«Кримська шкільна освіта доведена до примітиву» – активісти

П'ятого жовтня в Криму відзначили російське свято ‒ День учителя. У Державному академічному музичному театрі відбулися урочисті збори, присвячені цій події. Про реалії праці кримських вчителів ‒ Крим.Реалії дізналися в активістів.

За словами російського глави Криму Сергія Аксенова, в Криму приділяється велика увага створенню сприятливих умов для праці педагогів.

«Передбачені заходи соціальної підтримки вчителів, які працюють у сільській місцевості, матеріальна допомога педагогічним працівникам, які вийшли на заслужений відпочинок, премії найкращим педагогам, виплати молодим фахівцям. Виплата в розмірі 150 тис. рублів належить вчителям, які підготували переможців Всеросійської олімпіади школярів, і 100 тис. рублів ‒ підготували «стобальників» на ЄДІ. Окрім того, наш регіон бере участь у програмі «Земський учитель», за якою у 2021 році прибули 33 педагоги. Й надалі робитимемо все можливе, щоб забезпечити педагогам гідні умови праці та життя!» ‒ повідомив із нагоди свята на своїй сторінці в фейсбуці Аксенов.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Крим.Реалії запустили оновлений новинний додаток

Кримський громадський активіст, ексдепутат кримського парламенту Віктор Попов розповів Крим.Реалії, що в кримській сфері освіти «освітній процес доведений до примітиву».

«День вчителя ‒ хороший привід ще раз поговорити про системні проблеми кримських шкіл, та й загалом нинішньої освіти. Нагадаю, що за радянських часів шкільна освіта була однією з найкращих у світі, її досягнення зараз успішно використовують багато розвинених країн. Головним завданням школи було не тільки отримання набору певних знань, а й виховання людських якостей, розкриття творчого потенціалу, уміння мислити. Зараз наш освітній процес доведений до примітиву, спрямований на отримання споживача, вузькопрофільного фахівця та виконавця. До сучасної шкільної програми вкрай важливо повернути процес виховання особистості на основі духовних і загальнолюдських цінностей, любові до батьківщини, поваги до оточення, готовності захищати справедливість. Зрозуміло, що це неможливе без глибокої державної підтримки, збільшення бюджетного фінансування освіти в рази», ‒ розповів громадський активіст.

За словами Віктора Попова, для покращення якості освіти потрібно подбати про гідні умови роботи кримських вчителів.

«Кримська освітня система була також однією з найкращих у СРСР, прийшов час для її відродження. У нас є серйозні можливості стати регіоном, де отримують найкращу середню та вищу освіту в країні, але для цього необхідно підняти престиж професії вчителя. Важливо, щоб учитель отримував гідну зарплату, не думав, де йому жити, чим годувати сім'ю, відчував турботу й повагу. Кримським школам давно пора перейти на роботу в одну зміну, важливі й додаткові освітні форми: групи продовженого дня, гуртки, секції, виявлення та розвиток талантів учня. Повернення старої системи іспитів замість бездушної лотереї ЄДІ, наповнення шкільної програми глибоким вивченням вітчизняної та світової літератури, історії, точних наук зможе реально покращити освіту наших школярів, закласти в них стрижень інтересу до знань, ясну перспективу домогтися успіху своєю головою», ‒ вважає Віктор Попов.

Кримський активіст Дмитро Демчук розповів Крим.Реалії, що сфера освіти стала деградувати в Криму з 2015 року, коли вчителям скоротили фінансування.

«У 2014 році вчителям, зокрема і сільським, істотно підняли зарплати. І тут кримських вчителів в ейфорії немов підмінили. Вони стали ввічливими та уважними до дітей, з'явилося багато гуртків і додаткових занять, учні навіть стали писати й захищати шкільні наукові роботи в МАН. З'явилося багато конкурсів і змагань, нагородою в яких була путівка в Артек. Але біла смуга для кримських дітей та їхніх батьків тривала недовго. Так, у 2015 році нібито через санкції, які спричинили спад російської економіки, зарплати кримським вчителям урізали, довівши до 25-30 тис. руб. на місяць у середньому, і це в той момент, коли їхні столичні колеги отримували від 60 тис. на місяць і вище. Звісно, такий поворот подій не міг не позначитися на ставленні вчителів до своєї праці. Все повернулося на круги своя: знову байдужість до отримання дітьми нових знань, відмова від неурочних занять, відсилання до послуг репетиторів», ‒ повідомив активіст.

На думку Дмитра Демчука, особливо помітно рівень освіти впав у сільських школах.

«При погіршенні рівня викладання в сільських школах не могла не знизитися успішність дітей. Щоб приховати реальний рівень знань у сільських школах і не накликати на себе перевірки, вчителі стали завищувати оцінки й закривати очі на поголівне списування учнями матеріалів з інтернету. Батьки, які мають можливість уникнути погіршення рівня знань своїх чад, стали переводити їх у міські школи. Райдужні запевнення чиновників реконструювати шкільні спорт-майданчики, тренажерні зали, обладнати сучасною комп'ютерною технікою класи, елементарно зробити ремонт у сільських школах так і залишилися обіцянками. У сільській місцевості найбільша кількість виборчих дільниць розташовані в будівлях шкіл, відповідно, вчителі беруть безпосередню участь в їхній роботі. Аналізуючи минулі вибори в Держдуму Росії й ту масу фальсифікацій, допущену зокрема і вчителями, стає моторошно, коли усвідомлюєш, кому ти довірив виховання й навчання своїх дітей!» ‒ вважає активіст.

За інформацією кримського активіста Олексія Єфремова, у кримських школах створені непривабливі умови роботи для вчителів.

«Усе життя День вчителя був першим вихідним жовтня, розтягувалося святкування і на п'ятницю напередодні, і на понеділок-вівторок після. Зараз зробили один «день щастя» та підвищеної уваги до педагогічної праці, виражений у квітах, шоколаді й тостах. Буквально перед святом мене замучила ностальгія за школою й виникла думка влаштуватися за фахом ‒ вчителем географії. Я промоніторив в інтернеті десяток вакансій у Криму ‒ як у селах, так і великих містах. Жебрацькі 15-20 тис. швидко у мене відбили бажання отримувати задоволення від радісних дитячих очей, їхніх щирих емоцій та любові до предмета. Бюрократія, свавілля адміністрації, побєдобєсіє, попи, «божевільні» матусі, які вимагають п'ятірки своїм чадам, не додають привабливості вчительській праці. З таких предметів, як іноземна мова, математика, інформатика, діти не бачать вчителів місяцями ‒ десятки вакансій. У селі можна бути одночасно й директором, і вчителем із кількох предметів, і сторожем ‒ і це вже не жарт. На жаль, зараз у Криму важка невдячна вчительська праця ‒ це доля людей пенсійного та передпенсійного віку, тих, кого забезпечує інший з подружжя, а також справжніх фанатів та ентузіастів своєї справи. Ними щиро захоплююся, схиляюся та знімаю капелюха», ‒ прокоментував ситуацію Крим.Реалії активіст.

Кримський активіст Степан Глухов у коментарі Крим.Реалії зазначив, що ситуація в кримських школах, особливо в сільській місцевості, несприятлива для отримання високих знань учнями.

«Ситуація у школах нестабільна, вчителі зайняті звітами, але тільки не дітьми. Педагогів не вистачає, беруть на роботу людей із вищою освітою, але з курсами педагогіки, які не мають нічого спільного з педагогічною освітою. Це просто морок. У сільських школах взагалі завал!» ‒ зазначив активіст.

За інформацією міністра освіти, науки та молоді в російському уряді Криму Валентини Лаврик, зараз у Криму у сфері освіти працює понад 63 тисячі вихователів, викладачів, керівних і технічних працівників.