Севастопольці скаржаться на слабкий мобільний зв'язок та інтернет, а також відсутні в деяких районах міста сигнали супутникової навігації. Російські чиновники проблеми визнають, але причини не знають. Аналогічна проблема спостерігається в Криму, де останнім часом встановили десятки нових вишок з антенами, які не завжди схожі на антени мобільного зв'язку, а зв'язок та GPS у цих місцях зникають. Для чого можуть глушити сигнали та які засоби для цього мають російські військові?
За рік та майже 8 місяців після початку повномасштабного військового вторгнення російської армії в Україну мобільний зв'язок в анексованому Криму постійно погіршується. На це скаржаться кримчани у соцмережах та пишуть звернення до російських чиновників, але ситуація не покращується.
Севастопольці все частіше стали скаржитися на якість інтернетуВидання Forpost
«Останнім часом севастопольці все частіше стали скаржитися на якість інтернету. Невдоволення висловлюють навіть мешканці районів, де раніше не було нарікань на якість послуги. Це стосується як дротового, так і мобільного інтернету», – пише севастопольське видання Forpost.
Один із севастопольських провайдерів підтвердив виданню проблеми з доступом до інтернету минулими вихідними, пояснивши це масованою хакерською атакою. Аналогічні проблеми спостерігалися і в інших провайдерів Криму.
Проблеми з мобільним інтернетом та зв'язком також пов'язують із зовнішніми перешкодами. У департаменті цифрового розвитку російського уряду міста підтвердили: ці перешкоди спричиняють короткочасні переривання сигналу мобільного зв'язку.
«Перешкода вивчається. Наразі оператори вживають технічних заходів щодо усунення впливу перешкоди», – відповіли у відомстві. З чим це пов'язано, російські чиновники не повідомили.
Крім того, на території Севастополя у багатьох місцях зникли сигнали супутникової навігації. Про це пишуть у соцмережах автомобілісти, а пасажири міських автобусів і тролейбусів скаржаться, що перестав працювати додаток для відстеження громадського транспорту. Російський сервіс «Яндекс.Карты» також дає збої.
Так, сервіс «Яндекс.Карты» пояснює, що інформації про рух транспорту в обраній області мапи немає, а програма «Умный транспорт» при завантаженні видає повідомлення: «З технічних причин трансляцію тимчасово призупинено».
В управлінні інформаційної політики міста причиною припинення трансляції розташування громадського транспорту назвали низьку якість сигналу супутникової навігаційної системи на території Севастополя.
«Після відновлення стабільного сигналу ГЛОНАСС/GPS трансляція відновиться», – пообіцяли в управлінні.
Сигнали мобільного зв'язку та супутникової навігації зникли також у деяких районах Криму. Як зазначають жителі анексованого Росією Кримського півострова, це може бути пов'язано зі встановленням нових вишок з антенами, обладнання яких схоже на обладнання мобільного зв'язку.
Зв'язок і мобільний інтернет поряд з такими вишками зникає, а також і сигнали супутникової навігаціїТелеграм-канал «Крымский ветер»
«В останні кілька місяців у різних містах і селах Криму з'явилися десятки нових вишок з антенами. На вигляд ніби як вишки мобільного зв'язку, але якраз зв'язок і мобільний інтернет поряд з такими вишками зникає, а також і сигнали супутникової навігації. Про це нам уже неодноразово повідомляли підписники», – пише телеграм-канал «Крымский ветер».
«Ймовірно, під стандартні зв'язкові антени замасковані російські армійські «глушилки», – висловлює думку телеграм-канал.
Давня стратегія
Про те, що на території Кримського півострова Росія відпрацьовує технології глушення сигналів мобільного зв'язку та супутникової навігації, було відомо задовго до війни.
Так, у 2019 році «Голос Америки» повідомляв із посиланням на звіт американської неурядової організації C4ADS, що Росія використовує обладнання електронної війни для дезорієнтації системи супутникової GPS навігації в окупованому Криму.
На думку аналітиків, серед цілей, які Росія переслідує, здійснюючи втручання у роботу GNSS, є захист стратегічних об'єктів, зокрема на узбережжі Криму.
«Спотворення сигналу може призвести до того, що система неправильно визначить місце розташування об'єкта, або корабель, а літак не зможе правильно визначити своє місцеперебування», – йдеться в дослідженні.
Дослідники з 2016 до 2019 року виявили 9883 випадки російського втручання в роботу GNSS у 10 місцях, що вплинули на роботу навігаційних систем 1311 цивільних кораблів.
«Використовуючи дані наукового сенсора Міжнародної космічної станції, ми можемо ідентифікувати діяльність, яка становить значну загрозу для GPS-систем цивільних авіаліній у регіоні», – зазначено у звіті.
Глушення сигналу застосовувалося також у зонах бойових дій, у яких бере участь Росія – зокрема, в Сирії.
А «відключення» сигналів GPS/ГЛОНАСС та мобільного зв'язку в місцях перебування перших осіб держави – поширена практика. Зокрема передавач, що спотворює сигнал, встановлений на території так званого палацу Володимира Путіна – резиденції на мисі Ідокопас у Краснодарському краї.
Перебої у прийомі сигналів супутників поряд із військовими частинами у Севастополі городяни відзначали і до війни. Так, зокрема, називали район Автобат на Фіолентовському шосе, де дислокується дивізіон ЗРК С-400 та мису Фіолент, де стоїть полк РЕБ.
«Відключати» сигнали супутників почали і в сусідній Росії. Так, у травні цього року після атаки безпілотників у Москві почали глушити сигнали супутникової навігації, щоб перешкодити БПЛА, які використовують GPS для наведення на ціль. На збої у визначенні геолокації скаржилися водії автомобілів, писав РБК.
Видання The Mockow Times повідомляло, що GPS почали глушити в 15 російських регіонах – російська влада розширила зону придушення GPS-навігації на тлі почастішання українських атак. Про це свідчать дані сервісу gpsjam.org, який відстежує стан супутникового зв'язку на основі радіоповідомлень від цивільних літаків.
Перешкоди вважаються сильними, якщо понад 10% літаків, що пролітали над зоною протягом доби, подали сигнал про збої в навігації, що може призвести до відхилення лайнера від маршруту.
Площа придушення супутникової навігації у Росії почала зростати з кінця лютого 2023 року. Тоді російські регіони зазнали наймасовішої з початку війни атаки дронів. До цього GPS глушили головним чином навколо Москви, у кількох регіонах Поволжя, Волгоградській та Смоленській областях.
Чим глушать
З уразливістю супутникової навігації для глушення зіткнулися, наприклад, американські військові під час війни в Перській затоці в 1991 році, коли система GPS ще тільки вводилася в дію. Тоді іракські війська використовували системи радіоелектронної боротьби для захисту своїх об'єктів від американського озброєння з наведенням радіолокацій і випадково «зачепили» частотний діапазон GPS.
Після цього передачу навігаційних сигналів військові розподілили за декількома частотами, щоб підвищити стійкість системи до глушіння. Справа в тому, що постановка перешкод у широкому діапазоні складніша і вимагає більше енергії, ніж у вузькому, а значить існує шанс, що системи радіоелектронної боротьби противника не торкнуться однієї з частот.
З технічної точки зору, глушіння супутникових сигналів є відносно простим, оскільки самі по собі ці сигнали є досить слабкими. Так, випромінювач потужністю 20 ват, що працює у вузькому діапазоні частот, здатний суттєво порушити або зовсім унеможливити прийом сигналів GPS у радіусі 80 кілометрів.
У 2016 році російська газета «Известия» повідомляла, що Міноборони Росії взяло на озброєння нову систему радіопридушення «Поле-21», яка дозволить глушити сигнали супутникової навігації всіх систем, що існують сьогодні – GPS, ГЛОНАСС, Galileo і Beidou. Як пише газета, система складається зі станції радіоперешкод Р-340РП, підключеної до передавальних антен стільникового зв'язку на вишках.
«Поле-21» можна включати в одному конкретному районі, в якому потрібне відключення супутникової навігації. Технічні подробиці про саму систему не розголошуються. Відомо, що її розробкою займався Науково-технічний центр радіоелектронної боротьби. Система радіопригнічення не здатна вибірково глушити якусь одну систему супутникової навігації, ставлячи перешкоди по всьому частотному навігаційному діапазону.
Існуючі навігаційні системи використовують для передачі точного часу (цей сигнал служить для синхронізації приймачів та обчислення розташування та швидкості), частотний діапазон від 1176,45 до 1575,42 мегагерц. У цей діапазон потрапляє супутниковий радіозв'язок компанії Inmarsat.
«Звичайно, встановивши своє обладнання на вишках, можна використовувати інфраструктуру операторів зв'язку, наприклад їх живлення або їхні передавачі, як резервні канали управління, – розмірковував у 2016-му гендиректор дослідницької компаній Telecom Daily Денис Кусков. – Але тут є найважливіше питання. Самі військові зайти на базові станції не можуть, їм потрібен дозвіл – наприклад, Роскомнагляд повинен буде внести зміни чи доповнення до чинних нормативно-правових документів».
Зараз уже можна не сумніватися, що всі необхідні дозволи російські військові отримали.
Крім того, у розпорядженні російських військ є стаціонарні та мобільні станції радіоелектронної боротьби, здатні придушувати широкий спектр сигналів у різних діапазонах, у тому числі сигнали мобільного зв'язку та супутникової навігації. Про це озброєння Крим.Реалії розповідали раніше в окремій статті.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
