Франція хоче військової перемоги України над Росією та відновлення територіальної цілісності країни, включно з Кримом – про це в день приїзду до Києва лідерів кількох країн ЄС написали західні ЗМІ з посиланням на власні джерела. Про те, яким шляхом може відбутися звільнення Кримського півострова, які компроміси щодо Криму можуть стати предметом дискусій і скільки кримських татар сьогодні захищають незалежність України зі зброєю в руках, Крим.Реалії говорили з головою Меджлісу кримськотатарського народу Рефатом Чубаровим.
«Немає сумнівів, що Крим буде звільнено»
– До Києва прибули президент Франції Емманюель Макрон, канцлер Німеччини Олаф Шольц, президент Румунії Клаус Йоханніс та прем'єр-міністр Італії Маріо Драгі. Reuters написали, що Париж хоче, зокрема, повернення Криму Україні.
– Мене це дуже втішило, оскільки вперше так чітко озвучено офіційну позицію Франції в частині Криму.
– Крим буде звільнено?
– У цьому немає жодних сумнівів. З повномасштабним вторгненням Росії в Україну для всіх стало очевидним, що ця війна має завершитися відновленням територіальної цілісності України. Всі інші формати чреваті постійною загрозою нападу Росії на Україну.
– У вашому баченні сьогодні більш вірогідний військовий шлях чи дипломатичний?
– Етап визволення півдня України означатиме початок агонії Росії. Тому це визволення мені бачиться елементом капітуляції Росії.
– Але ж військовим шляхом чи дипломатичним?
Скільки у звільненні Криму буде військових дій – важко сказати, але їх не уникнути
– Внаслідок поєднання багатьох чинників: наявності військової могутності України, економічних санкцій, внутрішніх процесів у самій Росії, насамперед, розбірок у керівництві внаслідок зростаючих громадських протестів.
Скільки у звільненні Криму буде військових дій – важко сказати, але їх не уникнути. Проте вони носитимуть характер знищення тих видів зброї, які безпосередньо загрожуватимуть звільненню Криму. Я маю на увазі ЗРК та військові кораблі Чорноморського флоту Росії. Активних запеклих бойових дій на території самого півострова, як на мене, вдасться уникнути.
«Скаженого собаку не вилікувати»
– Генерал-майор ЗСУ Дмитро Марченко в інтерв'ю Крим.Реалії заявив, що після того, як Україна отримає відповідну зброю, міст через Керченську протоку стане ціллю номер один. Як оцінюєте таку заяву?
Те, що Керченський міст має бути знищено – у цьому жодного сумніву немає
– Те, що Керченський міст має бути знищено – у цьому жодного сумніву немає. Це обов'язкова умова, щоб наблизити визволення України загалом та Криму зокрема. Це військова необхідність.
– Військовий шлях навряд чи дозволить уникнути випадкових втрат серед цивільного населення Криму. Як бути з цим?
– Я не належу до тих людей, які вважають, що досягнення військових цілей виправдовує знищення цивільного населення – жодною мірою. Ми маємо зробити все, щоб домогтися відновлення територіальної цілісності української держави якомога меншими військовими діями. Але при цьому ми всі розуміємо, що Москва не піде добровільно.
Дуже хотілося б, щоб визволення Криму відбулося без кривавих бойових дій на півострові
Я згадав цікавий випадок. Є в Італії автономна провінція Південний Тіроль. Там жили переважно етнічні німці, але за підсумками Першої світової цю територію приєднали до Італії. Почалася політика італізації цього регіону. Була навіть у Третьому рейху ідея переселити тірольських німців до окупованого Криму. Після Другої світової німці намагалися домогтися дотримання своїх прав. Національний рух вигадав акцію Feuernaht («Вогняна ніч»). Вночі вони підірвали всі високовольтні опори в Альпах, щоб змусити італійський уряд та Австрію зайнятися їхніми проблемами. Вони продумали до дрібниць, щоб уникнути людських жертв, але цього їм не вдалося – п'ять людей загинули.
Я це розповідаю до того, що, на жаль, навіть найгуманніша мета може призвести до насильства. Дуже хотілося б, щоб визволення Криму відбулося без кривавих бойових дій на півострові.
– В одному з нещодавніх інтерв'ю ви сказали, що не уявляєте, що українські війська звільнять Херсонщину та дисципліновано зупиняться на адмінкордоні з Кримом. Ну а якщо уявити, що Крим для Росії виявиться тією межею, за якою вона готова застосувати ядерну зброю? І потім, нещодавно ми чули слова про те, щоб дати Путіну зберегти обличчя.
– Скажених собак неможливл вилікувати. Їх слід вбити, щоб вони не заразили інших, у тому числі людей. З боку Росії та Путіна перейдено всі можливі лінії, і повернення обличчя вже неможливе.
Щодо ядерної зброї. Якщо піддатися на цей шантаж, постає питання: а якими будуть наступні ультиматуми?
Щодо ядерної зброї. Якщо піддатися на цей шантаж, постає питання: а якими будуть наступні ультиматуми, на які світ має піддатися, щоб уникнути ядерної війни? У тому й відповідальність міжнародного співтовариства, щоб нікому ніколи не кортіло шантажувати світ ядерною зброєю. І починати це треба з Москви та з Путіна. Воно має знайти механізми, щоб унеможливити такий напад, якщо цей скажений собака відв'яжеться. Ну і подумати, як усунути цього скаженого собаку.
– Від якої історії з початку повномасштабної війни вам було найболючіше?
– Подій багато, і ти не можеш скласти їхню ієрархію. Дуже багато людських трагедій проходить через мене. Сотні.
Вчора ми привезли дванадцятирічного хлопчика з Туреччини, щоб він у Києві поховав свого батька
Наприклад, людина помирає від тяжкої хвороби на окупованій території, і ми можемо її в Києві врятувати, але ми не можемо її звідти евакуювати. Або одна мама обігнула весь світ через Мексику, Америку, щоб з'єднатися зі своєю дочкою. У нас від тяжкого поранення помирав військовослужбовець, кримський татарин, уже в окупованому місті. Він помер, і ми не змогли його поховати з усіма почестями, тому що місто досі окуповане. Таких моментів багато, і я жодного виділити не можу. Буквально вчора ми привезли дванадцятирічного хлопчика з Туреччини, щоб він у Києві поховав свого батька.
Кримські татари на війні
– Є у вас приблизне уявлення, скільки бійців серед кримських татар сьогодні?
– У нас немає такої цифри, ми не складаємо такої бази. Це ризиковано для самих людей, бо кожен військовослужбовець чи боєць ТРО, виходець із Криму, чи то кримський татарин чи етнічний українець, у нього, як правило, всі близькі у Криму.
Але в мене таке відчуття, що всі чоловіки, кримські татари, яких ми знаємо на материковій Україні, перебувають або в лавах Збройних сил, або в теробороні, або у спеціальних волонтерських організаціях.
– Нещодавно фейсбук сколихнув пост Руслана Андрійка, де він казав, що кримські татари не беруть вагомої участі у війні? Які у вас з'являються думки, коли бачите такі пости?
– Коли ці пости – наслідок особистих якостей людини, то кримськотатарською мовою є для цього таке слово – caillik – невігластво. Аби це не було продуманою провокацією.
У 2014 році кримські татари були єдиними, хто відкрито масово виступив із неприйняттям російської окупації та підтримкою територіальної цілісності України. Наш голос був таким сильним, що ставлення українців до кримських татар кардинально змінилося за лічені тижні. Комусь це дуже не подобається.
– Якщо провокація, то з якого боку?
– Я не хотів би називати якихось політичних партій, особливо маргінальних. Навіть якщо їм не замовляють конкретну провокацію, вони займаються нею самі, щоб залишатися помітними в політичних процесах.
– Багато хто каже, що ця війна завершиться за столом переговорів. Якщо буде так, то і Крим лежатиме на цьому столі. Який компроміс щодо Криму ви готові були б прийняти?
У питанні повернення Криму немає компромісів
– У питанні повернення Криму немає компромісів. Якщо раптом виникнуть такі умови, що без компромісів не можна, то про них можна буде говорити лише в тому випадку, якщо не ставиться під сумнів приналежність Криму до української держави і те, що Крим є батьківщиною кримськотатарського народу, де він зможе зберегтися та розвиватися.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
