Найбільшими суб’єктами ПЕЕЗ були Перекопський бромний завод, Кримський содовий завод, виробниче об’єднання «Титан». Шість із восьми великих резидентів зони розташовувалися в місті Красноперекопську. Умови зони дали поштовх до прискореного реформування економіки, підприємствам були надані реальні пільги, завдяки чому вони змогли подолати кризу.
Спроба анексії Криму сусідньою Росією у 2014 році призвела до того, що в Україні окремим законом ухвалили рішення щодо створення на тимчасово окупованих територіях АР Крим і міста Севастополя ВЕЗ «Крим».
Відповідно до постанови Верховної Ради України 21 листопада 2021 року функціонування ВЕЗ «Крим» було припинено.
Російська «ВЕЗ» в окупованому Криму
Російська ВЕЗ «Крим» на окупованих територіях Криму та Севастополя була створена окремим указом президента РФ Володимира Путіна в листопаді 2014 року на термін 25 років із можливістю пролонгації. В умовах міжнародних санкцій бажаних окупаційною владою цілей у її діяльності не досягнуто.
У червні 2016 року російське видання «КомерсантЪ» стверджувало, що за дорученням президента Росії створення ОЕЗ у країні припиняється. Прессекретар російського президента Дмитро Пєсков тоді ж назвав ВЕЗ «вкрай неефективним» інститутом.
Захоплений Росією південь України – без свободи та економіки
До створення нових ОЕЗ Росія повернулася після окупації частин територій Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. Законодавчо закріпивши за вказаними територіями статус нібито «нових суб’єктів» федерації, у Москві вже у жовтні 2022 року заговорили про створення тут пільгового режиму: планують, що він має набути чинності з 1 січня 2024 року та нібито існуватиме до кінця 2050 року. «Проєкт підготовлений з метою забезпечення сталого соціально-економічного розвитку регіонів, підвищення рівня та якості життя громадян», – мовиться у пояснювальній записці для Держдуми РФ.
Уповноваженим органом стане російський Мінбуд, а компанією, що керуватиме, – ППК «Фонд розвитку територій». Головою наглядової ради фонду є російський віце-прем’єр Марат Хуснуллін, а генеральним директором – Ільшат Шагіахметов, які мають, за твердженням російських ЗМІ, спільний бізнес.
«Вільна економічна зона зарекомендувала себе у Криму. Запровадження ВЕЗ у Запорізькій області залучить інвесторів до керування покинутими підприємствами і допоможе відновлювати промислову й транспортну інфраструктуру області», – заявив РІА «Новости» призначений Кремлем так званий «заступник голови ради міністрів Запорізької області» та колишній невизнаний депутат Держдуми від Криму Андрій Козенко.
Прискорювати економічний розвиток на окупованих територіях безглуздо
Коментуючи події, що відбуваються, на прохання Крим.Реалії, експерт з питань тимчасово окупованих територій та економіки, співзасновник БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» (Київ) Юрій Смелянський зазначив, що спроба створення пільгових механізмів залучення інвестицій з метою прискорення процесу соціально-економічного розвитку на окупованих територіях безглузда та наївна.
Рішення про створення ВЕЗ – чергова операція прикриття задля досягнення іншої мети
«Ті, хто в агресора ухвалював чи ініціював такі рішення, прикриваючись механізмами ВЕЗ, переслідують інші цілі. У такому разі рішення про створення ВЕЗ – чергова операція прикриття задля досягнення іншої мети. У контексті міркувань з приводу справжніх причин появи подібних рішень, на мій погляд, слід згадати один вислів, що прийшов у вжиток із середовища професійних картярів і шулерів – «робити гарну міну при поганій грі». Якщо проаналізувати, як преса держави-агресора висвітлює створення нової ВЕЗ, то стане зрозуміло: все розпливчасто, жодної конкретики, «мідні труби» чи «фанфари» у майбутньому», – зазначив експерт.
За словами Юрія Смелянського, об’єктивну мету запровадження ВЕЗ в українському Криму – стимулювати соціально-економічний розвиток, який забезпечує соціально-економічну стабільність – певною мірою було досягнуто. Але спроба анексії півострова державою-агресором не визнається, і міжнародне співтовариство запровадило режим санкцій.
Про прискорення процесу соціально-економічного розвитку не йдеться
«Держава-окупант запровадила свій власний режим ВЕЗ у Криму для досягнення кількох цілей: подолання санкційних обмежень, легітимації анексії території, забезпечення реалізації політики колонізації, стимулювання імміграційних процесів, а також зростання лояльності серед ближнього кола та на окупованій території серед постійного населення. Про прискорення процесу соціально-економічного розвитку не йдеться. Але у випадку з окупованим Кримом таку мету можна хоча б ілюзорно «за вуха притягнути». А у випадку з ВЕЗ на окупованих територіях Запорізької та Херсонської областей маємо справу із «сірою зоною», активною лінією фронту, веденням бойових дій в умовах розриву всіх сталих економічних зв’язків між економічними суб’єктами та очікування операції ЗСУ з деокупації цих територій. Про яке прискорення соціально-економічного розвитку в таких умовах може йтися? Абсурд! Цілком різні за цілями процеси та незрівнянні речі. «Окупаційні ВЕЗ» у Криму та в Запорізькій та Херсонській областях мають більше схожості з метою застосування як операції впливу, і нічого спільного, крім назви, зі спеціальними економічними зонами українського Криму», – наголосив Юрій Смелянський.
Він провів аналогію сприйняття загарбниками окупованих територій із теоретичною моделлю Елізабет Кюблер-Росс – теорією, згідно з якою в медицині та психології «при отриманні шокуючої інформації її осмислення людиною проходить кілька ступенів» – ланцюжок із п’яти послідовних станів: «Заперечення –гнів-торг-депресія-прийняття».
На думку співрозмовника Крим.Реалії, до окупантів українських територій її можна застосувати як «Модель втрачених ілюзій», тоді стадії такої моделі для загарбників виглядатимуть так: «Сакральність–експлуатація–розчарування–заперечення–торг–страх–осмислення неминучості».
Окупантам потрібна дедалі більша кількість інструментів для стримування панічних настроїв
«Як вважають у всьому цивілізованому світі, Росія програє у розв’язаній нею війні. Це розуміють і кримські колаборанти, і їхні кремлівські господарі. Гадаю, такі соціальні групи в окупації, як відверто проросійські чи ті, що нейтрально ставляться до окупантів, включаючи колаборантів, сьогодні психологічно перебувають у стадіях від «заперечення» до «осмислення неминучого». У таких умовах окупантам потрібна дедалі більша кількість інструментів для стримування панічних настроїв серед цих соціальних груп населення. У цьому контексті озвучення довгострокових планів, а механізм ВЕЗ – це довгостроковий стратегічний проєкт соціально-економічного розвитку, виглядає як спроба отримати підтримку місцевого населення окупованих територій в умовах ненависті до окупантів», – заявив експерт.
Юрій Смелянський вважає, що на окупованих територіях Запорізької та Херсонської областей триває незаконна експропріація бізнес-активів, процеси мародерства та переділ власності.
«Таким чином, заява про запровадження режиму ВЕЗ є заохоченням мародерства та обіцянкою мародерам надати державну підтримку в рамках інструментів ВЕЗ, включаючи фінансову підтримку. Робиться спроба формування лояльності до окупантів: потрібні спільники та якнайбільше. Яскравий приклад – кримський колаборант Козенко, призначений відповідальною особою за організацію мародерства, вже заявив, що на Запоріжжі нарахували 700 майнових комплексів, які мають українських власників, які окупанти готові передати в інші руки. На підході є 800 таких об’єктів. Призначення колаборанта Козенка немає нічого спільного із процесом передачі позитивного досвіду. Це – призначення лояльної особи, яку не шкода і яку можна використовувати для реалізації політики колонізації окупованої території», – додав Юрій Смелянський.
Експерт заявив, що категорія «сучасний» та категорія «ВЕЗ» – протилежні за смисловим наповненням. На його думку, сучасна економічна думка оперує іншою, новішою категорією – «територія пріоритетного розвитку», а ВЕЗ – із «минулого».
Практично єдиним серйозним інвестором «окупаційної ВЕЗ» у Криму був і залишається федеральний бюджет Росії
«Позитивного досвіду, крім військового, кримський «окупаційний варіант» ВЕЗ дати не може через відсутність позитиву апріорі. Близько дев’яти років функціонування «окупаційної ВЕЗ» у Криму вже мали б дати видимий результат. Але окупована територія АР Крим і Севастополя як різні адміністративні території в рейтингах російських регіонів, що публікуються, «пасуть задніх» і залишаються залежними від фінансових ін’єкцій з федерального бюджету. Своєрідний вид наркотичної залежності: найголовнішим та практично єдиним серйозним інвестором «окупаційної ВЕЗ» у Криму був і залишається федеральний бюджет Росії», – резюмував він.
Раніше на тлі військової агресії в Україні в Криму вирішили розробляти чергову програму розвитку азово-чорноморських кримських портів і портів у «нових суб’єктах»: місцева кримська влада знову не може обійтися без фінансування з Кремля.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
