Практично щодня з анексованого Криму надходять новини про подорожчання продуктів і товарів. Як уже неодноразово писали Крим.Реалії, на ціни одночасно вплинули проблеми логістики після повторного вибуху на Керченському (Кримському) мосту та падіння вартості російського рубля щодо іноземної валюти. Ці фактори є наслідком повномасштабного вторгнення Росії в Україну, про що раніше попереджали в експертній спільноті.
Від середини липня Керченський міст працює в обмеженому режимі. Вантажний трафік ним заборонено. Він розподілений між Керченською поромною переправою та «сухопутним коридором» через окуповане Росією азовське узбережжя України. Торішнього серпня національна валюта Росії подолала психологічну позначку в 100 рублів за долар.
Наслідок цих факторів кримчани відчули миттєво. На Кримському півострові подорожчала низка товарів широкого вжитку.
«Війна багато змінює. Ось і в Криму, на перший погляд, начебто все, як завжди, але коли аналізуєш динаміку, то видно послідовні зміни в багатьох сферах. І ці зміни не на користь кримчан», – пише авторка Крим.Реалії Зарема Сеїтаблаєва.
«Ціни розігналися не на жарт»
Після повторного вибуху на Керченському мосту в Криму спочатку з'явився дефіцит пального, а згодом зросли ціни на нього. На середину серпня пальне на кримських АЗС з'явилося, але зросли ціни на нього. Наразі бензин марки АІ-95 на більшості АЗС Криму коштував 61-62 рублі за літр. На початку року він коштував 55-56 рублів. Така ситуація обурює навіть проросійських активістів.
«Ціни на заправках Криму розігналися не на жарт. Ситуація вийшла з-під контролю. Влада не реагує. Їм пох. Жеріть. Ось така вона – Кримська влада. Ще раз жеріть», – заявив на початку вересня російський блогер і підприємець Олександр Горний, який з 2014 року облаштувався у Феодосії.
Російська влада Криму раніше пообіцяла стабілізувати ситуацію на паливному ринку, запевнивши, що об'єктивних передумов для подальшого подорожчання палива немає. Але у вересні вартість дизельного пального на Санкт-Петербурзькій міжнародній товарно-сировинній біржі оновила рекорд, перевищивши 72 тисячі рублів за тонну. Російські ЗМІ повідомили про подорожчання бензину марки Аі-95 (майже 77 тисяч рублів за тонну), Аі-92 (68,5 тисячі рублів за тонну) та мазуту (36,2 тисячі рублів за тонну).
Пальне до Криму раніше доставляли з Росії Керченським мостом. Але після повторного вибуху на ньому 17 липня було пошкоджено автомобільну частину мосту. Залізнична гілка не постраждала, але постачання пального в цистернах по ній призупинено.
«Доставку паливно-мастильних матеріалів до Криму залізничним мостом призупинено і здійснюється виключно через поромну переправу із залученням додаткової транспортної компанії «Кримська залізниця». У зв'язку з ризиками рух залізничних поромів здійснюється лише вдень. З цієї причини різко скоротилися постачання пального до Криму, а також утричі зросли терміни доставки», – заявили у Міністерстві палива та енергетики російського уряду Криму у відповідь на скарги кримчан.
Російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) у вересні заявив про формування в регіоні чотириденного запасу пальногоа, щоб «підтримати сільгоспвиробників і знизити ймовірність дефіциту пального під час польових робіт». Але планів на більш довгострокову перспективу не озвучив.
Доставка: «чутки про бойкот»
Подорожчання пального позначилося на багатьох інших галузях у Криму. Зокрема, на доставці товарів з Росії на Кримський півострів «сухопутним коридором». «Для багатьох це додаткові кілометри, час і витрати, які транспортні компанії «закладають у ціну», – пояснює спікер російського парламенту Криму Володимир Константинов.
У професійному середовищі вантажних перевізників поширюються «чутки із закликами бойкотувати надання послуг доставки вантажів» через подорожчання пального і запчастин, повідомляє голова російської Асоціації вантажних перевізників та експедиторів Криму Анатолій Цуркін.
«Хочеться одразу сказати, що ця «історія» не відображає думки більшості вантажних перевізників. Доставка вантажів здійснюються в штатному режимі, причин для різкого, необґрунтованого підвищення цін на послуги немає», – заявив він.
Удар по продуктах
У серпні-вересні у Криму суттєво подорожчали продукти широкого вжитку: овочі, фрукти, яйця. Найбільше зросли ціни на м'ясо. У пресслужбі Банку Росії заявили, що на продовольчі ціни в регіоні вплинули послаблення рубля та зростання попиту на окремі товари.
Федеральна антимонопольна служба ініціювала позапланові перевірки російських виробників курятини. Вона у Криму подорожчала за рік на 30% – більше, ніж у середньому в Росії, заявила «РИА Новости.Крым» заступниця міністра промислової політики російського уряду Криму Ірина Мезавцова.
Наприклад, у Керчі, кілограм курячого філе коштує майже 500 рублів. Причиною цього названо зростання відпускних цін через «подорожчання логістики, неможливість перевезення вантажів через Кримський міст, зростання цін на пальне та енергоресурси, а також підвищення цін на імпортні ветеринарні препарати». У таких умовах кримчанам рекомендували купувати м'ясо на сільськогосподарських ярмарках, де продають продукти фермери.
До кінця року в Росії прогнозують ще одне подорожчання, яке відчують і жителі Криму – мобільного зв'язку. Підвищення його вартості пов'язують з інфляцією, що торкнулася всіх витратних статей російських операторів.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
