2023 року Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини виповниться двадцять років. День її ухвалення 32-ю сесією Генеральної конференції Комітету всесвітньої спадщини Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) – 17 жовтня 2003 року. У системі ЮНЕСКО нематеріальну спадщину називають «живою» і наголошують, що «вона належить усім».
Як ЮНЕСКО та Міжнародний комітет «Блакитного щита» підтримують суверенітет і територіальну цілісність України, чому Росія не ратифікувала Конвенцію про охорону нематеріальної культурної спадщини, але поряд із матеріальним культурним кримським надбанням поспішає привласнити і нематеріальне: казки, звичаї, легенди, традиції, пісні, ремесла – у цьому спробували розібратися Крим.Реалії.
Нематеріальна спадщина людства – жива спадщина у списках ЮНЕСКО
Термін «нематеріальна культурна спадщина» означає ті звичаї, форми показу та виразу, знання і навички, а також пов’язані з ними інструменти, предмети, артефакти та культурні простори, визнані спільнотами, групами і в деяких випадках окремими особами як частина їхньої культурної спадщини.
У системі ЮНЕСКО нематеріальною культурною спадщиною займається спеціалізований Міжнародний Комітет з питань її охорони.
18-та сесія Міжнародного Комітету з охорони нематеріальної культурної спадщини відбудеться у грудні в місті Касане (Республіка Ботсвана). До цього на початку жовтня під час третього засідання Бюро завершиться підготовка порядку денного.
Раніше, на 17-й сесії Міжнародного Комітету в Рабаті (Марокко) у 2022 році було схвалено запит України, до списку нематеріальної спадщини внесли культуру приготування українського борщу.
Україна внесла до офіційних реєстрів нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО п’ять об’єктів, серед яких знання та практики виконання кримськотатарської вишивки «Орьнек». У зазначені реєстри Москва внесла два російські об’єкти, жоден з них не має ніякого стосунку до окупованих Росією територій України.
Культурна спадщина людства: кримськотатарський орнамент «Орьнек» (фотогалерея)
Блакитний щит на об’єктах архітектури у Львові та Одесі
Міжнародний комітет «Блакитного щита» – міжнародна неурядова організація, заснована у 1996 році для захисту світової культурної матеріальної та нематеріальної спадщини від таких загроз, як збройні конфлікти та стихійні лиха. Спочатку організація замислювалася як аналог Червоного Хреста і Червоного Півмісяця у сфері охорони здоров'я. Її назва походить від символу – блакитного щита, що використовується для позначення культурних об'єктів, що охороняються відповідно до Гаазької Конвенції про захист культурних цінностей у збройних конфліктах 1954 року.
За підтримки ЮНЕСКО, у межах проєкту збереження культурної спадщини в Одесі на перших 50 будинках у місті вже з’явилися знаки «Блакитний щит». А у Львові знаком «Блакитний щит» позначили 794 пам’ятки архітектури.
З 23 травня 2023 року музейний експерт, спеціаліст з охорони пам’ятників, військовослужбовець Збройних сил України Кирило Кобцев є офіційно зареєстрованим представником Міжнародного комітету «Блакитний щит» в Україні з правом створити національний комітет. Мета – об’єднання всіх зацікавлених сторін з метою захисту матеріальних і нематеріальних культурних цінностей в Україні під час воєнних дій та у разі виникнення надзвичайних ситуацій.
На кримські об’єкти Росія ставить позначки «скарби подвійного призначення»
ЮНЕСКО і «Блакитний щит» не визнають анексію Криму і виступають на захист української культурної спадщини, яка зазнає знищення під час російської агресії в Україні.
Росія не є стороною Конвенції ЮНЕСКО про нематеріальну культурну спадщину. В інтерв’ю російській «Парламентской газете» колишня перша заступниця Комітету Держдуми РФ з питань культури Олена Драпеко так пояснювала вказаний факт у 2018 році: Конвенція загальмувала розвиток народів тих країн, які її ратифікували, зберігає спірні традиції, тому Росія не ратифікувала документ і продовжує спостерігати, як Конвенція реалізується іншими країнами.
У листопаді 2022 року відповідальний секретар комісії РФ у справах ЮНЕСКО Григорій Орджонікідзе заявляв, що Росія не домагатиметься включення російських страв до списку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО через те, що туди був внесений український борщ.
До створення реєстру нематеріального спадщини в Росії повернулися після незаконної анексії Криму в 2014 році та окупації частин територій Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, у процесі російської агресії в Україні, що триває з лютого 2022 року. При цьому Кремль поширив на анексовані та окуповані території дію федерального законодавства та нормативних актів центру.
Профільний закон «Про нематеріальне етнокультурне надбання Російської Федерації», що набув чинності 20 жовтня 2022 року, заснував федеральний державний реєстр об’єктів нематеріального етнокультурного надбання Росії, а також передбачив можливість ведення регіональних реєстрів об’єктів етнокультурного надбання.
Уряд Росії у серпні ухвалив окрему постанову, якою затвердив положення про порядок формування «державного реєстру об’єктів нематеріального етнокультурного надбання» федерального рівня.
Свято феодосійських караїмів «Ага-Думпа» та творчу спадщину кримськотатарського сімейного ансамблю Зінадінових вже встигли внести до федерального реєстру від Криму.
Оракъ Тойу під кенасою: як кримські караїми в Сімферополі відзначали свято врожаю (фотогалерея)
Тим часом у РИА «Новости Крым» склали свій список із семи кандидатів на внесення до федеральної «скарбниці»: кримськотатарський танець «Хайтарма», народні легенди про Мамая, свято кримських греків «Бик із позолоченими рогами», кримські топоніми, культурна спадщина кримчаків, «потьомкінські села» (розуміються як перші російські села в Криму), кримськотатарські візерунки.
У травні-червні 2024 року в окупованому Криму чекають на фольклорну експедицію з московського Будинку народної творчості ім. В. Полєнова.
Російська громадська думка: «Не час витрачати гроші на порятунок казок»
«Це практично перелік іноагентів навпаки. Хто тут найтрадиційніший? А хто тут укорінений? Хто найбільш гнучкий і самобутній?» – уїдливо відзначила російська журналістка та телеведуча Ксенія Собчак у розборі новин на своєму YouTube-каналі «Осторожно: Собчак».
Севастопольське видання ForPost повідомило, що журналісти та спостерігачі в Росії неоднозначно оцінили створений урядом Росії реєстр об’єктів нематеріального етнокультурного надбання. Логіка у їхніх судженнях проста: не час витрачати бюджетні гроші на порятунок казок. У статті під заголовком «Як Надія Бабкіна та полювання на вовків стали надбанням Росії» автори спробували заручитися поясненням «феномену такого сприйняття в суспільстві» російської фольклористки, казкознавиці й фахівчині з вивчення народних міфологічних прикмет та повір’їв, кандидатки філологічних наук Варвари Добровольської.
Після невдалих спроб Росії у 2019 році включити до реєстру нематеріальної спадщини ЮНЕСКО «поїдання новорічного салату «Олів’є»» та «перегляд радянського художнього фільму «Ирония судьбы…», сучасна реакція російського істеблішменту на дії влади стала показовою.
Агресор не може сам внести до реєстрів ЮНЕСКО кримські об’єкти
Питання формування регіонального реєстру нематеріальної спадщини в Криму доручено привласненому після 2014 року та перепрофільованому Росією «Центру народної творчості Криму». Тут розробили та затвердили відповідне положення про такий реєстр, але доступу до нього не надали.
Як повідомляють російські ЗМІ, заступник директора Центру Микола Антюфрієв з 14 до 17 вересня 2023 року взяв участь у кущовому засіданні Всеросійського форуму з питань діяльності у сфері нематеріального етнокультурного надбання (Липецьк). Форум заснували та організували Мінкульт РФ та Державний Російський Дім народної творчості ім. В. Полєнова (Москва). Його директор – Тамара Пуртова – є головою Російського комітету зі збереження нематеріальної культурної спадщини. На форумі обговорювали «подальшу стратегію формування федерального та регіональних реєстрів об’єктів нематеріального етнокультурного надбання».
Микола Антюфрієв подав на узгодження членам експертної ради для включення до федерального реєстру нематеріального культурного надбання Росії низку кримських об’єктів: «Легенду про сім колодязів» (Леніно), кримську ажурну та фонову філігрань (Сімферополь), «Татар ішлеме» – золоте шиття двосторонньою гладдю (Сімферополь), «Шетар» – підписання шлюбного договору – обов’язкового атрибуту визнання сім’ї у весільному обряді караїмів (Євпаторія), День рівноапостольних Костянтина та Олени – традиційне свято «Панаїр» фракійських греків (Білогірський район) та Всеросійський фестиваль-ярмарок «Великий шовковий шлях» (Судак).
Выставка «Нагъышлар сыры» — «Таинство вышивки»
«Оскільки в основі національної ідентичності лежить нематеріальна культурна спадщина, російська агресія має на меті руйнування наших засад», – йдеться у звіті Міністерства культури та інформаційної політики України.
Відповідно до ухваленого рішення, з кінця 2022 року Російська Федерація надалі не головуватиме в ЮНЕСКО, але залишається його членом.
Культурний вимір міжнародної української ініціативи «Кримська платформа» охоплює матеріальну та нематеріальну спадщину, яка залишилася в Криму без захисту та руйнується окупаційною владою, потребує негайної уваги міжнародної спільноти в ім’я збереження для майбутніх поколінь. Традиції кримських татар – нематеріальна спадщина корінного народу України: народне мистецтво, мова, кухня, релігійне життя, які не можуть розвиватися та зазнають утисків на анексованому сусідньою Росією Кримському півострові.
До Національного списку елементів нематеріальної культурної спадщини Україна внесла 69 об’єктів.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
