20 лютого 2014 року в центрі Києва снайпери розстрілювали активістів Євромайдану. Після цього поблизу міста Корсунь-Шевченківський активісти зупинили та роззброїли автобуси з «Беркутом» і «тітушками», які поверталися до Криму з антиМайдану. Ці події пізніше показали в російському фільмі «Крим. Повернення на Батьківщину» як «цілеспрямоване побиття та приниження кримчан».
Чому 20 лютого для України – пам'ятний день? Що сталося з кримським «Беркутом» поблизу міста Корсунь-Шевченківський? Хто винний у розстрілі активістів Євромайдану в лютому 2014 року? На ці та інші запитання відповідають гості та експерти Радіо Крим.Реалії.
Журналіст Радіо Свобода Андрій Дубчак, який працював на Майдані в той час, зазначає, що вже напередодні розстрілів було зрозуміло, що мирного вирішення між мітингувальниками і міліцією не буде.
Влада і мітингувальники не збиралися здаватисяАндрій Дубчак
– 18 лютого Верховна Рада мала ухвалювати рішення (про повернення до Конституції України зразка 2004 року – КР). Люди зібралися й пішли до Верховної Ради. Там була величезна кількість міліції, внутрішні війська. Я пішов з мітингувальниками. Для мене стало зрозуміло, що мирного вирішення не буде: влада і мітингувальники не збиралися здаватися. Все почалося в Маріїнському парку: мітингувальники створили колони зі щитами, що стояли навпроти міліції, внутрішніх військ і «тітушок». У якийсь момент почався конфлікт.
За його словами, він потім вирушив на вулицю Інститутську, на якій вже горіли машини й перекривали вхід на вулицю Шовковичну.
– Я знімав якийсь час там. Коли машини вже повністю вигоріли, перебрався на вулицю Інститутську. Уже з балкона я довгий час знімав бій між мітингувальниками та «Беркутом». Це був реальний бій. «Беркут» створював «черепахи», стріляв із травматичної зброї. Мітингувальники кидали каміння. Постійно йшов то наступ, то відступ.
Дубчак згадує, як 20 лютого, вже після масових розстрілів, він ішов на роботу.
Приносили тіла убитих хлопців, чоловіків. Це було страшноАндрій Дубчак
– Люди були дуже налякані. Та ті, хто залишився, мовчазно, але впевнено стояли до кінця. Вони будували барикади. Я був у готелі «Україна». Там перебувала група медиків і група «майданівців», які приносили тіла убитих хлопців, чоловіків. Вони намагалися надати допомогу й чекали розв'язки. Це було страшно.
Кримчанин, народний депутат України 7-го скликання Едуард Леонов розповідає про події поблизу міста Корсунь-Шевченківський, що відбулися 20 лютого. За його словами, кадри, показані у фільмі «Крим. Повернення на Батьківщину», неправдиві.
Жоден з цих антимайданівців не постраждавЕдуард Леонів
– Наші хлопці, які на блокпостах контролювали, щоб нічого страшного не сталося, як у Києві (розстріли мітингувальників – КР). Вони перевіряли автобуси на наявність зброї. Це маячня – те, що показане в цьому пропагандистському фільмі. На блокпості були знайдені кілька ув'язнених євромайданівців, тобто у них були «трофеї». До того ж, у них були майданівські щити. Все фіксувалося на відео. Всіх зібрали, всіх пересадили. Жоден з цих антимайданівців не постраждав. Їх супроводжували до наступного блокпоста. Тих, які розбіглися, зібрали, посадили на потяг і відіслали до Криму.
Голова Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Сергій Горбатюк запевняє, що українські правоохоронні органи розслідують події на Майдані.
Велика кількість злочинів і підозрюваних призводить до того, що потрібний час для розслідуванняСергій Горбатюк
– Щодо вбивств встановлена частина осіб з-поміж організаторів, виконавців. Але це не повне коло. Розслідування триває відносно них. Воно ведеться також щодо інших фактів скоєння злочину під час подій на Майдані. Це понад 4700 випадків скоєння злочинів під час Майдану. Ми говоримо про 15 тисяч правоохоронців, які перебували там під час тих подій, велика кількість «тітушок». Тобто об'єктивно велика кількість злочинів і підозрюваних призводить до того, що потрібний час для розслідування.
(Текст підготував Артем Лаптієв)
