Схоже, чим далі ми йдемо від «референдуму» 2014 року в Криму, тим гіршою стає ситуація для Володимира Путіна. Уявивши себе великим геостратегом і «збирачем земель руських», він, як мені здається, зробив фатальну не тільки для себе, але й для всієї Росії помилку. Ім'я цієї помилки ‒ анексія Криму.
Прекрасно пам'ятаю ті тривожні дні «повернення в рідну гавань». Кремлівська пропаганда та солдатський чобіт спрацювали «на всі сто» ‒ залишивши кримчан без вибору. Пам'ятаю радість очманілих від пропаганди, пам'ятаю розгублені обличчя проукраїнських кримчан.
Але ось минуло більше ніж чотири роки. Як підсумок ‒ у тих, хто радів, обличчя стають все більш розгубленими, а у проукраїнських кримчан все більше світяться надією. І для цього є вагомі причини.
У тих, хто радів, обличчя стають все більш розгубленими, а у проукраїнських кримчан все більше світяться надією
Їх усі знають, але перерахую основні. По-перше, світова спільнота тільки посилює санкції проти Росії та оточення «геостратега», не маючи наміру здавати Крим агресору. По-друге, життєвий рівень у Росії та Криму впав і падає дуже стрімко, і все знову ж таки через «кримську проблему». По-третє, ставлення до росіян у світі стало негативним ‒ усі розуміють, що через Крим. По-четверте, Крим став «чорною дірою» для російського бюджету. По-п'яте, Путін став лідером-ізгоєм і Крим, думаю, йому сниться в нічних жахіттях... Перераховувати можна ще довго.
А які наслідки цих причин, як вони виявляються, зміцнюючи надії кримчан?
Помітила, що в Криму все менше портретів Путіна. Якщо раніше, куди не зайдеш ‒ скрізь красувалася усмішка «національного лідера», навіть у кабінетах лікарів. Тепер таке відчуття, що ці портретики або засунули в далекі ящики, або взагалі викинули кудись.
Якщо раніше говорити про Путіна можна було лише в захоплених тонах, то зараз кримчани таврують його, не соромлячись ‒ на чому світ стоїть. І це дуже помітно, як у повсякденному житті, так і в кримському сегменті соцмереж. Навіть «жирні тролі» з армії ботів Поклонського знічуються, їхні «патріотичні» аргументи вже не працюють, як у 2014-2016 роках.
Якщо раніше говорити про Путіна можна було лише в захоплених тонах, то зараз кримчани таврують його, не соромлячись
Звернула увагу й на дії силовиків. Якщо раніше вони відчували впевненість у завтрашньому дні, а тому діяли грубо та жорстко, то зараз відчувається в їхніх діях нерішучість. Згадаймо хоча б їхній візит на жовтневе засідання «Кримської солідарності». Вони там виглядали не як грізні дядьки в погонах, а як перелякані підлітки. В результаті частину з них, які знімали те, що відбувається, адвокати взагалі виставили з приміщення, закривши за ними штори. І ті втерлися! Можете таке уявити ще хоча б рік тому? Тобто російські силовики теж відчувають, що «геостратег» вмикає задню швидкість щодо Криму.
Або інший дуже показовий приклад. Нещодавній приїзд правозахисної делегації «Будинків Прав Людини» до Криму. Правозахисники приїхали й відкрито відпрацювали на анексованому півострові. Спокійно поїхали й зараз готують моніторинговий звіт. Вони самі потім зізнавалися, що не вірили в успіх своєї місії. Впевнена, що цього б їм ніколи не дозволили у 2014-2017 роках. Що це, як не відступ ‒ в усякому разі, поки моральний, туфлі російського президента з Криму.
Також у спілкуванні з кримськими правозахисниками багато хто з них говорить, що стало легше перетинати адмінкордон між Кримом та материковою Україною. Якщо раніше російські прикордонники тримали годину й більше в курилці або взагалі «запрошували» на бесіду з офіцерами ФСБ, то зараз практично не зупиняють нікого.
Хватка «геостратега» на горлі Криму слабшає
Все це непрямі ознаки, але вони дуже чітко демонструють, що хватка «геостратега» на горлі Криму слабшає. А значить ‒ Україна та міжнародне товариство в питанні Криму діють ефективно. Це все відчувають адепти російського президента, а тому й самі втрачають свою впевненість, віддаючи перевагу не активним діям ‒ вичікуючи, що буде далі.
А далі, думаю, буде ще більше ослаблення позицій «Кримнаша». Поки (і це поки може настати вже досить скоро) справжній статус Криму не буде поновлений...
Зарема Сеїтаблаєва, кримчанка, блогер (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки)
Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
