Підконтрольний Росії Верховний суд Криму засудив до десяти років позбавлення волі жителя села Піонерське Сімферопольського району Ігоря Купича. Його визнали винним у справі про спробу підпалу військкомату та підготовку вибуху на залізниці. На прикладі цієї історії російська влада заявила про боротьбу з диверсантами під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Правозахисники стверджують, що ця справа за низкою обставин має ознаки політичного переслідування. Хто такий Ігор Купич і чому він опинився у в'язниці, розповідаємо у матеріалі Крим.Реалії.
Спроби підпалів військкоматів стали масовими у Росії після початку нею повномасштабного вторгнення в Україну. З публічних прикладів – щонайменше десяток таких випадків. В анексованому Криму – своя історія. Російські силовики затримали кримчанина за звинуваченням у спробі підпалу російського військкомату в Сімферополі, мешканця передмістя Ігоря Купича. Сталося це ще минулого року, але довгий час про цю справу не було відомо майже нічого. Її розгляд був непублічним. Російська влада лише після вироку оголосила про успіх у боротьбі з диверсантами. Крим.Реалії спробували відновити цю історію.
Пошуки за силуетом
Ігоря Купича було затримано в червні минулого року. За інформацією російського телеграм-каналу «Mash на волне», 1 червня російські силовики прийшли в будинок до затриманого і відвезли його в ІТТ.
Офіційно російські силовики не повідомляли про це затримання.
Інцидент, в якому звинувачують кримчанина, стався в ніч на 28 травня 2022 року в Сімферополі.
Невідомий спробував підпалити військкомат по вулиці Сельвінського.
«Він кинув пляшку з горючою сумішшю у вікно, але та розбилася об ґрати. У результаті нічого не спалахнуло, а палій втік з місця. Слідчі вивчають записи з камер, де видно силует зловмисника», – повідомляв російський телеграм-канал «SHOT».
Відео нібито з місця події публікував той же телеграм-канал «Mash на волне», повідомивши, що інцидент стався «у суботу близько другої години ночі».
«Пляшка (із запалювальною сумішшю – КР) розбилася, і чоловік втік – його шукають», – сказано в повідомленні.
У підконтрольних російській владі кримських медіа наводиться інша версія – що спалах «був своєчасно виявлений і локалізований» російськими військовими.
«Під контролем МВС був добу без сну та відпочинку»
Про самого Ігоря Купича відомо небагато. У соцмережах є облікові записи з такими даними, але вони порожні: немає ні інформації, ні фото. У судових матеріалах згадується, що кримчанин – 1983 року народження, громадянин Росії та України (ймовірно, може йтися про російський паспорт, виданий у Криму після його анексії в 2014 році – КР), має вищу освіту, офіційно не працевлаштований, неодружений, несудимий, батько неповнолітньої дитини.
Згідно з матеріалами справи, кримчанина було затримано на підставі кримінальної справи, порушеної за статтею 213 Кримінального кодексу Росії (хуліганство) слідчим відділу з розслідування злочинів Київського районного управління МВС Росії в Сімферополі.
Вже після затримання його звинуватили за статтею 222.1 Кримінального кодексу Росії (незаконні придбання, передача, збут, зберігання, перевезення чи носіння вибухових речовин або вибухових пристроїв).
З ним проводили слідчі дії, він добу був без сну та відпочинкуЮрій Бердников
Кримський адвокат Юрій Бердников намагався оскаржити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, призначений Ігорю Купичу судом. Він заявив, що його підзахисного було затримано близько 18:00 години 31 травня 2022 року, і відтоді він перебував під контролем співробітників МВС.
«З ним проводили слідчі дії, він добу був без сну та відпочинку, не мав можливості самостійно пересуватися, приймати рішення про своє місцеперебування», – заявлено в апеляційній скарзі на рішення суду про арешт Ігоря Купича.
За інформацією адвоката, кримчанин провину заперечує. Він «має міцні соціальні зв'язки» за місцем проживання, заробляє на життя роботою за наймом у приватних підприємців, характеризується з позитивного боку і раніше неодноразово пояснював, що не збирається ховатися від органів слідства.
Адвокат просив суд пом'якшити запобіжний захід Ігорю Купичу, зазначивши, що сторона обвинувачення «не надала доказів наявності ризиків, передбачених статтею 97 Кримінально-процесуального кодексу Росії (підстави для тримання під вартою – КР), а в ухвалі суду першої інстанції «не зазначені обставини, що виправдовують обрання настільки суворого запобіжного заходу».
Суддя підконтрольного Росії Верховного суду Криму Галина Редько, у свою чергу, ухвалила, що затримання Ігоря Купича є таким, що «відповідає вимогам закону», і відмовила у пом'якшенні йому запобіжного заходу, оскільки вважала, що обвинувачений «може перешкодити провадженню у кримінальній справі або сховатися від дізнання, попереднього слідства».
Епізод із залізницею
Таким чином, Ігор Купич із червня 2022 року перебуває в СІЗО Сімферополя. Після цього про його долю нічого невідомо. Згадав про нього у листі із СІЗО перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял у вересні минулого року.
У всіх нас схожі по суті справи, що відрізняються лише деталями. Та сама брехня, поміщена у різні декораціїНаріман Джелял
«У СІЗО мені довелося познайомитися безпосередньо чи дистанційно з багатьма політв'язнями. Серед них – Ігор Купич. У всіх нас схожі по суті справи, що відрізняються лише деталями. Та сама брехня, поміщена у різні декорації. Різниця може бути тільки в тому, що багато хто не очікував опинитися в такому становищі, і лише деякі, як і я, передбачали цю загрозу. Ми намагаємося знайомитись, підтримувати один одного. Звичайно, усвідомлення того, що ти не один у такій біді, зміцнює тебе і допомагає підтримувати інших», – пише він.
У вироку, винесеному Ігорю Купичу, повідомляється вже про три статті Кримінального кодексу. У процесі слідства його звинуватили ще й у плануванні вибуху залізниці в Криму.
Кримчанин, як вважає обвинувачення, планував підірвати залізничну колію, для чого заздалегідь придбав протитанкову міну і фотографував залізничний міст, щоб визначити місце для розміщення вибухового пристрою.
У результаті суд призначив Ігорю Купичу покарання у вигляді восьми років позбавлення волі та штрафу в 70 тисяч рублів. Він провину не визнав і намагався оскаржувати судове рішення. Але підконтрольний Росії Верховний суд Криму залишив вирок без змін.
«СВО», сумнівні експертизи та пропаганда
Звинувачення та обставини розгляду справи Ігоря Купича в суді свідчать про її політичний характер, вважають у Кримській правозахисній групі.
Ніхто не збирався встановлювати істину, Ігоря Купича наперед назвали виннимОльга Скрипник
«Суддя та слідство постійно наголошували, що ці дії Ігор Купич вчинив на знак протесту проти так званої «СВО» (так у Росії називають своє повномасштабне вторгнення в Україну – КР). Це вже видає політичний мотив у цій справі. У справі проглядається явне порушення презумпції невинуватості. Ніхто не збирався встановлювати істину, Ігоря Купича наперед назвали винним. «Суд» спирався лише на експертизи, які були проведені слідством, та на результати оперативно-розшукової діяльності, до яких немає жодної довіри, бо такі експертизи в Криму постійно фабрикуються. Це можна бачити на прикладах справ журналіста Владислава Єсипенка та «Хізб-ут Тахрір». Усі клопотання захисту були проігноровані судом, наприклад, про проведення додаткових експертиз. Загалом ці аргументи для нас є свідченням політично вмотивованого переслідування», – пояснила Крим.Реалії координаторка КПГ Ольга Скрипник.
На її думку, справу проти Ігоря Купича російська влада також використала з пропагандистською метою, щоб переконати жителів Кримського півострова, що «повсюди диверсанти та силовики з ними успішно борються».
Окрім Ігоря Купича, у диверсії на залізниці в Криму 23 лютого цього року звинуватили сімох громадян України, Росії та Болгарії.
Коли всі вони були у СІЗО, трапився ще один залізничний інцидент – невідомі пустили під ухил потяг у Сімферопольському районі. Причетних до цього шукають.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
