За даними кримського правозахисного об'єднання «Кримська солідарність», близько 80 відсотків кримських ув'язнених, яких, за словами правозахисників, переслідують за політичними мотивами, вислали до російських в'язниць. 150 зі 190 – така кількість кримських політв'язнів етапована до в'язниць на території РФ. Деякі з них перебувають за 600 кілометрів від Кримського півострова, інші – за 5 тисяч. Статті, за якими переслідують кримчан із політичних міркувань, стосуються тяжких злочинів, які передбачають відбування покарання саме у в'язниці, а не колонії, стверджують правозахисники. Російська влада пояснює це тим, що в'язниць для засуджених за такими статтями у Криму немає.
Тероризм, шпигунство, держзрада – звинувачення за такими статтями Кримінального Кодексу Російської Федерації гарантує, що кримських засуджених відправлять відбувати покарання до Росії, каже координаторка «Кримської солідарності» Лутфіє Зудієва. Це може бути в'язниця у Ростові-на-Дону, за 600 кілометрів від Криму, а може бути і в'язниця у Красноярському краї, за 5 тисяч кілометрів від півострова.
«На території РФ є лише 8 в'язниць. Інші пенітенціарні установи – це колонії загального режиму. Але більшість кримчан потрапляють саме до в'язниць, у ті умови, які вважаються найсуворішими, найжорсткішими. Усі ці в'язниці розташовані за межами Криму. Коли їм виносять вироки, вони фактично розподіляються між цими закладами, і ці люди не повертаються до Криму», – розповіла у коментарі Радіо Крим.Реалії Лутфіє Зудієва.
У цих в'язницях жорсткі умови утримання: обмеження кількості посилок, їх ваги, кількості побачень і дзвінків. Це серйозні обмеження прав ув'язнених, каже парвозахисниця.
Це інформаційна та фізична ізоляція, в якій вони перебувають після вирокуЛутфіє Зудієва
«На нашу думку, це робиться навмисне. Це продовження тиску, який починається з моменту обшуку в їхньому будинку. Це інформаційна та фізична ізоляція, в якій вони перебувають після вироку. Вона спрямована на те, щоб планомірно і методично ламати людину в умовах, коли вона далеко від дому і не може відчувати ту підтримку, яку має, поки вона перебуває на території півострова», – вважає правозахисниця.
Міжнародне гуманітарне право забороняє депортацію громадян окупованих територій на територію країни-окупанта, розповідає менеджер проектів Центру прав людини ZMINA Вікторія Нестеренко. Росія ж вважає засуджених у Криму своїми громадянами, оскільки більшість із них мають російський паспорт. Але російська влада змушує отримувати своє громадянство, а це також порушення міжнародного законодавства, каже Вікторія Нестеренко.
Це система переслідування. Більшість цих справ сфабрикованоВікторія Нестеренко
«Це система переслідування. Більшість цих справ сфабриковано. Людей переслідують через політичні чи релігійні переконання. Це політичні переслідування. Це шиті справи, це тиск на корінний народ – кримських татар і переслідування людей із проукраїнською позицією. Мені здається, що тут одна причина, чому окупаційна влада Криму та російська влада так діють. З одного боку – це примус до депортації. Створюються такі умови, що люди змушені самі виїжджати або їх примусово вивозять такими механізмами», – пояснює Вікторія Нестеренко, чому засуджених кримчан етапують до російських в'язниць.
За даними Кримськотатарського ресурсного центру, цього року зафіксовано 67 випадків етапування політв'язнів із Криму на територію РФ. 59 із них – представники кримськотатарського народу. Торік таких випадків було 26. 2021 року – 37 і 2020 року – 70.
«Я думаю, що їх цілеспрямовано вивозять із політичних причин, щоб народ не міг проводити акції біля в'язниць, щоб ускладнити механізм комунікації з близькими та рідними», – упевнений голова правління Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв.
Якщо обмін військовополоненими з Росією відбувається, то звільнення політв'язнів зупинено після повномасштабного вторгнення, зазначають правозахисники. Але це не означає, що не потрібно намагатися, каже Ескендер Барієв. У Кримськотатарському ресурсному центрі продовжують інформаційну кампанію «Аталик» (у перекладі з кримськотатарської – «хрещений батько») – пошук політиків, депутатів з Європи та світу, які могли б взяти шефство над політв'язнями і стежити за їхньою долею. Не втрачають там і надії на те, що вдасться відновити процес звільнення політв'язнів.
Путін має інтереси в Туреччині, має комунікацію з Ердоганом, тому ми сподіваємося, що Ердоган зможе допомогтиЕскендер Барієв
«Наприклад, нещодавно ми спілкувалися з індонезійцями. Індонезія має відносини з Росією. Або з малазійцями. Продовжуємо з Туреччиною. Але з Туреччиною ситуація складна», – каже Ескендер Барієв.
«Після того, як були звільнені і повернулися додому «азовці», які за домовленістю мали до завершення бойових дій перебувати в Туреччині, тут Путін образився на Ердогана і про питання політв'язнів не бажає говорити з Ердоганом. Але при цьому Путін має інтереси в Туреччині, має комунікацію з Ердоганом, тому ми сподіваємося, що Ердоган зможе допомогти», – пояснює труднощі переговорів з Туреччиною Ескендер Барієв.
Правозахисники зазначають – для того щоб з'явилася надія на поновлення процесу звільнення політв'язнів, мають бути створені передумови. Це такі умови, які Росія не зможе ігнорувати. Наприклад, каже Барієв, рішення міжнародних судів чи інституцій, які російська влада має виконати в обов'язковому порядку.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
