Крим – це унікальна природна оздоровниця та прекрасне курортне місце, що збирає мільйони туристів уже понад пів століття. Саме тому і українська влада, і російська влада анексованого Криму вбачають у ньому перспективу подальшого розвитку туристичного потенціалу.
Українська влада заявляє, що розвиток туристичної галузі Криму стане однією з головних складових у стратегії відновлення півострова після деокупації. Про це повідомила нещодавно постійний представник президента України в Криму Таміла Ташева під час обговорення концепції створення Інституту гостинності.
«Інститут Гостинності безпосередньо пов'язуємо з кадровим потенціалом і планами відновлення для деокупованого Кримського півострова. Також ми розуміємо, що цей інститут буде корисним на інших звільнених територіях України», – зазначила Ташева.
Голова Державного агентства розвитку туризму Маріанна Олеськів наголосила, що індустрія гостинності – одна з ключових галузей, яка може залучити прямі надходження іноземної валюти в економіку країни за допомогою в'їзного туризму. У свою чергу, заступник міністра інфраструктури України Олександра Азархіна зазначила, що йдеться не про створення нової юридичної установи, а про підвищення якості та формування нової культури гостинності.
Російська влада поки що анексованого Криму також повідомляє про свої плани щодо розвитку туристичної галузі в регіоні.
«Президент доручив уряду РФ подати пропозиції щодо створення цілорічних морських курортів. Впевнений, що Крим – один із найкращих регіонів для участі в цій програмі завдяки своїм унікальним кліматичним умовам. До 1 грудня ми опрацюємо та внесемо свої пропозиції», – повідомив 2 листопада на своїй сторінці у «ВКонтакте» російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов).
Цей пост Аксьонова викликав деякі скептичні коментарі з обґрунтованою критикою стану туристичної сфери Криму.
Лише Ялта є цілорічним курортом у Криму, інші навіть і не намагаютьсяАртур Карім
«Про який цілорічний відпочинок можна вести мову, якщо банально немає туалетів, які працюють цілий рік? В Судаку, Новому Світлі, Коктебелі та багато ще де. Невеликі міста і курортні селища порожні в несезон. Так що, по суті, поки лише Ялта є цілорічним курортом у Криму, інші навіть і не намагаються. Хоча за вісім років статус курортного міста можна було б одержати містам Криму (як у Краснодарському краї), але влада цього не хоче, адже доведеться посилено працювати, щоб відповідати такому статусу», – прокоментував пост користувач соцмережі Артур Карім.
Кримський громадський діяч з Ялти Рагім Гумбатов упевнений, що за нинішньої ситуації вести мову про цілорічний курорт у Криму безперспективно.
Коли є багато різних факторів, що заважають розвитку туризму на півострові, говорити про цілорічний курорт безперспективноРагім Гумбатов
«Ідея зробити Крим цілорічним курортом витає в повітрі в останні десятиліття. І слід зазначити, що ця ідея має перспективу – в Криму може розвиватися і як оздоровчий туризм із цілющим його повітрям, і як конференц-туризм, але за певних умов. Варто нагадати, що до 2014 року робота в цьому напрямку велася дуже активно. Здається, у 2013 році була створена Експертна рада з розвитку туризму при Раді міністрів АРК або кримському Міністерстві туризму, куди входив і ваш покірний слуга. До 14-го року, нагадаю, в Ялті регулярно відбувалися саміти високого рівня – глав держав, урядів, різноманітні заходи міжнародного характеру, що привертало увагу до Криму, створюючи привабливий образ затишного, гарного і спокійного місця, де можна провести не лише ділові переговори, але й на додачу можна милуватися навколишньою природою. На сьогодні, через накладені санкції, коли не літають літаки, не приходять кораблі й існують багато різних факторів, що заважають розвитку туризму на півострові, говорити про цілорічний курорт у Криму, на мою думку, безперспективно і безглуздо», – поділився своїм баченням питання з Крим.Реалії громадський діяч.
Туристи, які цього року відвідали Крим, відзначають неналежний стан кримських пляжів.
Поки будуть такі гори сміття і такі вбиті пляжі, не буде якісного туризму в регіоніГанна Лусенко
«Приїхали у несезон відпочити у Криму. Неймовірна погода, краса, якої реально ніде у світі немає. Але! Чому стільки бруду? Чому всі пляжі просто у жахливому стані? Гори сміття, якісь халабуди дерев'яні напіврозвалені (я так розумію, влітку з них ще й торгівля йде). Поки будуть такі гори сміття і такі вбиті пляжі, не буде якісного туризму в регіоні, який реально приносить гроші. Весь середній клас і вище шукатиме будь-які можливості виїхати за кордон відпочивати. Дуже хочеться, щоб щось почало змінюватися. Невже не можна невеликий півострів упорядкувати? Хоча б ПБК», – пише росіянка Ганна Лусенко в коментарі до посту Аксьонова.
Самі кримчани скаржаться на цінову недоступність для них відпочинку в кримських місцях розміщення.
«Нехай готелі ціни для місцевих знизять, аби кримчани могли дозволити собі відпочити. Зараз сім'ї із трьох людей потрібно за тур вихідного дня викласти половину зарплати – 15000 руб. А два роки тому було 7000 руб. Виходить, держава їх підтримує, а вони не хочуть йти людям назустріч і задирають ціни», – нарікає в коментарі до посту Аксьонова сімферополець Анатолій Ковальов.
Про те, що ціни в Криму вже вищі за московські, пише російський блогер Олександр Горний, який переїхав із Москви до Криму після анексії.
«Ціни в Москві набагато нижчі за кримські за винятком овочів і фруктів. Наскільки? Іноді на 30%, а іноді майже вдвічі! Чому? Причина дуже проста – Крим висить на краснодарському дистриб'юторському кущі, але основне – це жадібність місцевих торгашів», – ділиться з підписниками своїми спостереженнями блогер.
Підприємства туристичної сфери анексованого Криму почали дотувати з федерального бюджету сусідньої Росії як галузь, що найбільше постраждала під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
