Рубрика «Погляд», спеціально для Крим.Реалії
Після російської анексії Криму вічне суперництво кавказького і кримського курортів набуло нових рис і протиріч, які за минулі роки тільки посилюються.
Росіяни облюбували Кавказ для відпочинку та туризму раніше, ніж Крим, і минуло майже століття, – від будівництва Воронцовим палацу в Алупці на початку XIX століття до закладки імператором Лівадійського палацу на початку XX століття, – перш ніж Росію охопила мода на відпочинок у Криму. Але революція, громадянська війна, атаки голодом, коренізація, репресії, Друга світова війна і потім підрив усього потенціалу в Криму, в тому числі і курортного, депортація за національною ознакою, – усе це призвело до трагедії, в якій російському кримському курорту не судилося було вижити. І лише після 1954 року галузь почала відновлюватися і розвиватися.
Росія вкладала всю душу в курорт на Кавказі, а курорту в Криму адресувалася тільки антиреклама
Нинішнім станом курорту Крим цілком зобов'язаний Україні, за якої, в основному, і були побудовані практично всі здравниці, за якої розвинувся не тільки курорт, але і туризм, як галузь.
І коли при СРСР стверджували, що «Кавказ Криму – не конкурент», то мали на увазі те, що Росія вкладала всю душу в курорт на Кавказі, а курорту в Криму адресувалася тільки антиреклама. Російські телебачення і газети саме напередодні кожного курортного сезону виявляли в Криму то хімічну зброю, то ядерні відходи, то низький сервіс, то інші напасті. Попри це, Крим росіянам полюбився більше, ніж Кавказ, і в 80-х роках ХХ століття він був заповнений курортниками вщерть.
Сонячна стежка в Ялті: прогулянка царським маршрутом ранньої осені (фотогалерея)
Відставання Криму пояснюється дуже просто. І за часів СРСР, і при Україні Крим цікавив Москву не як курорт, а лише як військова база, що і стало однією з причин незаконного приєднання півострова в 2014 році. Тепер Крим Кавказу тим більше не конкурент.
І за часів СРСР, і при Україні Крим цікавив Москву не як курорт, а лише як військова база
Президент Загальнонаціонального союзу індустрії гостинності Росії Олексій Волков заявив журналістам севастопольського сайту ForPost, що Кавказ «славиться гостинністю, запозичувати яке кримчанам складно через менталітет, адже особливе ставлення до гостя складалося по ту сторону Керченської затоки століттями».
«Гостинність – одна з найбільш яскравих рис культури народів Кавказу. Гостю призначається все найкраще, що є в домі, до нього звернена вся увага господарів. Звісно, такі традиції позначалися і на готельному бізнесі», – вважає Волков.
Водночас, за його словами, в Криму «більш розвинена інфраструктура, якісний сервіс і комфортабельні місця розміщення».
Кримські журналісти, однак, констатують, що останнім часом відпочинок у Криму росіянам перестав подобатися: «З одного боку, на півострові можна насолодитися унікальною природою, з іншого доводиться споглядати будови в стилі 90-х, повсюдні паркани та невдалу зовнішню рекламу».
Кримські журналісти констатують, що останнім часом відпочинок у Криму росіянам перестав подобатися
«Усі незадоволені станом доріг. Всюди ремонти, всюди будівництво або кинуті недобудови», – заявив президент російського Загальнонаціонального союзу індустрії гостинності.
У той час як кримські чиновники на всі лади розхвалюють свою роботу, курортники розповідають про ями на дорогах у Ялті.
Наприклад, своїми враженнями від відпочинку в Ялті поділилася у своєму блозі «Втеча в курник» жителька Білорусі. На її думку, в Криму – «інші закони та правила»: карти білоруських банків і білоруські сім-карти тут не працюють, а російські номери в роумінгу, немає відомих у Росії АЗС, а якість бензину при вищій вартості нижча, ніж у Росії.
«Неадекватна цінова політика, а також відсутність звичних росіянам продуктових мереж, вразили блогерку. Вона зазначила, що оренда шезлонгів на пляжі коштує 600 рублів, а парасольки – 200 рублів, що на двох виливається в круглу суму. В результаті всі тісняться на маленькому клаптику. Знайти місце нереально. Вірніше, ти впритул лежатимеш або сидітимеш з іншими людьми», – пише севастопольське видання, яке звернуло увагу на блог туристки.
«Шкода лише людей, які живуть там. Вони в якійсь розгубленості. Начебто і в Росії, але ще й в Україні», – робить висновки жителька Білорусі.
Кому сподобається курорт із ревучими винищувачами?
Здається, саме Росія робить усе саме для того, щоб дискредитувати кримський курорт. Наприклад, зараз льотний склад палубної авіації Північного флоту Росії на кримському аеродромі НИТКА в Сакському районі відпрацьовує техніку зльоту і посадки на палубу авіаносного корабля. Як писав сайт ForPost, відпочивальники на пляжі біля селища Новофедорівка зняли на відео як низько летять над морем військові літаки. Кому сподобається курорт із ревучими винищувачами?
Російська військова техніка на вулицях Криму. 2021 рік (фотогалерея)
ЗМІ Росії та Криму наповнені повідомленнями про військові навчання і різні «загрози». Наприклад, у Чорному морі біля узбережжя Криму помічені понад двадцять військових кораблів чотирьох флотів ВМФ Росії: Чорноморського, Балтійського, Каспійського і Північного, а також кораблів Каспійської флотилії. Величезні райони Чорного моря підлягають закриттю, заходити туди небезпечно. Хіба можна за такої умови мріяти про розвиток круїзного або яхтового туризму?
Хіба можна за такої умови мріяти про розвиток круїзного або яхтового туризму?
Або ось ще одне повідомлення: кримчан попередили про масштабні переміщення російської військової техніки на півострів. Як повідомляють кримські ЗМІ, «військові мотострільці Ставропольського краю підняті за тривогою та приступають до багатокілометрового маршу на полігон Опук у Криму». За повідомленням, у марші беруть участь приблизно дві тисячі військовослужбовців, понад 100 одиниць бронетанкової техніки, в тому числі танки Т-72Б3, бронетранспортери БТР-82А, самохідні артилерійські установки.
При цьому військовий експерт Борис Рожин намагається виправдатися: «Будь-які переміщення військ на півострів супроводжуються панікою Києва». Однак він напускає туману – військові навчання викликають паніку не в Києві, а серед туристів і курортників у Криму, та й серед самих кримчан, у яких туристи не хочуть відпочивати під дулами танків і «МСТА-С».
Процес залякування кримчан і курортників минулого літа набув найвищої інтенсивності за допомогою низки фейків. Наприклад про те, що США «готуються до атаки біля узбережжя Криму». Або про те, що в Україні «планують замінувати Чорне море». Або ж про те, що «провокації НАТО біля узбережжя Криму можуть призвести до ядерної війни». Хто ж у стані здорового глузду поїде відпочивати в таке місце?
З іншого боку, ці фейки в Криму запускають для того, щоб замаскувати дії самої влади. Так, начальник Головного управління розвідки Міноборони України бригадний генерал Кирило Буданов заявив, що «дії російської окупаційної адміністрації на Кримському півострові можуть призвести до екологічної катастрофи в усьому Чорноморському регіоні».
Хто ж у стані здорового глузду поїде відпочивати в таке місце?
«Тактична ядерна зброя в Криму, а тепер ще й намір розмістити на окупованому українському півострові установки зі збагачення урану, виробництво матеріалів подвійного призначення і застосування технологій, пов'язаних із ядерною зброєю, – усе це може перетворити Крим на ядерний відстійник. Екологічна ситуація в цілому регіоні буде під загрозою».
За його словами, постійні погрози застосування тактичної ядерної зброї покликані створити атмосферу «ядерного психозу» як у самій Росії, так і у сусідів. Ядерні маневри Росії в Арктиці, ядерні загрози країнам Східної Європи, а також програма ядерного розгортання в Криму, на думку Буданова, це «єдиний фронт нестабільності та невпевненості».
А ось взагалі новинка в курортній справі: ЗМІ повідомляють, що в Севастополі запустять звукові хвилі для відлякування тварин: таким чином планується розганяти кішок і птахів. Біоакустичні системи для відлякування птахів встановлять у центрі міста. Схожу систему, але вже для відлякування кішок, встановлять поруч із будівлею російського парламенту Севастополя.
Немає відповіді на питання про те, як ці «хвилі» діятимуть на місцевих жителів і курортників
При цьому немає відповіді на питання про те, як ці «хвилі» діятимуть на місцевих жителів і курортників. Наприклад, багатьох читачів вразила інформація про те, що у світі існує так званий «Гаванський синдром», виявлений у 2016 році. Лікарі ретельно обстежували постраждалих, а експериментатори припустили, що американці могли потрапити під вплив особливих радіо або акустичних мікрохвиль, які запускає Росія.
Як повідомляє ВВС, ця технологія і прилади до неї могли бути розроблені в ході холодної війни в Інституті біологічної фізики в підмосковному Пущино. Як виявилося пізніше, її могли застосовувати Росія і Китай. Чи не стануть кримчани і їхні гості новими піддослідними кроликами для російської воєнщини?
Микола Семена, кримський журналіст, оглядач Крим.Реалії
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
Мілітаризація Криму
Після анексії Криму в 2014 році Росія проводить регулярні військові навчання на півострові та в акваторії Чорного моря, а також завозить військову техніку, зокрема, системи протиповітряної оборони.
У січні 2018 року в районі мису Фіолент на бойове чергування заступили російські зенітно-ракетні комплекси С-400 «Тріумф». У вересні 2018 року такі ж комплекси розмістили і в Євпаторії, а наприкінці року – в Джанкої.
У Генштабі України дії російських військових в Криму називають незаконними.
Заступник постійного представника України в ООН Юрій Вітренко висловив побоювання щодо можливого розміщення Росією ядерної зброї на півострові. Заступник секретаря Ради національної безпеки та оборони України Сергій Кривонос повідомив, що в Криму є кілька об'єктів, де може бути ядерна зброя. Він вважає, що можливість її розміщення на півострові «досить велика».
У 2016 році представник Кремля Дмитро Пєсков заявляв, що Росія не має наміру ні з ким обговорювати розміщення ядерної та неядерної зброї в Криму.
Генасамблея ООН у грудні 2019 року ухвалила резолюцію, що закликає Росію вивести свої війська з анексованого Криму і припинити тимчасову окупацію території України.
