Біля Севастополя триває восьмий етап будівництва автомагістралі «Таврида» і він має стати останнім. Кримчани скаржаться, що заради цього масово вирубують дерева та кущі. За інформацією російської Служби автодоріг Криму, заради «Тавриди» загалом мають зрізати понад 111 тисяч дерев і 116 тисяч кущів. Екологи вважають, що насправді знесено більше. Підконтрольні Москві посадовці нещодавно заявили, що лісосмуги вздовж «Тавриди» не робитимуть. Екологи вважають, що такі знесення рослинності «під нуль» руйнують природу Криму. Вирубку через супутники відстежує та фіксує Національний центр управління та випробувань космічних засобів.
Біля «Президентської дороги» під Севастополем триває вирубка під будівництво «Тавриди». Дерева просто зносять екскаваторами, ламають, розрубують на частини та вивозять.
Сергій, глядач із Криму, надіслав нам відео, на якому техніка підійшла під пагорб із деревами, які в минулому сторіччі висаджували кримчани. Сергій – агроном за фахом. Розповів, що сприймає таку вирубку як варварство. Обличчя автора на його прохання не показуємо з міркувань безпеки.
Все це нищиться, я вважаю, що варварським способом.Сергій, кримчанин
«Там ялівці великі були. Ці сосни, ці ялівці створювали маленьку підстилку, щоб там хоч щось жило. А сьогодні все це нищиться, я вважаю, що варварським способом. Можна було по школах, по кримчанах роздати ці сосни. Зараз існують технології, можна навіть великі сосни пересаджувати. Маленькі викопати лопатою та пересадити в парк, школу, по всьому місту», – вважає Сергій.
Кримчанин звернувся з приводу вирубки в усі можливі інстанції. Але реакції – нуль.
Мені сказали: шансів там немає ніякихСергій, кримчанин
«Я почав дзвонити в природоохоронну прокуратуру. Прокуратура мене заспокоїла та сказала: «Все, що там було цінне, пересадили». Але це не так, сто відсотків! Я спитав: «Яким чином мені діяти?». Мені сказали: «Ну, напишіть заяву, скаргу. Її розглянуть, але насправді шансів там немає ніяких», – розповів Сергій про свою розмову з представниками відомства.
Крим.Реалії звернулися за коментарями до Департаменту природних ресурсів та екології Севастополя і природоохоронної прокуратури міста. Відповіді не отримали навіть за місяць.
Крим.Реалії спитали у севастопольців, як вони ставляться до вирубки дерев заради траси Таврида.
«Я взагалі негативно ставлюся до вирубки дерев, це наші легені. Треба планувати свої траси так, щоб вирубувати якнайменше дерев», – поділився думками чоловік із Севастополя.
«Коли прийшла Росія, ми жили без тепла, без світла, без газу. Зараз в нас які дороги, які траси, скільки посадок! Якщо потрібно по трасі, вони посадять в десять разів більше. Це Росія, це наша батьківщина!» –заявила одна з опитаних.
«Взагалі ж угробили все. Це ви вважаєте вирубка?! Там все було вбито! А раніше була нормальна дорога. Тепер що? Ані дерева, ані чого немає.
Ось ми їхали з маленькою дитиною. Під Керчю тільки один раз змогли зупинитися, зроблено «кишеню». Там ані навісів, нічого немає», – обурюється інший перехожий.
Севастопольські ЗМІ розповідали у 2016 році: існувало три варіанти прокладання траси біля міста. Через село Верхньосадове зі знесенням частини будинків, через фруктові сади біля цього ж села, і третій – через лісовий масив Мекензієвих гір. З вирубкою дерев, у тому числі червонокнижних. Підконтрольні Росії севастопольські чиновники обрали третій варіант. Коротший на 8 кілометрів та дешевший, хоча не набагато. Восьмий етап будівництва траси коштуватиме майже 9 мільярдів рублів, це більше 3 300 мільярдів гривень. Завершити його планують у 2023 році.
Отримали відповідь: «ось коли дерева вирубають, ми тоді і порахуємо, скільки їх вирубали і яка повинна бути компенсаціяВадим Келесніченко
Питання вирубки піднімав телеканал «Первый Севастопольский». Ведучим там нині працює колишній український високопосадовець, який утік до Криму Вадим Колесніченко. Він розповідав в ефірі, що телеканал так і не зміг побачити плану компенсаційних посадок дерев.
Цей телеканал також звертався за відповідями до Департаменту природних ресурсів та екології Севастополя.
«Ми отримали чудову відповідь: «ось коли дерева вирубають, ми тоді і порахуємо, скільки їх вирубали і яка повинна бути компенсація», – розповів Вадим Колесніченко глядачам про результат звернення.
Нещодавно з’ясувалося, що лісосмуги біля траси «Таврида» робити не планують. Таку заяву зробив підконтрольний Росії міністр екології Криму Геннадій Нараєв. Цю інформацію він раніше не озвучував. Але, виявляється, це було закладено в сам проєкт.
Вліво та вправо по 75 метрів не передбачено будь-яких рослинГеннадій Нараєв
«Згідно з проєктним рішенням, в ширині проходження траси вліво та вправо по 75 метрів не передбачено будь-яких рослин, лісових рослин. Це перше. І доволі складно взагалі підібрати вільну ділянку. Там настільки щільна, скажімо так, зона господарювання: розпайовані землі або належать вже приватним особам. Тобто практично немає вільної землі, земель для висадки лісових насаджень», – заявив Геннадій Нараєв в ефірі радіо «Спутник в Крыму».
Нараєв також повідомив, що компенсаційні висадки робляться та робитимуться надалі в зовсім інших регіонах, далеко від траси. Він заявляє, що дерева зараз висаджують у Первомайському районі півострова.
Еколог із Севастополя Маргарита Литвиненко розповідає, що контролювати вирубку місцевій громадськості останнім часом стало майже неможливо.
Контроль за тим, скільки дерев де посаджено, скільки зрубано, практично неможливий для громадськостіМаргарита Литвиненко
«Вирубка іде масштабна, навіть супермасштабна, можна сказати. Тому що тільки в районі Севастополя вирубано не менше від 20 тисяч дерев. І це тільки те, що було за актами. Більше того, місцева влада вживає заходи, щоб якомога більше приховати кількість зелених насаджень, які зносяться. Це знищення комісій по знесенню, це передача регулюючої функції та дозвільної, контролюючої в одне відомство: це управління екології. І, відповідно, контроль за тим, скільки дерев де посаджено, скільки зрубано, практично неможливий для громадськості зараз», – каже вона.
Вирубку дерев у Криму відстежують з космосу
Україна підписала та зобов’язана виконувати Бернську конвенцію «Про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі» і має забезпечити моніторинг своїх Смарагдових об'єктів – так називають території особливого природоохоронного значення.
В Україні 377 територій особливого природоохоронного значення. Чотири кримських потрапили в зону будівництва Тавриди. Це природоохоронні об’єкти на Керченському півострові, в передгірних степах Криму, в Білогірському районі та біля Севастополя. За допомогою супутників моніторинг їх у Криму проводить Національний центр управління та випробувань космічних засобів (НЦУВКЗ).
Загалом сума впливу на ці об’єкти становила 1307 гектарівВ'ячеслав Вішняков
«Антропогенні зміни природного середовища територій наступних Смарагдових об’єктів на момент зйомки, коли здійснювався моніторинг, становило: по Севастопольскому об’єкту – 200 гектарів, по Білогірському – 54 гектари, по передгірним степам Криму – 26,4 гектари, Керченський півострів – 1027 гектарів. Загалом сума впливу на ці об’єкти становила 1307 гектарів», – розповідає про спостереження начальник групи інформаційно-аналітичного центру НЦУВКЗ В'ячеслав Вішняков.
Ось так з космосу виглядають роботи на трасі поблизу Керчі.
Це – ділянка знищеного лісу поблизу села Скалисте.
А це вже – моніторинг сьомого етапу будівництва, біля Севастополя.
Цей факт турбує, особливо щодо долі вразливих ендемічних видівВ'ячеслав Вішняков
«За знімками середньої розрідженості було визначено часові зміни. Зліва на карті – це знімок високої розподільної здатності, де було вже остаточно визначено діяльність і наслідок будівництва на даній ділянці. Було виявлено ділянки вирубки площею 158 та 5 десятих гектара. За результатами проведеної роботи по даній карті було виявлено ділянки з вирубкою на території Севастопольского Смарагдового об’єкту і вона становила 154 та 4 десятих гектара. Цей факт турбує, особливо щодо долі вразливих ендемічних видів, яким загрожує зникнення внаслідок руйнування їхнього середовища існування», – пояснює В’ячеслав Вішняков.
Якщо зменшується кількість лісу, то зменшується і кількість води в підземних джерелахМаргарита Литвиненко
«Навкруги Севастополя – нестача лісів, не дивлячись на те, що було озеленення у 50–60-х роках. Потрібно враховувати, що Севастополь – це район зсувонебезпечний, обвалонебезпечний. І багато таких ділянок, де відбувається ерозія ґрунту, де відбувається розмив ґрунту, де є зсуви. Звісно, негативний вплив здійснюватиме на Севастополь така величезна кількість вирубаних дерев. Ще існує таке поняття, як участь лісу в збереженні водоносних шарів, у збереженні води. А вода у нас зараз – проблема номер один в Севастополі. Якщо зменшується кількість лісу, то зменшується і кількість води в підземних джерелах», – пояснює Маргарита Литвиненко.
Наприкінці 2020 року в Києві почала працювати робоча група з питань визначення шкоди довкіллю в Криму. Міністерство охорони довкілля України, прокуратура Автономної Республіки Крим, науковці планують розробити спільну методику, яка допоможе встановити усі збитки, завдані Росією природі півострова.
