Окупаційна російська влада Запоріжжя та Херсона за прикладом анексованого Криму заявила про рішення провести «референдуми» та «приєднатися до Росії». Секретар Генради «Единой России» Андрій Турчак також запевнив, що «референдуми» у так званих «ДНР» та «ЛНР» відбудуться, додавши, що «це територія Росії». Крим.Реалії вирішили з'ясувати, чим проведення цих псевдореферендумів загрожує жителям анексованого Криму.
Спікер Білого дому з нацбезпеки Джон Кірбі заявив, що, за деякими ознаками, Росія все ще планує провести «референдуми» вже цього місяця. «Це їхній спосіб досягти якоїсь подоби політичної легітимності військових успіхів», – вважає чиновник.
На думку українського блогера Олексія Копитка, президент Росії Володимир Путін видав указ про збільшення штатної чисельності збройних сил РФ на 137 тис. осіб, зокрема, з прицілом на «приєднання» окупованих українських територій.
«Створюються формальні підстави, щоб у разі нових маніпуляцій з ОРДЛО офіційно інтегрувати війська бантустанов до складу армії РФ», – вважає блогер.
У разі «приєднання» окупованих українських територій після так званих референдумів у Росії також будуть формальні підстави відправляти туди для проходження служби строковиків, у тому числі незаконно призваних з анексованого Криму.
Отаман громадського казацтва Криму Сергій Акімов упевнений, що Кремль має намір «приєднати» окуповані території, після чого багато кримських строковиків буде відправлено туди для проходження служби.
Наступним призовам у Криму варто приготуватися до найгіршогоСергій Акімов
«Обов'язково приєднають – референдуми відбудуться формально. І призовники підуть служити. Багато буде тих, хто звідти не повернуться. А як відреагує суспільство? Судячи з усіх подій, що відбуваються вже з 2014 року, і особливо останніх подій, що відбуваються на території України, то Москві не лише на кримське суспільство начхати, а й на всю світову спільноту начхати теж. Тому наступним призовам у Криму варто приготуватися до найгіршого», – розповів про своє бачення ситуації Крим.Реалії громадський діяч.
На думку кримського активіста Дмитра Демчука, навіть частина кримчан, які підтримують військову агресію Росії в Україні, буде проти відправлення строковиків із Криму на окуповані території.
Одна справа махати портретом діда на параді перемоги, підтримуючи війну, а інша справа відправити на вірну загибель свого синаДмитро Демчук
«Кримське суспільство розділене щонайменше на дві частини – ті, хто за війну, і ті, хто проти війни в Україні. Тим, хто за війну, дано можливість висловлювати публічно свою думку, наприклад, малювати на своїх авто букву Z, носити її на одязі, висловлюватися з цього приводу на ТБ та інших ЗМІ. Тим, хто проти, заборонено все, і є один порятунок – мовчати. Тому точно оцінити відсоткове співвідношення прихильників і противників війни неможливо. Зрозуміло, що противники війни будуть проти відправлення своїх синів на війну. Прихильники так званої СВО, думаю, розділяться у своїх думках з цього приводу, оскільки одна справа махати портретом діда на параді перемоги, підтримуючи війну, а інша справа відправити на вірну загибель свого сина. Для того щоб не створювати ажіотаж, після «референдуму» почнуть призовну кампанію в Криму, але переконуватимуть усіх, що призовники не будуть задіяні у воєнних діях, доки призовники не пройдуть навчання військовій справі, а потім або під тиском, або обманним шляхом кинуть на передову. Адже так уже було в ЛДНР, а чим Крим кращий?» – поділився своєю думкою з Крим.Реалії активіст.
Кримський активіст Павло Степанченко вважає, що відправлення кримських строковиків на окуповані території не викликає відкритого протесту в Криму.
Коли строковики загинули, хто у Криму вийшов із вимогою припинити війну? ОдиниціПавл Степанченко
«Вигодоване на пропаганді суспільство спокійно сприйме службу кримських хлопців, так само як сприйняло «вантаж 200», що повернувся з братовбивчої війни. У нас злиденний народ, тому поїдуть із Криму за контрактом служити на Херсонщину та в Запорізьку область, захочуть заробити, не вистачить контрактників – відправлять строковиків чи завербують ув'язнених. Історія із загиблими моряками з Криму на військовому затонулому крейсері «Москва» показала роз'єднаність і занепад духу в заляканому суспільстві. Коли строковики загинули, хто у Криму вийшов із вимогою припинити війну? Одиниці. Охочих виходити з плакатом проти війни і, тим більше, проти відправки кримських хлопців служити на невизнані території, на пальцях порахувати можна буде. Якщо у батьків призовників є сила волі та голова на плечах, то їхні сини не підуть зі зброєю в руках служити в армії Росії на території України», – розповів свою думку Крим.Реалії активіст.
А ось кримський активіст Олексій Якубенко має сумнів щодо можливості проведення «референдумів» на окупованих територіях.
«Лише одиниці в Криму приймуть на ура такий розвиток подій! Якщо ж таке станеться, то основна маса всіма правдами й неправдами обходитиме військкомати десятою дорогою через хутір! Чесно кажучи, я слабо вірю в ці «референдуми», – наголосив активіст.
США заявили, що не визнають референдуми на території України.
Участь у псевдореферендумах, які російські окупанти планують провести у Донецькій, Запорізькій та Херсонській областях, може закінчитися для українців кримінальною статтею. Про це заявила міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук в ефірі національного телемарафону 3 вересня.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net/. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
