Два роки тому, 29 квітня 2022 року, в анексованому Криму російські силовики викрали, а потім засудили до 7 років колонії медсестру та громадську журналістку Ірину Данилович. За даними Національної спілки журналістів України, як мінімум 28 співробітників українських ЗМІ та цивільних журналістів, у тому числі з Криму, перебувають у російській неволі внаслідок незаконних затримань та фальсифікованих «судових процесів».
Переговори з Росією про звільнення кримських політичних ув'язнених завжди тривали важко, зазначають правозахисники. Останній обмін відбувся у вересні 2019 року. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну це питання взагалі здається нерозв'язним. Міжнародне гуманітарне право передбачає обмін військовополоненими, а щодо цивільних механізмів немає, зазначають у Кримській правозахисній групі.
24 квітня Верховна Рада України ухвалила постанову про «Звернення до міжнародних організацій із забезпечення звільнення та повернення в Україну полонених та незаконно утримуваних журналістів (включаючи цивільних журналістів)». Це викликало стриманий оптимізм у середовищі правозахисників. Наскільки він виправданий, і що може сприяти звільненню журналістів, до того ж і кримських, з російських в'язниць, в етері Радіо Крим.Реалії ведучий Роман Спірідонов поговорив з менеджером проектів Центру прав людини ZMINA Вікторією Нестеренко та головою НСЖУ Сергієм Томіленком.
Як стало відомо «Кримському процесу», громадська журналістка Ірина Данилович відмовилася від участі у процесі розгляду скарги на свій вирок у російському Четвертому касаційному суді загальної юрисдикції. Причина – неможливість захищати себе через хворобу та відсутність лікування.
Ірину Данилович російські спецслужби затримали 29 квітня 2022 року дорогою з Коктебеля – вона їхала додому з роботи. Майже два тижні про Даниловича нічого не було відомо. Знайти Ірину вдалося адвокатам із картотеки ізолятора сімферопольського СІЗО. Як потім повідомила сама Данилович, увесь цей час російські силовики принижували та катували її, вибиваючи свідчення. Російські силовики звинуватили Ірину в незаконному придбанні та зберіганні вибухових речовин. Так звучить стаття, за якою Ірину підконтрольний Росії суд у Феодосії у грудні 2022 року засудив до 7 років позбавлення волі. Термін Ірина відбуває у російській колонії міста Зеленокумськ Ставропольського краю. Свою провину вона не визнала, а правозахисники назвали її справу повністю фальсифікованою.
Ще у СІЗО в Ірини почався отит, який через відсутність медичної допомоги дав серйозні ускладнення для здоров'я. У неї були сильні головні болі, шум у вухах, непритомність і відбулася часткова втрата слуху. Близькі підозрювали, що Ірина мала мікроінсульт. Щоб досягти медичного обстеження, Ірині довелося оголошувати голодування. Як розповідав в інтерв'ю Крим.Реалії її батько, Броніслав Данилович, Ірина так і не отримала кваліфікованої медичної допомоги, а медики заявили їй, що біль і шум у вусі пройдуть, як тільки помре слуховий нерв.
У листопаді минулого року правозахисники опублікували список кримських журналістів, які з 2014 року зазнали або зазнають кримінальних переслідувань з боку Росії. У цьому списку 19 імен. Серед них і перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял, та фрілансер Крим.Реалії (проект Радіо Свобода) Владислав Єсипенко.
Як уточнили правозахисники, із 19 осіб 16 досі позбавлені волі.
Цей список, як і раніше, актуальний і є ризики, що він може стати більшим, каже менеджер проектів Центру прав людини ZMINA Вікторія Нестеренко. Реалії такі, що в анексованому Криму відбуваються постійне придушення свободи слова та зміни у російському законодавстві, що загрожують роботі журналістів, зазначає правозахисниця.
«З початку повномасштабного вторгнення ZMINA зафіксувала приблизно 160 випадків переслідування представників медіа у Криму, ми постійно боїмося того, що ситуація може посилитися. Навіть те, що останнім часом приходили додому до Лутфії Зудієвої, до журналістів «Кримської солідарності», те, що проводили у неї обшуки будинку, адмінпротоколи та суди, які тривають. Ці ризики того, що список стане більшим», – розповіла Вікторія Нестеренко.
За інформацією правозахисників, у російській колонії Ірину один раз оглянули лікарі, і вона досі не отримує необхідного лікування.
«Питання здоров'я Ірини Данилович ми завжди тримаємо на контролі та намагаємось документувати, інформувати. Там були експертизи незалежних лікарів, які надали свій вердикт про те, що так, найімовірніше, мікроінсульт був. Можливо, не один, тому що відбулися зміни у мозку», – розповіла Вікторія Нестеренко.
Ненадання медичної допомоги кримським політв'язням – серйозна проблема, яка існує у російській пенітенціарній системі, кажуть правозахисники. Так, за інформацією Вікторії Нестеренко, сильно погіршилося здоров'я під час етапування до російського Мінусинська у Нарімана Джеляла.
«Він хворів. Тобто очевидно, що його теж зовсім не лікували, медична допомога йому не надавалася. І потім, коли його вже відправили до в'язниці в Мінусинську, ми не знаємо, чи справді там можуть бути хоч якісь найкращі умови утримання, ніж умови, які були у СІЗО. Це завжди під великим питанням, бо ми всі добре знаємо, як ставляться до політв'язнів, українських в'язнів у місцях несвободи. І щодо Владислава Єсипенка, на жаль, також позитивних, змін не відбувається», – каже Вікторія Нестеренко.
24 квітня Верховна Рада України ухвалила постанову про «Звернення до міжнародних організацій із забезпечення звільнення та повернення в Україну полонених та незаконно утримуваних журналістів (включаючи цивільних журналістів)». Серед адресатів – ООН, парламенти та уряди країн ЄС, ПАРЄ, ОБСЄ, парламентська асамблея НАТО, Червоний Хрест, міжнародні журналістські організації.
Це важлива декларація намірів, каже голова НСЖУ Сергій Томіленко.
«Нам хотілося, щоб це звернення було актом прямої дії, після якого принаймні хоча б один громадянський заручник, яким є українські журналісти, вийшов на волю. Водночас я впевнений, що зокрема, це звернення доповнює і воно все ж таки накопичує певну базу аргументів, яка в результаті призведе до свободи, до звільнення наших колег», – розповів Сергій Томіленко.
Як каже Сергій Томіленко, це має важливе моральне значення для журналістів, які опинились у російському полоні.
«Такі новини і такі заяви вони доходять, і ми впевнені, що вони доходять, зокрема, до наших колег до окупованого Криму, доходять до ув'язнених наших колег, несправедливо ув'язнених, і вони бачать ці слова підтримки. Для них важливо, що Україна бореться, що парламент бореться, журналісти борються за своїх, і відповідно це дає певні сили вистояти», – упевнений Сергій Томиленко.
Глава НСЖУ впевнений, що факти та докази переслідування Росією українських журналістів обов'язково опиняться у міжнародному трибуналі над Росією і вона буде покарана за злочини проти журналістів та свободи слова.
«Рух за свободу є, певні прецеденти в минулому були, я знову ж таки згадую Станіслава Асєєва, Сущенка, Марію Варфоломєєву, луганську журналістку. Вони показують, що все одно глобальна міжнародна та національна журналістська солідарність допомагають», – вважає Сергій Томіленко.
За даними НСЖУ, щонайменше 28 співробітників українських ЗМІ та цивільних журналістів, у тому числі з Криму, перебувають у російській неволі.
«Єдиною їхньою провиною перед Росією є те, що журналісти обрали шлях професійної незалежної журналістики, а не шлях пропаганди, двигунів пропаганди. Журналістика – не злочин», – заявив Томіленко.
Привернення уваги до таких фактів міжнародної професійної спільноти є важливим, наполягає Томіленко. НСЖУ готує спеціальне звернення на підтримку українських журналістів до конгресу Європейської Федерації журналістів, який має відбутися у травні. Томіленко сподівається, що це дозволить національним союзам цієї асоціації з Великобританії, Італії, Франції та Іспанії працювати з урядами своїх країн для того, щоб об'єднати зусилля для звільнення українських журналістів із російського ув'язнення.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
