У Криму нічого схожого на московські події поки не буде ‒ активісти

10 серпня на проспекті Академіка Сахарова в Москві відбувся узгоджений з мерією мітинг опозиції на підтримку незалежних кандидатів у депутати Мосміськдуми. Вуличні протести в столиці Росії почалися після того, як виборчкоми в Москві не зареєстрували майже всіх незалежних кандидатів на виборах до Мосміськдуми.

На акції в Москві 27 липня поліція та Росгвардія затримала одну тисячу триста сімдесят три особи, багато учасників заарештовані. Понад сімдесят учасників протесту отримали травми при розгоні заходу силовиками. Слідчий комітет порушив кримінальну справу про масові заворушення та кілька кримінальних справ про напад на співробітників правоохоронних органів.

Кримський політик і громадський активіст, депутат російського парламенту Криму Сергій Шувайников у коментарі Крим.Реалії сказав, що акції протесту в Москві можуть бути спробою Заходу «розхитати владу».

«Не можу назвати ці акції масовими, швидше ‒ численними. Протест не проти дій влади, а проти дій виборчкому, який не зареєстрував низку опозиційних кандидатів до Мосміськдуми. У Криму існують різні оцінки цих подій ‒ більша частина з них критична. Вважають, що це спроба розхитати владу, викликати до неї недовіру, підготувати московський «майдан». Не виключено, що це так і є, оскільки дуже добре проглядаються сценарії, котрі пишуть західні політологи. Тим більше з того боку йде широка інформаційна підтримка цих акцій з картинками «поліцейського свавілля», ‒ сказав політик.

На його думку, в Криму не варто очікувати подібних акцій протесту, адже тут немає лідерів, здатних підняти людей на протестну боротьбу.

«Тому більша частина кримського суспільства ці акції не схвалює. Особисто мене хвилює те, що в акціях великі групи молоді, це говорить про те, що молодіжною політикою в Росії влада займається недостатньо, її віддали на відкуп інтернету та блогерам. На Кримському півострові подібні події не очікуються, оскільки немає серйозних підстав для масового обурення. За кримських кандидатів, які не допущені до виборів, ніхто до виборчкому виходити не буде. Їх просто не знають. До того ж, у Криму немає яскраво виражених опозиційних груп і організацій, які могли б підняти людей на протестну боротьбу. Кримчанам протестні акції не потрібні, вони терпляче й мовчки чекають, коли їхнє життя почне покращуватися», ‒ зазначив Шувайников.

А ось кримський активіст, опозиційний російській владі, який переїхав працювати до Москви, Дмитро Кісієв впевнений, що достаток не є гарантією відсутності акцій протесту. На його думку, суспільство таким чином бореться за свої громадянські права.

«Московське громадянське суспільство протестує через бажання жити не тільки в достатку, але ще й гідно. Мати можливість обирати й бути обраним. Ці базові речі відрізняють нас від людожерів з незаселених островів. Багатьом людям це не зрозуміти, тому що їхньою свідомістю маніпулюють, нахабно брешуть з телевізора та у пресі. Не у кожної людини є доступ до альтернативного способу отримання інформації, щоб порівняти, зробити висновки та зіставити факти. Населення Росії не знає, для чого їм потрібні громадянські права. Це вже питання рівня культури та освіти», ‒ поділився своєю думкою з Крим.Реалії активіст.

Московський політолог, який переїхав до Криму, Олексій Живов розповів Крим.Реалії, що зниження рівня життя москвичів також є однією з причин акцій протесту.

«Акції в Москві мають під собою об'єктивне підґрунтя і базуються, в першу чергу, на небажанні допускати до виборчої кампанії незалежних депутатів. Що на тлі загального погіршення життя неминуче спричиняє запит на нових політиків і смисли. Коли цих політиків не допускають до виборів, відбувається те, що ми бачимо в Москві», ‒ розповів політолог.

Він зазначив, що подібні акції протесту поки нереальні в Криму, але можливі в Севастополі.

«У Криму подібне наразі неможливе через те, що немає якісної ресурсної опозиції. А ось у Севастополі, де до виборів не допустили героїв «російської весни» ‒ партія «Родина» та «Зеленые», а також частина незалежних кандидатів ‒ такі протести цілком реальні», ‒ вважає Живов.

За словами кримського проросійського активіста Сергія Дудченка, кримчани не готові виходити на акції протесту.

«Події в Москві створені адміністрацією Собяніна ‒ якби кандидатів до Мосміськдуми допустили до участі у виборах, нічого б не було. Але убогі володарі вирішили показати москвичам, хто в місті господар. Тепер весь світ впевнений, що в Росії тоталітарний режим. Мої знайомі вважають події в Москві свавіллям і порушенням прав містян. З огляду на те, що в Криму ситуація ще більш сумна, виборів губернатора немає, голів адміністрацій призначають, депутати ‒ кишенькові кланові маріонетки, то все дуже сумно. З таким підходом шансів на розвиток у Криму немає. Але в Криму нічого схожого на московські події поки не буде», ‒ повідомив Крим.Реалії активіст.

За інформацією представниці громадської організації «Громадський актив Ялти» Олени Гукової, кримчани протестують проти російської влади, отримуючи українські паспорти.

«Жителі Криму мало це обговорюють, багато зовсім не знають, у новинах на телеканалах ці акції не показували, коли вони відбувалися. У Криму дуже багато незадоволених соціально-економічною політикою російської влади, але такі протести в Криму навряд чи можливі. Населення в Криму ще більш інертне, ніж у Росії. Існують інші способи протесту: кримчани масово їдуть в Україну за українськими паспортами. При такій політиці російської влади, яка пригнічує народ, впевнена, що кількість охочих отримати українські внутрішні та біометричні паспорти тільки збільшуватиметься. Тому кримчани протестують, отримуючи українські паспорти. В один прекрасний момент таких виявиться більшість», ‒ розповіла Крим.Реалії активістка.

Кримський адвокат Джеміль Темішев у коментарі Крим.Реалії також зазначив, що не очікує в Криму масових акцій протесту.

«Сумніваюся, що зараз у Криму можливі якісь серйозні хвилювання і потрясіння подібного характеру. На щастя. Я не прихильник протестів і різких змін. Інша справа, що влада створює реальні передумови для подібних подій, але це вже інша тема», ‒ повідомив адвокат.

Масові акції протесту відбулися в Москві 27 липня, 3 і 10 серпня. 27 липня поліція не допустила активістів до мерії, і вони розосередилися в центрі міста. 3 серпня акцію намагалися провести на Бульварному кільці, проте поліція витісняла з нього людей. Обидві акції були розігнані із застосуванням сили.