Від антивоєнних плакатів та одиночних пікетів до українських пісень і прапорів. Так в анексованому Криму реагують на повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Чим ближче Збройні сили України до Кримського півострова, тим активніше там виявляють антивоєнні настрої та посилюються переслідування за них з боку російської влади. Як розвивається кримський антивоєнний рух, розповідаємо у матеріалі Крим.Реалії.
З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російська влада масово переслідує кримчан за статтею 20.3.3 КоАП Росії, відомою як «стаття про фейки про російську армію» та «стаття про дискредитацію ЗС РФ».
Вона передбачає штрафи, рівні середній зарплаті у Криму. Її застосовують за будь-які прояви антивоєнної позиції, а також за будь-яку публічну демонстрацію української символіки та навіть пісні українською мовою.
Стаття 20.3.3 КоАП Росії, на думку правозахисників, є одним з інструментів придушення антивоєнних настроїв, що спалахнули в Криму. Але чим активніше російська влада переслідує кримчан за антивоєнні погляди, тим більше стає таких протестів.
Штрафи на шість мільйонів
Скільки загалом кримчан притягнули до відповідальності за антивоєнні погляди, достеменно невідомо, оскільки не всі факти стають публічними. Правозахисники та українські відомства, які ведуть свої підрахунки, говорять про більш ніж дві сотні відомих їм випадків штрафів і кримінального переслідування жителів Криму за «дискредитацію збройних сил Росії».
Станом на початок січня 2023 року російська влада відкрила в Криму 239 справ про «дискредитацію російської армії», підрахували у Представництві президента України в АРК. У 200 випадках кримчан було оштрафовано на суми від 30 до 50 тисяч рублів. Але ця інформація може бути неповною, зазначають у відомстві.
Загальна сума штрафів уже становить як мінімум 6,2 мільйона російських рублівТаміла Ташева
«Значну частину цих судових рішень (що виносять за статтею про «дискредитацію збройних сил Росії» – КР) окупаційні судові реєстри не оприлюднюють, приховують інформацію про справжні обставини цих справ. Загальна сума штрафів уже становить щонайменше 6,2 мільйона російських рублів. Незаконні штрафи заплатили 192 особи, шістьох оштрафовано двічі, ще двох – тричі», – повідомила представник президента України в АРК Таміла Ташева на брифінгу в Офісі президента України на початку січня.
За інформацією Кримської правозахисної групи, останні кілька місяців підконтрольні Москві кримські суди найчастіше штрафують кримчан за гасла «Слава Україні!» та виконання українських пісень, вважаючи їх «дискредитацією» російської армії.
У перші місяці повномасштабного вторгнення Росії в Україну кримські антивоєнні протести являли собою переважно пости в соцмережах, антивоєнні плакати та одиночні пікети. При цьому підконтрольні Росії кримські суди завжди вважають, що якщо кримчани виступають проти війни, вони «дискредитують» російську армію, яка веде бойові дії проти України, зазначають правозахисники.
Хейт за українські колядки
Окрім штрафів, у Криму щодо людей з антивоєнними настроями застосовують методи публічної обструкції та тиску. Для цього існують телеграм-канали та пабліки в соцмережах, що оприлюднюють особисті дані таких людей, розповсюджують про них образливі публікації, а також публікують їхні вибачення перед Росією та її армією, записані в кабінетах російських силовиків (пізніше деякі автори цих вибачень повідомляли, що їх змушували зробити це під тиском).
Серед тих, хто потрапив у немилість до авторів таких пабліків, стала ексочільниця російської адміністрації Сімферополя Олена Проценко. Вона майже два роки тому залишила свою посаду і зникла з публічного простору.
Але в січні її ім'я знову з'явилося у кримських ЗМІ. Вони розповсюджують відео з інстаграму, на якому Олена Проценко із сім'єю на Різдво приймають колядників, які виконують пісні українською мовою.
«У кримських соціальних мережах наростає невдоволення відеозаписом з Оленою Проценко, яка у близькому колі виконала різдвяний обряд українською мовою. Деякі бачать у цьому адміністративну відповідальність. За таке публічне виконання вже було винесено арешти та штрафи», – пише кримське видання «Примечания».
Сама Олена Проценко привселюдно не відреагувала на цю критику. Крим.Реалії готові оприлюднити її позицію.
Практика переслідувань кримчан за виконання та прослуховування українських пісень розпочалася влітку минулого року. Про те, за які пісні можна постраждати на півострові, Крим.Реалії розповідали раніше.
Протести у соцмережах, гаражі та на вулицях
Незважаючи на переслідування з боку російської влади, антивоєнні протести та проукраїнські погляди дедалі активніше виявляються на півострові. Вони стають все більш масовими і набувають різноманітних форм.
Наприклад, восени минулого року підконтрольний Росії Кіровський районний суд оштрафував кримчанина за те, що він «зробив два наскрізні порізи та залишив образливий напис» на білборді з портретом президента Росії Володимира Путіна. Суд дійшов висновку, що таким чином кримчанин висловив «незгоду з проведенням Росією спеціальної військової операції» (так у Росії називають своє повномасштабне вторгнення в Україну – КР).
У січні в Сімферополі чоловік розфарбував свій гараж у кольори державних прапорів України, Євросоюзу та США. На нього публічно поскаржився проросійський блогер із Феодосії Олександр Таліпов, який підтримує російську війну проти України.
Згодом він опублікував у своїх телеграм-каналах відео, на якому людина, яка представилася Володимиром Суботіним, вибачається за те, що «розфарбувала гараж в українські кольори» і каже, що «хоче зафарбувати».
Чому сімферопольець так кардинально змінив свою позицію, достеменно невідомо. Чи причетні до цього російські силовики, теж незрозуміло. Згадок про це на їхніх офіційних ресурсах немає.
Кримчани також стежать за ситуацією на материковій частині України та реагують на неї, за що теж зазнають переслідувань. Зокрема, обструкції та тиску зазнають жителі півострова, які публічно засуджують ракетний удар по житловому будинку в Дніпрі 14 січня, внаслідок якого загинуло понад 40 людей.
За словами українських військових, це була крилата ракета Х-22, випущена з бомбардувальника Ту-22. Російська влада після резонансу відмовилася взяти на себе відповідальність за те, що сталося.
Жителька Сак Ганна Горозій висловила у соцмережах думку, що в цьому винна російська армія. Після цього щодо неї склали протокол про «дискредитацію» армії Росії. У відкритому доступі з'явилося відео з її вибаченнями, на якому жінка каже, що писала пости про Дніпро «в емоційному стані» та «не хотіла нікого образити».
Крим.Реалії не змогли зв'язатися з Володимиром Суботіним та Гнною Горозій. Ми готові надати можливість висловитися їм та іншим кримчанам, яких переслідують за протести проти повномасштабного російського вторгнення в Україну.
Кримінальні справи – противникам війни
За антивоєнні настрої до кримчан застосовують норми кримінального законодавства РФ. Фігурантом такої кримінальної справи став мешканець Алушти Олександр Тарапон. Він засуджений підконтрольним Москві місцевим судом за розклеювання листівок із написом «Vоенный преступник».
Торік у жовтні Алуштинський міський суд призначив йому покарання у вигляді 2,5 років позбавлення волі в колонії суворого режиму. У січні 2023 року підконтрольний Росії Верховний суд Криму залишив цей вирок чинним.
Наразі Олександр Тарапон перебуває у російській Махачкалі (Дагестан). Правозахисники та українська влада називають вирок щодо нього «незаконним».
Ще одну кримінальну справу за «фейки» про російську армію порушили у Криму проти керчанина Іллі Ганцевського. Це сталося після того, як він почав публікувати у соцмережах повідомлення проти російської агресії в Україні.
Згідно з даними з відкритих джерел, раніше керчанин Ганцевський був активістом російської ЛДПР та «Молодой гвардии Единой России». Він вважає, що потрапив у поле зору російських силовиків через фото, де він позує з дівчиною у футболці з написом «Ні путіну! Ні війні».
Ганцевський стверджує, що навесні минулого року російські силовики 14 діб тримали його у СІЗО, а згодом на місяць помістили під домашній арешт. Пізніше Слідчий комітет РФ порушив проти нього кримінальну справу за статтею 207.3 Кримінального кодексу Росії про поширення «фейків» про російську армію. Причиною став репост керчанином у соцмережах повідомлення про російський ракетний обстріл залізничного вокзалу в Краматорську у квітні 2022 року.
Провину Ілля Ганцевський не визнає. Після того, як стосовно нього порушили кримінальну справу, йому вдалося виїхати з Криму до Данії.
«Наближається кінець окупації Криму, це розуміють усі»
Більшість протоколів про «дискредитацію російської армії», складених щодо кримчан, закінчується обвинувальними судовими актами, зазначають у правозахисній організації «Крим SOS».
За її даними, за дев'ять місяців повномасштабної російської війни проти України російські суди в Криму розглянули понад 200 таких адміністративних справ, з яких 160 завершилися винесенням обвинувальних ухвал.
Процес розгляду кримськими судами протоколів про адмінправопорушення за «дискредитацію ЗС РФ» має ознаки «єдиного, системного та політично вмотивованого переслідування з грубими та численними порушеннями основних стандартів доступу до справедливого правосуддя», зокрема до принципів публічності, змагальності сторін, права на захист і неупередженість судового розгляду, стверджують аналітики «Кримського процесу».
Спротив російській агресії в Криму, незважаючи на переслідування, не лише триває, а й «прогресує і трансформується», стверджує представник президента України в АРК Таміла Ташева.
Крим не прийняв окупацію у 2014 році, був змушений під тортурами та репресіями чекати на звільненняТаміла Ташева
«У травні (2022 року – КР) людей штрафували за коментарі у соцмережах «Ні війні» або лайки під постом про злочини армії Росії в Україні. Наразі людей карають за виконання українських пісень і гасла «Слава Україні», «Збройні сили України йдуть», «Україна повертається». Крим не прийняв окупацію у 2014 році, був змушений під тортурами та репресіями чекати на звільнення. Нині наближається кінець окупації. Це розуміють усі. Саме тому трансформуються гасла громадян, за які їх притягують до відповідальності», – вважає Таміла Ташева.
За її словами, російська влада Криму «агресивніше застосовує» кримінальні та адміністративні механізми переслідувань жителів півострова, оскільки «розуміє, що їхній «русский мир» завершується».
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
