Російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) вимагає звільнити кримчан, які виступають проти «спеціальної військової операції» – так у Росії називають своє повномасштабне вторгнення в Україну. Поки що йдеться про співробітників підприємств, майно яких готуються «націоналізувати» у Криму за нібито лояльність до Києва. Чи може ця вимога поширитися й на інші об'єкти та що робити, якщо вас звільняють за антивоєнні погляди, читайте у матеріалі Крим.Реалії.
Російська влада Криму готується «націоналізувати» об'єкти майна понад 130 підприємств, що належать українським власникам і продовжують працювати на анексованому півострові. Детальніше про перелік цього майна та його власників Крим.Реалії розповідали тут.
Спікер російського парламенту Криму Володимир Константинов називає це рішення актом справедливості в умовах воєнних дій Росії проти України. Торкнеться ця «націоналізація» і трудових колективів.
«Вороги Росії»
Російський глава Криму Сергій Аксьонов вимагає розібратися не лише з майном і власниками цих підприємств, а й із їхніми співробітниками. Після того, як процес «націоналізації» майна кримських підприємств завершиться, з їхніх трудових колективів, на думку російського глави регіону, мають бути звільнені всі, хто проти повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Заробляти вороги Росії на території Криму не будутьСергій Аксьонов
«Заробляти вороги Росії на території Криму не будуть. Позиція зрозуміла та важлива. Колективи трудові всі залишаються, крім уповноважених осіб від акціонерів, які виконували волю київських керівників, усунути. Решта залишаються, працюють, колективи не скорочувати. Тільки після комісійних рішень, якщо є дані, що підтверджують те, що хтось із членів трудового колективу займає позицію проти (повномасштабного вторгнення Росія в Україну – КР). Будь ласка, це їхнє право, тільки в іншому місці», – заявив Сергій Аксьонов на засіданні російського уряду Криму 31 жовтня.
Які саме дані можуть стати підставою, щоб довести, що співробітник є противником війни Росії проти України, Сергій Аксьонов не уточнив.
«Звільнення за політичну позицію є неприпустимим»
Заяви про те, що кримчан слід звільняти на підставі «даних про те, що вони займають позицію проти війни», можуть спровокувати донесення, каже адвокат Микола Полозов, який захищав у російських судах українських політв'язнів. Звільнення людей із роботи за те, що вони проти російської «спецоперації», за словами адвоката, є незаконним.
Звільнення за висловлення політичної позиції працівників за чинним законодавством Росії є неприпустимимМикола Полозов
«Звільнення через позицію щодо «сво» («спецоперації» – так у Росії називають війну проти України – КР) незаконне. У Трудовому кодексі Росії передбачені вичерпні підстави звільнення працівника з ініціативи роботодавця. Наприклад, відповідно до пункту 2 статті 81 Трудового кодексу Росії можливе звільнення при скороченні чисельності штату працівників, а за пунктом 4 цієї статті – звільнення керівника, його заступників і головного бухгалтера за зміни власника майна організації. Звільнення за висловлення політичної позиції працівників за чинним законодавством Росії є неприпустимим», – пояснив адвокат.
У разі незаконного звільнення кримчани можуть звернутися по захист своїх прав до судів, але в нинішніх реаліях досягти позитивного результату може бути непросто, зазначає Микола Полозов.
Щодо захисту прав працівників, то формально вони можуть оскаржити незаконне звільнення в судахМикола Полозов
«Щодо захисту прав працівників, то формально вони можуть оскаржити незаконне звільнення в судах. Однак в умовах специфічного правозастосування судами не за нормами закону, а виходячи з політичної доцільності, з відновленням порушених прав у кримських судах можуть виникнути складнощі», – каже він.
Микола Полозов також не виключає, що після заяв Сергія Аксьонова можуть розпочатися не лише звільнення жителів півострова, а й кримінальні переслідування «за думки, які не відповідають уявленням влади».
«Збережіть себе для України»
Заклики Сергія Аксьонов звільняти кримчан за антивоєнні настрої є «вже звичною практикою» переслідувань кримчан «за будь-які прояви непідконтрольності чи непокори, підтримки України або непідтримки Росії», каже представник президента України в АРК Таміла Ташева.
За її даними, починаючи з березня Криму понад 150 осіб зазнали адміністративного переслідування за заклики зупинити російську війну проти України, прояв української ідентичності та «демонстрацію непідтримки Росії та її збройних сил у цій війні».
Практика переслідувань наших громадян у тимчасово окупованому Криму вже стала повсякденноюТаміла Ташева
«На жаль, практика переслідувань наших громадян у тимчасово окупованому Криму вже стала повсякденною. Факторів, що сприяють цьому, є кілька. З одного боку, зріс рівень спротиву цивільного населення окупантам, коли люди почали розуміти, що час деокупації Криму вже близький і Росія не здатна зупинити цей процес. З іншого боку, панічні настрої проросійських сил у Криму призводять до того, що вони дуже агресивно намагаються протистояти всьому українському, що незабаром стане символікою перемоги над ними. Ми вже бачили, як людині знищили бізнес за відмову обслуговувати російських військових, як учасників весілля притягнули до адміністративної відповідальності за те, що на ньому грала українська пісня, а власника ресторану змусили придбати «гуманітарну допомогу» російським військовим, яких сама Росія не здатна забезпечити, але відправляє на війну проти України. Коли Росія оголосила мобілізацію, ситуація ще більше погіршилася», – повідомила Таміла Ташева Крим.Реалії.
Вона рекомендує кримчанам подбати про власну безпеку в умовах, коли російські закони не гарантують захисту їхніх прав на півострові.
Будьте терплячими, і ви побачите крах російської агресивної політики й зможете далі жити в демократичній державіТаміла Ташева
«Ми завжди закликали і продовжуємо закликати наших громадян бути обережними та берегти себе, тому що їхнє життя – найдорожче, що у них є. Водночас, ми завжди говорили про необхідність уникати будь-якої допомоги агресору. Тому в ситуації, коли є загроза звільнення за свою проукраїнську позицію, варто враховувати кілька речей. По-перше, не потрібно демонструвати її даремно і намагатися переконувати росіян чи проросійські сили. Вони не здатні тверезо оцінювати ситуацію внаслідок тривалого впливу російської пропаганди. По-друге, якщо можливі негативні наслідки, вживіть заходів: змініть роботу та, можливо, місце проживання. Якщо немає такої можливості, не визнавайте свої дії та на якийсь час припиніть відповідні розмови або дії. Будьте терплячими, і ви побачите крах російської агресивної політики й зможете далі жити в демократичній державі з європейськими цінностями, які не мають нічого спільного з так званим «русским миром», – зазначила представник президента України в АРК.
Таміла Ташева закликає кримчан, які не підтримують російську війну, зберегти себе для України.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
