Курська область Російської Федерації, частину якої вже місяць контролюють Збройні сили України, стала місцем смерті багатьох кримчан, які служили в армії РФ. Вони були у підрозділах, котрі направили на оборону російської території. Ким були ці кримчани розповідаємо у матеріалі Крим.Реалії.
Міжнародне гуманітарне право та 51 стаття Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни забороняють Росії формувати свою армію з жителів окупованих нею регіонів. В анексованому Криму не лише набирають строковиків із місцевих, а й мобілізують та приймають на контракт до Збройних сил РФ. Часто після цього кримчани опиняються у найгарячіших точках і гинуть у боях під час повномасштабного вторгнення Росії.
Кримське підкріплення
Після того, як ЗСУ розпочали «курську операцію», у цьому російському регіоні тривають бої. Влада Курської, Брянської та Білгородської областей Росії запровадила на довірених їм територіях режим контртерористичної операції. Туди, як з'ясувалося, масово перекидають військових із Криму для протидії ЗСУ.
Координатор групи «Інформаційний опір», полковник запасу ЗСУ Костянтин Машовець раніше заявляв про переміщення на Курський напрямок принаймні одного батальйону зі складу 810-ї окремої бригади морської піхоти ЧФ РФ.
Австрійський військовий експерт Том Купер припустив, що на Курщині розгорнули до трьох батальйонних оперативних груп кримських морпіхів. Одна з них, за словами експерта, на початку серпня вирушила до селища Коренєво (райцентр області – КР), друга – до Льгова (місто обласного значення – КР), а третя – до району Мартиновки (село у Суджанському районі – КР).
Про своє перебування в Курській області заявляють і самі кримські бійці у різних пабліках. Тепер присутність військового контингенту з Криму в Курській області підтверджують масові некрологи, виявлені Крим.Реалії.
Керченський «герой» із двома судимостями
У Керчі наприкінці серпня поховали морпіха 810-ї бригади морської піхоти Чорноморського флоту РФ Артема Тимошенка. Він загинув у Курській області. Як повідомляє російська влада Керчі, боєць народився тут 1992 року. На початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну разом із батьком допомагав російським військовим. Потім приєднався до армії РФ.
У червні 2024 року Артем Тимошенко уклав контракт із Міноборони Росії та став стрільцем гвардійської бригади морпіхів. «Курс молодого бійця Артем проходив на полігоні в тиловому районі (на окупованій Росією території – КР) Херсонської області – і практично одразу завоював повагу товаришів по службі та командирів успіхами у навчанні та дружнім характером», – стверджують у прес-службі російської адміністрації Керчі.
Убили керчанина 12 серпня у бою біля села Гір'ї Білівського району Курської області. Це село розташоване неподалік міста Суджа, яке контролюють ЗСУ та активно обстрілюється з повітря російською армією.
Як з'ясували Крим.Реалії, загиблий був мінімум двічі судимий. Вдруге – за пограбування своєї матері з нападом на неї. До того, як долучитися до російської армії, не працював, лікувався у психоневрологічному диспансері від алкоголізму. За напад на матір був засуджений до 1,5 років позбавлення волі в колонії.
Батько Артема Тимошенка – московський бізнесмен, власник школи самбо «Слава» у Керчі та засновник кримської редакції видання «Аргументи тижня – Крим» В'ячеслав Тимошенко. Він заявив, що його загиблий син у Керчі «не всіма був зрозумілий, далеко не всіма ухвалений» і не всі «відчули пориви його чистої душі». Він також пообіцяв пам'ятати його «подвиг» та продовжувати допомагати російській армії.
Юрист з Холмівки
У селі у Холмівці Бахчисарайського району в серпні ховали російського військовослужбовця Миколу Лук'янова. Він також вбитий у Курській області РФ. Микола Лук'янов – севастополець, народився та виріс у цьому місті. Потім закінчив російський Університет юстиції у Сочі за спеціальністю юриспруденція. Але де працював і чим займався, невідомо.
У квітні 2024 року кримчанин підписав контракт із Міноборони РФ і вирушив воювати проти України. Як повідомляє російський голова Севастополя Михайло Развожаєв, чоловік «геройськи загинув» під Курськом біля села Каучук.
У середині серпня російські ЗМІ писали, як армія РФ відбивала множинні атаки ЗСУ на цьому напрямі і нібито запобігла спробі мобільних груп ЗСУ просуватися вглиб Росії.
Поховано кримчанина у Холмівці, бо так він просив у своєму заповіті.
Розвідник та екс-глава карного розшуку
У Криму повідомляють про загибель на Курському напрямку ще кількох російських військових, які переїхали на півострів після того, як він був анексований Росією. Серед них – командир відділення розвідроти ЗС РФ В'ячеслав Паранюк.
Уродженець молдавського міста Рибниця (територія так званої «Придністровської молдавської республіки», непідконтрольна уряду Молдови – КР) з 2004 по 2019 роки жив і працював у Москві, потім переїхав до Севастополя, щоб укласти контракт із 810-ю бригадою морської піхоти Чорноморського флоту РФ. Паранюк служив розвідником. А коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, побував у «найгарячіших» точках фронту, а загинув під час виконання бойової місії, йдеться в публічних некрологах.
Під час штурму села в Курській області було вбито ексначальника відділу карного розшуку російської поліції Севастополя Андрія Яблокова.
Він приїхав до Севастополя з Росії після того, як півострів був анексований. Служив там у силових органах. Минулого року вийшов на пенсію за вислугою років і вирушив добровольцем на службу до Збройних сил Росії, повідомили у пресслужбі МВС Росії у Севастополі.
Яблоков брав активну участь у повномасштабній війні проти України. Було вбито 12 серпня під час штурму села Мартинівка Суджанського району Курської області, йдеться в некролозі. Запеклі бої за це село продовжуються із середини серпня.
Морпіхи отримали «звіздюлів»
Втрати серед севастопольських морпіхів можуть бути масштабнішими. Оскільки вони були представлені у колонах, розбитих у перші дні формування Курського фронту, стверджує речник Української добровольчої армії «Південь» Сергій Братчук.
«810-та бригада транзитом через Покровськ (Донецька область – КР) вирушила на Курський фронт і там уже отримала «звіздюлів». Полонені – це найкращий варіант для тих, хто потрапив туди. Тому що там багато і 200-х (убитих), і 300-х (поранених). Перші колони, які було рознесено нашими «Хаймарсами» у перші дні формування Курського фронту, було представлено 810-ю. І всі розмови про те, що морпіхи із Севастополя там героїчно воюють, є брехнею», – каже він.
Російська влада офіційно не заявляла про втрати на Курському напрямку. Вони продовжують спрямовувати туди нові підрозділи. Російські найманці з бригади «Ведмеді», що базується в Криму, за даними російських і західних ЗМІ, залишають африканську державу Буркіна-Фасо і прямують до Курської області. Якими є кримські втрати російської армії з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, достеменно невідомо. Російська влада ці дані не розголошує.
Крим.Реалії вдалося ідентифікувати 840 російських військовослужбовців із Кримського півострова, вбитих під час бойових дій проти України. За підрахунками представництва президента України в АРК, на Кримському півострові поховали щонайменше 904 солдати російської армії. Із них 719, ймовірно, були громадянами України. Кількість поховань може бути великою, оскільки значна частина їх непублічна, зазначають у відомстві.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.
