«Хоробрі міста» – це серія коротких відеороликів від проєкту Ukraіner про українські міста, захоплені російськими військами, а жителі цих міст продовжили героїчний спротив окупації. Серед них є історії і про кримські міста – Бахчисарай, Ялту та Сімферополь. Засновник проєкту Ukraіner Богдан Логвиненко розповів про те, як створювалися ці ролики, чим пахне Бахчисарай, на що чекають у Ялті та пояснив, навіщо у кліпі про Сімферополь море.
«Хотілося розповісти про дух міст»
«Ми від самого початку в Ukraіner думали, як показувати Крим, як повернути його в український контекст», – розповідає засновник проєкту Ukraіner Богдан Логвиненко. Автори проєкту хотіли розповісти про дух міст і жителів, які не можуть почуватися вдома в повній безпеці. Хотілося нагадати, що українці цінують у конкретних містах, уточнює він. Спочатку автори проєкту думали, що це будуть великі інтерв'ю.
«Наша дослідницька група, яка є в Ukraїner, Віталій Побережний, координатор дослідників, він, власне, шукав експертів у кожному місті… Я особисто залучав Аліма Алієва, Павла Казаріна. Для пошуку матеріалів ми залучали представництво Президента України у Криму. Шукали проактивних людей із тих міст», – розповідає Логвиненко.
Як шукали відео для проєкту
Важливо було знайти відео з цих міст, розповідає засновник проєкту Ukraіner. Частину брали з відкритих джерел, частиною поділилися ЗМІ, зокрема Крим.Реалії. Відео надсилали з окупованих територій.
«У нас є історія, коли людина з фронтового міста надсилала кадри і робила для цього спеціальну антену, щоб передати нам ці кадри. Це було щось неймовірне. Ми розуміли, що людина ризикує, але вона пішла на це. Ми отримали ці кадри, і вони були використані. Я не називатиму місто. Це місто ще окуповане», – каже Логвиненко
Автори проєкту збирали інформацію про міста, зв'язуючись із жителями Сімферополя, Ялти та Бахчисарая.
Чим пахне Бахчисарай? Як виявилося, лавандоюБогдан Логвиненко
«Вони розповідали інсайди. Ми питали, чим пахне Бахчисарай? Як виявилося, лавандою. Виявилося, що люди, особливо ті, хто виїхав, насамперед, згадують місто. До чого б хотіли торкнутися, коли повернуться до Бахчисарая та Ялти. Таким чином ми визначали, які контексти найважливіші в тому чи іншому місті, про що в першу чергу треба розповісти», – каже Богдан Логвиненко.
Музику і тексти до відео створювали спеціально для кожного міста
Зібраний матеріал дослідники Ukraіner передали музикантам. Зверталися до тих, хто був ціннісно близьким, розповідає Логвиненко.
Ми намагалися залучити музикантів різних стилів. Є і реп-виконавці, і виконавиці. Є й музиканти, наприклад Саша Чемеров та «Крихітка», у них дещо інший стиль музики. Ми хотіли достукатися до різної аудиторії, бо зрозуміло, що музичні уподобання різні», – пояснює ідею створення відеороликів засновник Ukraіner.
Музиканти писали музику та тексти спеціально для кожного міста. Трек про Бахчисарай писав музикант Саша Чемеров, про Ялту – гурт «Крихітка». Трек про Сімферополь написала співачка Лілу45. Вона хотіла б щоб пісня, насамперед, була про потяг, розповідає Логвиненко.
Сімферополь – локальний мегаполісБогдан Логвиненко
«Ідея цього треку була в тому, що Сімферополь відгукується не лише у сімферопольців, а й у тих, хто їздив до Криму через Сімферополь, через вокзал. Там чимало вокзалу. Це як перевалочний пункт. Макдональдс на залізничному вокзалі. Ідея твому, що Сімферополь – як локальний мегаполіс. Там є все. До того ж швидкий доступ до моря на тролейбусі. Тому, власне, там є море», – розповідає Богдан Логвиненко.
Богдан Логвиненко зізнається: у цій серії є місто, до якого в нього особливе ставлення. Це Бахчисарай, куди Богдан часто їздив ще дитиною, а потім багато разів повертався туди.
«Кілька разів подорожували у Криму велосипедами. Якось пунктом, де ми діставали наші велосипеди, був Бахчисарай. Ми розпаковували їх із вагона, тобто ми виходили не в Сімферополі, як завжди, а в Бахчисараї. Це була велика група мандрівників з України, які приїхали поїздити по Криму велосипедами. Для багатьох це було велике відкриття, що в Україні є таке місто, що воно таке незвичайне, старовинне, і тоді я зрозумів через фокус тих людей, що я люблю Бахчисарай», – розповідає Логвиненко.
Трек про Бахчисарай Саша Чемеров написав за один день, згадує Богдан Логвиненко.
«Від того моменту, коли ми надіслали йому контексти, того ж дня ввечері або наступного дня він надіслав драфтову версію пісні, і ми трохи були шоковані тим, наскільки швидко воно йому відгукнулося. І він зробив дуже крутий трек», – каже Логвиненко.
Треки сподобалися аудиторії, каже Богдан Логвиненко, це видно з того, як вони стали лідерами з прослуховування на музичних платформах музикантів та з відгуків у коментарях на ютуб-каналі під цими відео.
«Якщо зараз зайти у коментарі під відео з Криму, там багато коментарів – «Привіт з Ялти», «Ялта чекає» тощо», – каже Логвиненко.
На початку було важко уявити, що проєкт вийде, каже Богдан Логвиненко. Деякі музиканти не були в тих містах, про які писали. Був ризик не вгадати з емоцією. Адже погляд збоку, він не такий як у місцевих, зсередини. Але не було жодної негативної реакції, розповідає Богдан Логвиненко, і в цьому велика заслуга експертів.
«Ми зараз думаємо над тим, щоб зібрати музикантів і зробити концерт для того, щоб зібрати гроші на деокупацію, наприклад. Ця ідея ще до кінця не проговорена, але вона літає у повітрі. Ми хочемо створити подію і на цій події будуть дискусійні панелі. Ми запросимо тих експертів. Тому що співпраця з ними була дуже корисною», – розповідає Логвиненко.
Також у межах проєкту виходили відео про Херсон, Нову Каховку, Бердянськ, Мелітополь, Маріуполь, Скадовськ, Сєвєродонецьк, Старобільськ, Донецьк і Луганськ. Наразі Ukraіner призупинив роботу над проєктом.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
